Санітарно-гігієнічний контроль виробництва

При необхідності слід передбачати  локальну очищення забруднених стічних  вод.

За погодженням з органами держсанепіднагляду на певний термін може бути дозволено влаштування  малих підприємств молочної промисловості  в не каналізованій місцевості.

Стічні води підприємств  молочної промисловості перед випуском у водойми повинні піддаватися  механічної, хімічної (при необхідності) і повної біологічної очистки  на очисних спорудах населеного пункту або на власних очисних спорудах.

Категорично забороняється  скидання у відкриті водойми виробничих і побутових стічних вод без  відповідного очищення, а також пристрій поглинаючих колодязів.

Усі виробничі та інші приміщення з можливими стоками на підлогу  повинні бути обладнані критими  лотками або трапами з ухилом підлоги до них не менш 0,005 - 0,01 в  залежності від кількості стічних  вод.

Технологічне обладнання, танки, мийні ванни повинні приєднуватися  до каналізації через гідравлічні  затвори (сифони) з розривом струменя 20 - 30 мм від кінця зливної труби  до верхнього краю воронки, раковини через сифон без розриву струн.  

Трапи, лотки й підвісні каналізаційні труби з технологічними стоками не повинні розташовуватися  над постійними робочими місцями  та відкритим технологічним обладнанням. Пристрій підвісних каналізаційних труб з побутовими стоками забороняється.  

Стояки з побутовими стоками  не повинні проходити через виробничі  приміщення, призначені для зберігання і переробки харчових продуктів. Стояки з виробничими стоками доцільніше розміщувати в прохідних каналах з доступом до ревізій з нейтральних приміщень. Допускається проходження стояків з виробничими стоками через виробничі приміщення при відсутності в їх межах ревізій [1].

3. Освітлення

Освітлення виробничих приміщень повинно відповідати вимогам СНіП "Природне і штучне освітлення. Норми проектування" і "Санітарним вимогам проектування підприємств молочної промисловості".

У виробничих приміщеннях  найбільш прийнятно природне освітлення: світловий коефіцієнт (СК) повинен  бути в межах 1:6 - 1:8. У побутових приміщеннях СК повинен бути не менше 1:10. Коефіцієнт природного освітлення (КПО) повинен бути передбачений з урахуванням характеру праці і зорового напруження.

При недостатньому природному освітленні слід застосовувати штучне освітлення - переважно люмінесцентні лампи. У приміщеннях з важкими умовами праці або не мають постійних робочих місць (термостатні, відділення для соління, складські приміщення тощо) слід використовувати лампи розжарювання.

Штучне освітлення має  бути представлено загальним у всіх цехах і приміщеннях, а у виробничих при необхідності - місцевим або  комбінованим. 
При виконанні виробничих операцій, що вимагають особливого зорового напруги, слід використовувати комбіноване або місцеве освітлення в залежності від обсягу та характеру роботи.

Світильники з люмінесцентними  лампами повинні бути обладнані  захисними гратами (сіткою), розсіювачем  або спеціальними ламповими патронами, що виключають можливість випадання  ламп із світильників, лампи розжарювання - суцільним захисним склом.

Світильники в приміщеннях  з відкритими технологічними процесами (виробництво сиру, сиру та інших  продуктів у ваннах без кришок) не повинні розміщуватися над  технологічним обладнанням, щоб  виключити можливість потрапляння  осколків в продукт.

Світлові отвори забороняється  захаращувати тарою, обладнанням тим, що всередині і поза будівлею. Не допускається заміна скла в світлових отворах непрозорими матеріалами.

У разі перепланування, зміни  призначення виробничого приміщення, а також при перенесенні або  заміні обладнання, освітленість приміщення у зв'язку з новими умовами повинна  бути приведена у відповідність  з нормами освітлення.

У приміщеннях, які потребують особливого санітарного режиму (в заквасочному відділенні упаковки сиру в плівку, розфасовки дитячих молочних продуктів, лабораторних боксах тощо), слід передбачати установку бактерицидних ламп для знезараження повітря. Режим роботи бактерицидних ламп повинен відповідати вимогам інструкції з їх експлуатації.

У медпунктах повинні бути передбачені установки ультрафіолетового  опромінення.

Підприємства повинні  бути забезпечені крім основного  освітлення аварійним [5].

4. Опалення, вентиляція та кондиціювання повітря

Система опалення повинна відповідати вимогам СНіП "Опалення, вентиляція та кондиціювання повітря", "Виробничі будівлі", "Адміністративні та побутові будівлі".

Для системи опалення виробничих і допоміжних будівель краще використовувати  в якості теплоносія перегріту воду; допускається також використання водяного насиченої пари.

Для опалення будівель, віддалених від теплових мереж підприємств  або за межами проммайданчика (насосні  системи каналізації, водонапірні  башти і т.п.), а також в опалювальних приміщеннях, розташованих в контурах холодильників та складів, допускається в якості джерела тепла використовувати  електроенергію.

У неопалюваних складах опалення слід влаштовувати лише в підсобних  приміщеннях для тривалого перебування  обслуговуючого персоналу (протягом робочого дня). Опалення складів слід передбачати при необхідності підтримки в них певної температури, необхідної для режиму зберігання продуктів або матеріалів.

У всіх виробничих цехах  і допоміжних приміщеннях основного  виробництва в якості нагрівальних приладів повинні застосовуватися  радіатори, конструкція яких забезпечує доступну очищення їх від пилу (краще  регістри з гладких труб).

У термостатних приміщеннях  для створення необхідної за технологією температури слід передбачати водяне опалення від системи виробничого теплопостачання із застосуванням як нагрівальних приладів регістрів з гладких труб [6].

У виробничих і допоміжних будівлях і приміщеннях повинна  бути передбачена природна, механічна, змішання вентиляція або кондиціонування  повітря відповідно до вимог "Санітарних норм проектування промислових підприємств", розділ СНіП "Опалення, вентиляція и кондиціювання повітря", "Санітарних вимог до проектування підприємств молочної промисловості " і цих СанПіН.

У виробничих і допоміжних приміщеннях засобами опалення, вентиляції (або кондиціонування) повинна бути створена сприятлива повітряне середовище:

- Для здоров'я і працездатності  персоналу;

- Збереження продуктів  і матеріалів;

- Забезпечення технологічного  процесу;

- Збереження обладнання.

Параметри повітряного середовища повинні відповідати вимогам "Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень". Категорії робіт слід приймати по "Норм технологічного проектування підприємств молочної промисловості".

На підприємствах молочної промисловості у виробничих і  побутових приміщеннях, мийних відділеннях, лабораторіях та деяких інших приміщеннях слід передбачати припливно-витяжну загальнообмінну механічну вентиляцію (або кондиціонування) в поєднанні, при необхідності, з місцевою витяжною вентиляцією.

Природна вентиляція допускається в деяких приміщеннях допоміжних служб, на молокоприймальних пунктах, низових молочних підприємствах  малої потужності.

Побутові приміщення, туалети, приміщення заквашувальному, лабораторії  повинні мати незалежні системи  загальнообмінної і місцевої вентиляції.

Подається у виробничі  приміщення припливне повітря повинне  підлягати очищенню від пилу. Припливне повітря, що поступає в заквашувальне та виробничі приміщення з відкритими технологічними процесами, цех дитячих молочних продуктів, у відділення виробництва стерилізованого молока з розливом в асептичних умовах - в обов'язковому порядку повинен очищатися від пилу на масляних і інших фільтрах тонкого очищення.

Кількість повітря, яке необхідно  подавати в приміщення для забезпечення необхідних параметрів повітряного  середовища в робочій або обслуговуваній зоні приміщень, слід визначати розрахунком  залежно від кількості що надходить  в приміщення тепла, вологи і шкідливих  речовин (аміаку, вуглекислоти, аерозолів, оксидів азоту, озону та ін .).