Характеристика виробничо-фінансової діяльності ДП «Яготинський цукровий завод» за 2003-2004 роки

У податковому  ж обліку діє правило першої події і, якщо на ваш рахунок надійшли грошові кошти у вигляді авансу, то незалежно від того, встигли ви виконати свої зобов’язання перед покупцем чи ні, сума авансу визнається доходом (включається у валовий доход підприємства). Той же механізм діє й у відношенні витрат, правда з коректуванням визнаних валових витрат убік збільшення чи зменшення, у залежності від зменшення чи збільшення залишків запасів.

Не будемо поглиблюватися в складний механізм визначення оподатковуваного прибутку, це тема для окремого і довгого вивчення, а перейдемо безпосередньо до відображення виникаючих різниць.

Зрозуміло, що коли мова заходить про різницю  яких-небудь двох величин, то з рівною імовірністю можливе як перевищення  першою величиною другої величини, так і зворотна ситуація. Розгляд цих двох можливих варіантів найкраще здійснювати одночасно. З цієї причини, при викладі інформації про перший клас рахунків, ми усвідомлено нічого не сказали про рахунок 17. Тепер прийшов час поговорити і про нього , і про рахунок 54. Найкраще це зробити на прикладі. Але перш, ніж ми до нього перейдемо, давайте спочатку визначимося з тим, що ж відображається по дебету і кредиті 17 і 54 рахунків.

У випадку, коли нарахована сума податку на прибуток у податковому обліку перевищує  суму нарахованого податку в бухгалтерському обліку, то сума перевищення відображається по дебету рахунка 17. По кредиту 17 рахунка відображається зменшення відстрочених податкових активів за рахунок витрат, пов’язаних з нарахуванням податку на прибуток у поточному звітному періоді.

По 54 рахунку  виходить зворотна ситуація. Якщо сума нарахованого податку на прибуток у  податковому обліку менше суми нарахованого податку в бухгалтерському обліку, то сума перевищення відображається по кредиту рахунка 54. По дебету 54 рахунка відображається зменшення відстрочених податкових зобов’язань за рахунок витрат, пов’язаних з нарахуванням поточних податкових зобов’язань у звітному періоді.

Цукровий  завод на початок першого звітного періоду не мало ні відстрочених податкових активів, ні відстрочених податкових зобов’язань (сальдо по рахунках 17 і 54 дорівнює нулю). За підсумками першого звітного періоду сума податку на прибуток за даними податкового обліку склала 1200,00 грн., а за даними бухгалтерського обліку - 900,00 грн. За підсумками другого звітного періоду склалася зворотна ситуація. Сума нарахованого податку на прибуток у бухгалтерському обліку склала 800,00 грн., а в податковому - 400,00 грн. Підсумок третього звітного періоду - податок на прибуток за даними бухгалтерського обліку - 750,00 грн., за даними податкового обліку - 1000,00 грн. Проводки, що відображають нарахування податку на прибуток і різниці, що виникають при цьому між даними бухгалтерського і податкового обліку, наведені в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5.

Кореспонденція рахунків з обліку відстрочених довгострокових зобов’язань

² В даному випадку - повного списання.

³ Оскільки в другому звітному періоді сума податку на прибуток за даними бухгалтерського обліку перевищує суму того ж податку в податковому обліку, то спочатку необхідно нарахувати податок на прибуток в бухгалтерському обліку за рахунок відстрочених податкових активів. Дана сума вже відображена по нарахуванню в податковому обліку тому по кредиту рахунка 641 не проводиться. Потім нарахувати податок в сумі, яка не перевищує суму податка нарахованого в податковому обліку (400,00 грн.). І тільки після цього - суму перевищення податку, нарахованого за даними бухгалтерського обліку над сумою, нарахованою за даними податкового обліку відобразити за рахунок відстрочених податкових зобов’язань (100,00 грн.).

⁴ В даному випадку повного списання.

⁵ Оскільки в третьому звітному періоді знову, як і в першому звітному періоді, сума податку на прибуток за даними податкового обліку перевищила суму того ж податку за даними бухгалтерського обліку, то спочатку необхідно нарахувати податок на прибуток в податковому обліку за рахунок відстрочених податкових зобов’язань (100,00 грн.). Дана сума вже відображена по нарахуванню в бухгалтерському обліку (див. таблицю 2, другий звітний період), тому по дебету рахунка 98 - не проводиться. Потім нарахувати податок в сумі, яка не перевищує суму податку нарахованого в бухгалтерському обліку (750,00 грн). І тільки після цього суму перевищення податку, нарахованого за даними податкового обліку над сумою, нарахованою за даними бухгалтерського обліку, відобразити за рахунок відстрочених податкових активів (150,00 грн.).  

2.7. Облік інших довгострокових зобов’язань

Аналітичний облік ведеться за кожним кредитором та видами залучених коштів.

Рахунок 55 «Інші довгострокові зобов’язання»  кореспондує

за ДЕБЕТОМ  з кредитом рахунків:

30 «Каса»

31 «Рахунки  в банках»

61 «Поточна  заборгованість за довгостроковими  зобов’язаннями»

74 «Інші  доходи» 

за КРЕДИТОМ з дебетом рахунків:

30 «Каса»

31 «Рахунки  в банках» 

50 «Довгострокові  позики» 

60 «Короткострокові  позики» 

63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками»

64 «Розрахунки  за податками й платежами» 

65 «Розрахунки  за страхуванням» 

68 «Розрахунки  за іншими операціями»

Складаючи баланс підприємства, у статті "Інші довгострокові зобов'язання" показується  сума довгострокових зобов'язань, які не можуть бути включені до інших статей розділу "Довгострокові зобов'язання". 
 
 

2.8. Послідовність проведення аудиту  довгострокових зобов’язань та розрахунків

Підводячи підсумки методики проведення аудиту в першому розділі магістерської роботи потрібно зазначити, що заключивши договір про аудиторські послуги з аудиторською фірмою «Аудит і допомога» та склавши робочий план перевірки проаналізуємо методику проведення перевірки довгострокових зобов’язань ДП «Яготинський цукровий завод»

Аудиторська перевірка починається із процесу  інвентаризації зобов’язань підприємства. При інвентаризації зобов’язань  інвентаризаційна комісія на підставі бухгалтерських документів перевіряє залишки сум, які знаходяться на відповідних рахунках. Потім визначається строк сплати заборгованості по рахунках кредиторів і встановлюються особи, винні у недотриманні платіжної дисципліни і невиконання строків позовної давності.

Аудитор перевіряє, чи дотримано порядку, за яким кредитні взаємовідносини регламентуються  на підставі кредитних договорів. У кредитному договорі банк бере на себе зобов'язання надати кредит, а позичальник - використати, сплатити борг і повернути його.

Під час  аудиту довгострокових позик і векселів аудитор керується П(С)БО 11 "Зобов'язання". Аудитору слід врахувати, що до довгострокових зобов'язань належать:

• довгострокові кредити банків;
• інші довгострокові фінансові зобов'язання;
• відстрочені податкові зобов'язання;
• інші довгострокові зобов'язання.

Зобов'язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців від дати балансу, слід розглядати як довгострокове, якщо первісний термін погашення був більшим ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов'язання на довгострокове.

Зобов'язання за кредитною угодою буде довгостроковим, якщо:

• позикодавець до затвердження фінансової звітності погодився не вимагати погашення зобов'язання внаслідок порушення певних умов, пов'язаних із фінансовим станом позичальника;
• не очікується виникнення подальших порушень кредитної угоди протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Аудитор з'ясовує, чи довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їхньою теперішньою  вартістю, яка залежить від умов та виду зобов'язання.

За кредитом рахунка 50 "Довгострокові позики" відображаються суми одержаних позик, за дебетом - їх погашення.

Аудитор з'ясовує, чи дотримано умов кредитної  угоди:

• чи своєчасно сплачуються нараховані відсотки;
• чи своєчасно погашаються отримані позики.

Під час  перевірки зобов'язань за векселями  слід встановити, чи дотримано чітко  встановленої форми векселя, оскільки інакше останній втрачає вексельну  силу. Тобто, якщо у векселі немає  якого-небудь з обов'язкових реквізитів (найменування, строк платежу, місце здійснення платежу, кому або за наказом кого платіж має бути здійснений, дата і місце складання векселя, підпис працівника, який видає вексель), аудитор з'ясовує причину і винних осіб, оскільки відсутність хоч б одного з реквізитів робить вексель недійсним.

Перевіркою  дотримання встановленого порядку  ведення обліку і використання Одержаних  векселів слід з'ясувати своєчасність розрахунків за відвантажені товари чи надані послуги і правильність кореспонденції рахунків при цьому. Аудитору слід також врахувати, що погашення заборгованості, забезпеченої виданими векселями, відображається на дебеті рахунка 51 "Довгострокові векселі видані" і кредиті рахунків 311 "Поточні рахунки в національній валюті", 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті".

Оперативний контроль за виплатами з одержаних  і виданих векселів ведеться за допомогою  картотеки, впорядкованої за строками погашення заборгованості.

Розглянемо  твердження фінансової звітності, що мають  бути перевірені при аудиті зобов’язань  підприємства. Основними такими твердженнями є, безперечно, питання відповідності статей фінансової звітності підприємства реєстрам обліку і залишкам по рахункам. Схема відповідності положень фінансової звітності при аудиті дебіторської заборгованості відображена на рис. 2.1. Згідно рисунка 2.1.., схема перевірки фінансової звітності із метою проаналізувати правильність відображення інформації про зобов’язання підприємства, включає в себе два основних етапи – звіряння значень статей фінансової звітності із Головною книгою і звіряння із залишками по рахунках.