Розрахунок об’єму перевантаження тарно-штучних вантажів по прямому варіанту із залізничного транспорту на автомобільний.

Автор: Пользователь скрыл имя, 09 Декабря 2012 в 15:55, курсовая работа

Описание работы

Целью разработки производственно-логистических транспортных систем является обеспечение поставки грузов точно в срок "just time" при минимальных затратах трудовых и материальных ресурсов или других критерий с точки зрения организатора иироцесу перемещения материальных и информационных потоков - менеджеру, учитывая четкую организацию на потребителя.
Основными задачами промышленных транспортных систем являются:
1) обеспечение точек отправления с точками назначения в пространстве - транспортировка грузов: возведение нескольких грузопотоков в один, распределение ван тажив и одного грузопасс тока на несколько;
2) комплектование заказов, образования комбинационных групп грузов по заданной - программой.

Работа содержит 1 файл

курсач.doc

— 616.00 Кб (Скачать)

Розрахунок  об’єму перевантаження тарно-штучних  вантажів по прямому варіанту із залізничного транспорту на автомобільний.

1.Характеристика просторово автономної системи із сучасних класичних схем вантажопотоків від постачальника до споживача.

 

Метою розробки виробничо-логістичних транспортних систем є забезпечення постачання вантажів точно в строк "just time" за мінімальних витрат трудових і матеріальних ресурсів або за інших критерій з точки зору організатора іїроцесу переміщення матеріальних та інформаційних потоків - менеджеру, врахувавши чітку організацію на споживача .

Основними задачами промислових  транспортних систем є:

1) забезпечення точок  відправлення з точками призначення  в просторі - транспортування вантажів: зведення декількох вантажопотоків  у один; розподіл ван тажів і одного вантажопо току на декілька;

2) комплектування замовлень,  утворення комбінаційних груп вантажів за заданою —-програмою .

Транспортні системи  можна поділити на такі: чисто транспортні; буферні; вантажозбираючі; вантажорозподільчі; просторові; автономні; частково комбіновані й повністю комбіновані.

Переваги просторових  автономних систем - це можливість широкого розвитку двох систем; незначні вимоги до оснащення оргтехніки; можливість відокремлення завантаження, розвантаження і одночасного їх впровадження; необхідність відокремлення входу і виходу; можливість розширення цих систем; простота їхньої організації.

Недоліки просторових  автономних систем - це відносно велика вартість обладнання і будівництва.

Вантажорозподільча та вантажозби раюча транспортні системи не мають загальних «лементів, тобто повністю просторово автономні.

Малюнок(лекція  2, ст. 3)

Вантажорозподільчі системи - це постачання вантажів до декількох паралельних пунктів обслуговування. Наприклад, декілька паралельних пунктів (станцій) комплектування або пакування вантажів. Таким чином, вантажоподавальна система розподіляє загальний вантажопотік на N - число окремих вантажопотоків за числом пунктів призначення або вхідних пунктів .

Вантажорозподільча система складається  з :

  1. падаючої транспортної ланки;
  2. магістральної транспортної ланки, забезпеченої розгалуженнями за числом з’єднувальних елементів;
  3. з’єднувальних елементів, орієнтованих за напрямком перпендикулярно до магістральної ланки, що розташовані між останніми вхідними пунктами тобто кінцевими пунктами транспортування вантажів у межах даної системи.

Малюнок (л. 2, ст. 3)

Вантажозбиральні системи - це переміщення (пересування) вантажів від декількох паралельних станцій обслуговування, зон складу або комплектування. Таким чином, ці системи окремі вантажопотоки N-го числа початкових пунктів зводять у загальний вантажопотік .

Вантажозбиральна система  складається з :

  1. падаючої транспортної ланки;
  2. магістральної транспортної ланки, забезпеченої розгалуженнями за числом з’єднувальних елементів;
  3. з’єднувальних елементів, орієнтованих за напрямком перпендикулярно до магістральної ланки, що розташовані між останніми вхідними пунктами тобто кінцевими пунктами транспортування вантажів у межах даної системи.

1.1. Системи  вантажопотоків від постачальника  до споживача (принцип побудови  та елементи експлуатації).

Переміщення вантажів із сфери виробництва у сферу  споживання включає декілька етапів, а саме: накопичення вантажів на складах виробництва, концентрацію їх на складах системи матеріально-технічного постачання та доставку до бозпосереднього споживача.

Вантажі можуть бути перевезені від вантажовідправника до вантажоотримувача  з використанням різних варіантів  транспортно-технологічних схем доставки, та за участю одного або декількох  видів транспорту. Розглянемо схему  варіантів можливого переміщення вантажів (рис. 1).

Як видно із наведеної схеми, існує досить велика кількість варіантів  переміщення вантажів від постачальника  до споживача.

Реальні системи постачання, як правило, включають такі основні елементи:

а) виробництво;

б) склад виробництва;

в) склад споживача;

г) станція (порт) відправлення;

д) станція (порт) призначення;

ж) центральний склад;

з) споживач.


Центральний склад

 

 

Станція       Станція

відправлення       призначення

 

 

 

Виробництво        Споживання

 

 

 

Склад     Склад  

виробництва    споживання  

 

Рис. 1. Схема варіантів переміщення  вантажів

При виборі схеми доставки вантажу за будь-яким із існуючих варіантів  враховують особливості вантажу  та його виробництва, фактори, що обумовлюють  особливості організації процесу транспортування, та умови управління запасами.

Особливістю такої складної транспортно-технологічної системи  є:

а) висока ступінь її невизначеності, джерелом якої є наявність нерегулярності виробництва та споживання (попиту та пропозиції);

б) неусталеність роботи взаємопов'язаних елементів системи.

Ефективність роботи такої системи  залежить від узгодження роботи транспорту, підприїмств виробництва та споживання, організацій постачання та збуту.

Основні схеми переміщення вантажів:


 


 


1.2. Закони (етапи,  умови) комплексної механізації  та автоматизації (КМА) навантажувально  - розваантажувальних робіт транспортно-складських  робіт (НРТС-робіт) в ринкових  умовах.

 

Автоматизація — вища Ступінь організації НР робіт, коли тільки основні і допоміжні операції виконуються механізмами і машинами автоматично, без присутності людини (мова йде про окремі операції у виробничо-транспортних логістичних системах). Основна задача автоматизації - підвищення продуктивності НР робіт за рахунок ліквідації ручної праці. Людина виконує функції «контролінгу» підприємства.

Комплексна механізація - основні і допоміжні операції та регулювання по всьому циклу підприємства виконуються комплексом механізмів і машин так, що задана якість продукції створюється без участі людини. Якщо така автоматизація охоплює весь підприємницький процес, включаючи «котроліні», го вона називається суцільною. Шлях до комплексної іа суцільної автоматизації лежить через мікро автоматизацію, тобто через автоматизацію окремих операцій.

Комплексна механізація і автоматизація, на нашу думку, базується на 6-ти умовах (законом і рноетях, етапах).

Перша умова КМА - це безпечність  потоку від подачі сировини до видачі готової продукції. Під безперервністю розуміють раціональність поєднання обладнань механізації транспортних і навантажувальних робіт з технологічним обладнанням на всій ділянці підприємницького процесу. Загальний об'єм вантажопотоку дорівнює:

де  пасажирооборот виробничої сировини, т;

  - вантажооборот готової продукції, т.

При періодичному виробництві (з гнучкими зв'язками) загальний  об'єм вантажопотоку дорівнюватиме:

де  - продуктивність агрегату,т/год;

     n -  число агрегатів,

- маси на технологічні, транспортні, ремонтні та допоміжні операції

відповідно.

При безперервному виробництві (з жорсткими зв'язками) загальний об'єм вантажопотоку дорівнюватиме:

Друга умова КМА - це створення  єдиного транспортно-технологічного процесу з впровадженням агрегатного виду ремонту обладнання. Основним напрямком у покращенні організації процесів транспортування вантажів є можливе скорочення числа транспортних операцій і збільшення відстані перевезення вантажів.

Третя умова КМА - це дотримання єдиної продуктивності, надійності та темпу  праці на всіх ланках транспортно-технологічного процесу. Продуктивність і надійність транспортних і допоміжних механізмів повинна відповідати з деяким перевищенням продуктивності основних агрегатів. Темп праці системи встановлюється відповідно до темпу основних агрегатів. Продуктивність , надійність Н і темпи праці системи можуть бути знайдені:

1,5П

де П- продуктивність агрегату, т/год;

     f - коефіцієнт надійності;

       - надійність елемента системи;

       Нс - надійність системи;

- час роботи системи і елемента  відповідно;

- продуктивність транспортних  і допоміжних механізмів.

Коефіцієнт розвитку (або можливість встановлення дублера або Іншої машини) передбачається планом розвитку виробництва або прогнозом розвитку техніки. На практиці він приймається не менше ніж 1,5.

Надійність агрегатів  особливо важлива для забезпечення безперебійної роботи системи. Надійність агрегатів може бути різною залежно від умов роботи (аналогічно режиму роботи кранів). Надійність автоматизованого об'єкту залежить від конструктивності рішень виробництва машин і механізмів,які покликані забезпечити поточність і безвідмовність у роботі, від удосконалення в їх виробництві, якісних матеріалів і апаратури, в яких ці функції повинні зберігатися протягом двох термінів і в певних умовах їхньої експлуатації. Автоматизоване обладнання необхідно використовувати в такому режимі роботи, при якому забезпечується чітке зберігання їхньої надійності. Слід розпізнавати надійність окремих машин і приладів автоматичного управління і надійності всього комплексу. Створення все більш складних машин, для використання їх на автоматизованих лініях вимагає різкого підвищення надійності всіх елементів для забезпечення надійності всього комплексу обладнання вантажного пункту. Для підвищення надійності схем автоматизації малонадійні системи автоматизації підвищують за рахунок включення резервних елементів.

Четверта умова КМА - це забезпечення підвищення продуктивності та покращення умов праці. Під негативними умовами праці розуміється запиленість, загазованість, високі температури, шум, незручність праці, безпечність та інші. Ці явища окремо мають математичне значення, Сумарно вони можуть мати виражені показниками стану робітників під час роботи і після.

П'ята умова КМА - це ефективність комплексного розвитку всіх ланок підприємства. Механізація однієї операції, одного процесу дає, як правило, обмежену ефективність. Найбільший ефект від механізації отримуються при комплексному розвитку нової техніки всіх ланок підприємства і умов КМАНРР. При порівнянні варіантів, експлуатаційні , і капітальні , витрати повинні бути мінімальними:

Де , - поточні витрати на обслуговування машин і обладнання (за варіантом);

де  відповідно поточні витрата безпосередньо на транспорт,

механізми, будівельні споруди, склади і цехи, розвиток генплану;

           - капітальні витрати.

 

де  відповідні витрати на транспортні споруди, механізми

наваитажешія-розваитаження, будівельні споруди, склязи і цехи, розвиток генплану;

- нормативний коефіцієнт ефективності  капітальних вкладень (
0,14),

де пр-строк окупності, років.

Тоді формула  матиме вигляд:

де відповідно, експлуатаційні витрати на технологію, транспорт, ремонт і допоміжні операції:

капітальні витрати безпосередньо  на нову технологію, транспорт,

ремонт і допоміжні  операції.

Шоста умова КМА - це забезпечення створення комплексної автоматизації (тільки комплексна механізація виробництва і транспорту забезпечує створення комплексної автоматизації)- У загальному вигляді можна записати:

де - рівень комплексної механізації;

     -рівень комплексної автоматизації;

      - коефіцієнт, враховуючи впровадження обладнання автоматизації, в тому числі ЕОМ.

 

2. Побудова, принцип  дії і розрахунок основних  параметрів комплексу.

 

2.1. Будова відкритого складу, обладнаного двоконсольним краном для переробки тарно-штучних вантажів.

 

 

 

 

Рис. 1. (схема 1) – Відкритий склад, обладнаний двоконсольним краном для переробки штучних та насипних вантажів:

1 – залізнична колія; 2 – рухомий склад (вагони); 3 – візок крану з механізмами переміщення і підйому вантажу; 4 – вантажозахватне пристосування; 5 – монорейка для переміщення крану; 6 – робоча площа відкритого складу; 7 – штабель насипного вантажу; 8 – штабель штучного вантажу;

9 – автотранспорт;10 –  консоль крана;

Вс – ширина складу;

Lс – довжина складу;

Информация о работе Розрахунок об’єму перевантаження тарно-штучних вантажів по прямому варіанту із залізничного транспорту на автомобільний.