Характеристика виробничо-фінансової діяльності ДП «Яготинський цукровий завод» за 2003-2004 роки

Усі передбачені  договором штрафні санкції, проценти за простроченими кредитами відносили  за рахунок прибутку, що залишався  у розпорядженні підприємства, субрахунок № 98 "Визнані штрафи, пені, неустойки".

Прострочені й  пролонговані кредити обліковуються на тих самих рахунках, що і кредит стандартний, але з відображенням на відповідних субрахунках.

Таблиця 2.1.

Кореспонденція  рахунків з обліку довгострокових позик банків

2.3. Облік довгострокових векселів виданих

Як відомо, термін погашення векселя визначається за домовленістю сторін. Якщо вексель  видається на термін, що відповідає критерію довгостроковості (дивися вище), то він, а точніше сума зобов’язань за векселем, відображається по кредиту субрахунків рахунка 51. Якщо вексель виданий у національній валюті, то по кредиту субрахунку 511, а якщо в іноземної, - то по кредиту субрахунку 512. Оскільки по рахунку 51, на відміну від рахунка 50, не передбачене переведення довгострокової заборгованості в поточну, то кожне, як дострокове, так і своєчасне погашення векселя (його оплата) відображається по дебету субрахунків 511 і 512.

ДП Яготинський цукровий завод одержав 14 січня 2002 року від АТЗТ "Сааб-Україна" вантажний автомобіль, оплату якого здійснило векселем. Дата погашення даного векселя, за домовленістю сторін була встановлена - 14 липня 2003 року. Цукровий завод свої зобов’язання по оплаті векселя виконало вчасно.

Таблиця 2.2.

Кореспонденція рахунків  з обліку векселів виданих

2.4. Облік довгострокових зобов’язань з оренди

Загалом, оренду прийнято поділяти на оперативну і фінансову. Кожна з них має  свої характерні риси і здійснюється за своїми правилами. Основною рисою відмінності фінансової оренди від оперативної прийнято вважати те, що після закінчення терміну оренди орендар одержує право власності на орендований об’єкт.

При фінансовій оренді орендарю передаються всі  ризики і вигоди, пов’язані з правом користування і володіння орендованим активом. З цієї причини орендар, після одержання права користування і володіння орендованим об’єктом, відображає його в себе в балансі як актив і одночасно відображає зобов’язання в сумі, рівній справедливій вартості об’єкта чи поточної (оціненої на день початку терміну оренди) вартості сум мінімальних орендних платежів. Вибирається та вартість, що по проведеним на день початку оренди оцінкам виявиться меншою. У бухгалтерському обліку така операція відображається проводкою по дебету 10 чи 12 рахунків і по кредиту рахунка 531.

Виникає природне запитанння, що закладено  в поняття "поточної вартості сум  мінімальних орендних платежів"? Це поняття прийшло до нас з  міжнародних стандартів, до здійснення реформи бухгалтерського обліку

1000,00 грн.  зобов’язань, що повинні бути  погашені завтра і 1000,00 грн.  зобов’язань, що повинні бути  погашені, наприклад, через рік  чи два визнавалися рівними  зобов’язаннями. Зараз навіть діти  розуміють те, що такі зобов’язання не можуть бути визнані по оцінках сьогоднішнього дня рівними. Отримані вами сьогодні 1000,00 грн. і вкладені в справу чи в банк під відсотки, через рік можуть перетвориться в 1200,00 грн., а, можливо, у більшу суму. Тому, 1000,00 грн. які ви одержите через рік в оцінках сьогоднішнього дня повинні бути прирівняні до меншої суми. На скільки меншої, визначається по формулі, приведеній в додатку №1 до П(с)БУ №14 і залежить, в основному, від ставки відсотка за період оренди.

От чому мінімальна сума орендної плати визначена у твердій (незмінній) сумі на весь період оренди (наприклад, по 30000,00 грн. щоквартальних платежів), називана аннуитетом, поділяється на дві частини:

1) орендної  плати за устаткування (аннуітета,  переліченого, виходячи з його  поточної вартості);

2) фінансових  витрат (на суму різниці між  аннуітетом і орендною платою  за устаткування (дивися вище  пункт 1)).

У бухгалтерському  обліку дані операції можуть бути відображені  наступними проводками:

Д531 К311 - на суму орендної плати;

Д952 К684 - на суму фінансових витрат у момент нарахування;

Д684 К311 - на суму фінансових витрат у момент їхньої оплати.

Цілісний  майновий комплекс (далі ЦМК) - це господарський  об’єкт, що, як правило, окремо стоїть на наданій йому земельній ділянці  і відособлений від інших об’єктів основних засобів, із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), автономними інженерними комунікаціями і системою енергозабезпечення.

По кредиту  субрахунку 532 відображаються довгострокові  зобов’язання підприємства по оренді ЦМК, а по дебету - їх зменшення в зв’язку з погашенням (оплатою) орендарем орендних зобов’язань, переведенням у клас поточних зобов’язань (аналогічно рахунка 50, дивися вище), списання та інше. 

2.5. Облік довгострокових зобов’язань за облігаціями

Для обліку операцій з облігаціями Планом рахунків передбачено рахунок 52 «Довгострокові зобов’язання за облігаціями» та субрахунки 521 «Зобов’язання за облігаціями», 522 «Премія за випущеними облігаціями» та 523 «Дисконт за випущеними облігаціями». Рахунок призначено для обліку розрахунків з іншими особами за випущеними та сплаченими власними облігаціями строком погашення понад 12 місяців з дати балансу. Так, за кредитом субрахунку 521 «Зобов’язання за облігаціями» провадиться облік боргових зобов’язань за номінальною вартістю облігацій, за дебетом — погашення заборгованості за розрахунками з власниками облігацій. Субрахунок 522 «Премія за випущеними облігаціями» передбачено для обліку нарахування сум премій за випущеними облігаціями та погашення заборгованості з нарахованих премій за облігаціями. За дебетом субрахунку 523 «Дисконт за випущеними облігаціями» провадиться облік сум дисконту за випущеними облігаціями, за кредитом — списання нарахованих сум.  
Згідно з ПБО 12 дисконт або премія, визначені при продажу облігацій, амортизуються емітентом протягом періоду погашення облігації із застосуванням методу ефективної ставки відсотка.

Операції  з довгостроковими облігаціями, випущеними з дисконтом, у бухгалтерському  обліку буде відображено такими записами:

Таблиця 2.3.

Бухгалтерський  облік  довгострокових зобов’язань  за облігаціями

Розглянемо  на прикладі ДП Яготинський цукровий завод відображення бухгалтерських операцій з довгостроковими облігаціями, реалізованими з премією.  
Облігації номінальною вартістю 10000 грн. придбано у 2000 р. за 10500 грн., тобто премія становить 500 грн. (10500 — 10000). Фіксована ставка за облігаціями — 15% річних. Погашення облігації відбудеться через п’ять років. Виплата відсотка здійснюється щороку в кінці року, його номінальна сума становить 1500 грн. (10000 х 15%).

Таблиця 2.4.

Кореспонденція  рахунків  з обліку  довгострокових зобов’язань за облігаціями

Зазначимо, що аналітичний  облік довгострокових зобов’язань  за облігаціями провадиться за видами i строками їх погашення.  

2.6. Облік відстрочених довгострокових зобов’язань

Насамперед  необхідно відзначити, що даний рахунок, як і рахунок 17 "Відстрочені податкові активи" призначений для відображення тимчасово виникаючих різниць між балансовою оцінкою активів чи зобов’язань і їхньою оцінкою з метою оподаткування. Простіше кажучи, для відображення різниці, що виникає між бухгалтерським і податковим обліком по оподатковуванню. Виникнення такої різниці обумовлено різним механізмом розрахунку оподатковуваної бази в бухгалтерському і податковому обліку. Наприклад, при розрахунку податку на прибуток у бухгалтерському обліку діє правило відповідності доходів і витрат. Тобто, для визначення фінансового результату ( прибутку чи збитків) і тим самим визначення оподатковуваної бази по податку на прибуток, по-перше, доход визнається тільки після передачі покупцю продукції, товарів, виконання робіт чи надання послуг, а разом з тим і передача всіх ризиків і вигод, пов’язаних з такою продукцією чи товаром, по-друге, з визнаних (отриманих) підприємством доходів віднімаються тільки ті витрати, що безпосередньо пов’язані з одержанням таких доходів.