Характеристика виробничо-фінансової діяльності ДП «Яготинський цукровий завод» за 2003-2004 роки

ж) число, місяць, рік видачі чека та місце  його видачі;

з) підпис чекодавця та відбиток печатки юридичної  особи.

Чек, на якому відсутній будь-який із зазначених реквізитів, вважається недійсним і повертається банку чекодавця без виконання.

Чек із чекової книжки пред'являється до оплати в банк чекодержателем протягом десяти календарних днів (день виписки  чека не враховується).

Якщо  закінчення строку пред'явлення чека припаде на неробочий день, то останнім днем строку вважатиметься перший наступний робочий день.

Чек приймається  чекодержателем в оплату безпосередньо  від чекодавця, на ім'я якого виписаний  документ, що підтверджує отримання  ним товарів, виконаних робіт та наданих послуг.

Забороняється передача чекової книжки (розрахункового чека) її власником будь-якій іншій  юридичній або фізичній особі, а  також підписування незаповнених бланків  чеків і прикладання до них  печатки юридичними особами.

На бажання  фізичної особи розрахунковий чек  може бути виписаний на ім'я іншої  особи, яка в цьому разі стає чекодержатєлем. Видача розрахункових чеків на пред'явника не проводиться.

Обмін чека на готівку і отримання решти  із суми чека готівкою юридичними особами не дозволяється.

За розрахунків  фізичних осіб з підприємствами торгівлі та послуг дозволяється отримання чекодавцем решти із суми чека готівкою, але  не більше двадцяти процентів від  суми чека. Якщо сума решти більша, чекодавець має звернутися до установи відповідного банку для переоформлення чека. Невикористаний розрахунковий чек його власник може повернути до банку, що його видав, для зарахування суми на свій рахунок або обміняти чек на готівку.

Для отримання  чекової книжки підприємство або  фізична особа подає до банку-емітента заяву.

Гарантована оплата чеків забезпечується депонуванням коштів на окремому балансовому рахунку  № 722 «Розрахункові чекові книжки та розрахункові чеки» у банку-емітенті. Для цього разом із заявою на видачу чекової книжки в банк подається платіжне доручення для переказування коштів на рахунок № 722 (фізична особа подає в банк заяву або заповнює ордер за встановленою формою на перерахування коштів, що зберігаються на її рахунку, або вносить суму готівкою).

Чеки  з чекової книжки виписуються чекодавцем, коли настає право чекодержателя на одержання платежу, тобто видаються за фактично поставлені товари та надані послуги.

Розрахунки  акредитивами

Акредитив — це форма розрахунків, за якої банк-емітент з доручення свого  клієнта (заявника акредитива) зобов'язаний:

• виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги;
• надати повноваження іншому банку (виконавцю) здійснити цей платіж.

Заявник акредитива — платник, який звернувся  до банку, що його обслуговує, для відкриття акредитива.

Банк-емітент  — банк платника, що відкриває акредитив  своєму клієнтові.

Бенефіціар  — юридична особа, на користь якої виставлений акредитив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо).

Банк-виконавець — банк бенефіціара або інший банк, що з доручення банку-емітента оплачує акредитив.

Залежно від характеру акредитивної операції, що покладена банком-емітентом на банк-виконавець, останній може виступати  як авізуючий або як банк-платник.

Умови та порядок проведення акредитивної форми розрахунків зазначаються у договорі між бенефіціаром і заявником акредитива.

Банк-емітент  може відкривати такі види акредитивів:

а) покритий — акредитив, для оплати якого  заздалегідь бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або банку-виконавцю;

б) непокритий — акредитив, оплата якого за браком коштів на рахунку платника гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Акредитиви  бувають відкличні та безвідкличні. На кожному акредитиві має бути вказано, чи є він відкличним або безвідкличним. За відсутності такої вказівки акредитив вважається безвідкличним.

Відкличний  акредитив — акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом  без попереднього погодження з бенефіціаром (наприклад за недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банку-емітента від гарантування платежів за акредитивом).

Усі розпорядження  щодо зміни умов відкличного акредитива заявник може дати бенефіціару тільки через банк-емітент, котрий повідомляє банк-виконавець, а останній — бенефіціара.

Банк-виконавець не має права виконувати безпосередні розпорядження заявника акредитива.

Банк-виконавець зобов'язаний оплатити документи, які  відповідають умовам акредитива і були виставлені бенефіціаром та прийняті банком-виконавцем до отримання останнім повідомлення про зміни або анулювання акредитива.

Безвідкличний акредитив — акредитив, який може бути змінений або анульований тільки за згоди бенефіціара, на користь  якого він був відкритий.

Бенефіціар  може достроково відмовитися від використання акредитива, якщо таке передбачено його умовами. Зі своїми пропозиціями щодо зміни умов акредитива бенефіціар має звернутися до заявника акредитива, а заявник, у разі згоди, вносить зміни до акредитива через банк-емітент, який надсилає потрібне повідомлення банкові-виконавцю.

Акредитиви  в іншому банку (виконавцю) з доручення  банку-емітента можуть виконуватися:

1. депоновані — списанням коштів із рахунка № 720 «Акредитиви», відкритого у банку-виконавцю;
2. гарантовані — наданням банкові-виконавцю права списувати кошти з кореспондентського рахунка банку-емітента, відкритого за встановлення кореспондентських відносин між банками.

Відносини між банком-емітентом і банком-виконавцем регулюються кореспондентськими договорами (угодами), що в них обумовлюється розмір комісійних за авізування та інші витрати, пов'язані з відкриттям і виконанням акредитива, а також відповідальність сторін щодо оплати розрахункових документів згідно з умовами акредитива.

Кожний  акредитив призначається для розрахунків тільки з одним бенефіціаром і не може бути переадресований.

Для відкриття  акредитива підприємство подає банкові-емітенту заяву за встановленою формою, де має  вказати:

• назву заявника й бенефіціара та їхні ідентифікаційні коди за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України;
• назву банку-емітента та банку, що виконуватиме акредитив;
• вид акредитива;
• строк дії акредитива (число і місяць закриття акредитива у банку-виконавцю);
• суму акредитива;
• дату і номер договору (угоди), яким передбачається відкриття акредитива;
• умови акредитива (види товарів, які оплачуються, розрахункові документи, порядок оплати цих документів — з акцептом уповноваженого платника, без акцепту та ін.).

Зазначені реквізити є обов'язковими і за браком хоч би одного з них акредитив не відкривають.

Отже, на ДП «Яготинський цукровий завод» для обліку розрахунків за довгостроковими зобов’язаннями використовує такі документи (табл..1.2.)

Таблиця 1.2.

Первинні  документи по розрахунках за довгостроковою заборгованістю

 

1.7. Відображення в формах фінансової звітності  стану розрахунків за довгостроковими зобов’язаннями

Фінансовий  стан зобов’язань підприємства відображається в пасиві балансу (ф.1.). Довгострокові  зобов’язання відображаються в  ІІІ  розділі пасиву балансу. До його складу відносять :

• Довгострокові кредити банків ( ряд 440)
• Довгострокові фінансові зобов’язання ( ряд 450)
• Відстрочені податкові зобов’язання ( ряд 460)
• Інші довгострокові зобов’язання ( рад 470)

Таблиця 1.6.

Відображення  довгострокових зобов’язань в балансі  підприємства

Коментарі:

* У статті  “Довгострокові кредити банків”  відображається сума заборгованості  підприємства банкам за отриманими  від них позиками, яка не є  поточним зобов’язанням.

Таким чином, в рядок балансу 440 “Довгострокові кредити банків” можна включити лише кредитове сальдо за рахунками 501, 502, 503, 504.

** У  пункті 47 ПБО 2 сказано: “У статті  “Інші довгострокові фінансові  зобов’язання” наводиться сума  довгострокової заборгованості підприємства щодо зобов’язань із залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки. 
 
 

РОЗДІЛ  ІІ. Облік та аудит  довгострокових зобов’язань  та розрахунків на підприємстві

2.1.  Характеристика рахунків, призначених для обліку довгострокових зобов’язань підприємства

Для обліку довгострокових зобов’язань підприємства використовуються рахунки п’ятого класу.

Рахунок 50 «Довгострокові позики»

На рахунку 50 «Довгострокові позики» ведеться облік розрахунків за довгостроковими  позиками банків та іншими залученими позиковими коштами у інших осіб, які не є поточним зобов’язанням.

За кредитом рахунка 50 «Довгострокові позики» відображаються суми одержаних довгострокових позик, а також переведення короткострокових (відстрочених), за дебетом — погашення заборгованості за ними та переведення до поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями.

Рахунок 50 «Довгострокові позики» має такі субрахунки:

501 «Довгострокові  кредити банків у національній  валюті»;

502 «Довгострокові  кредити банків в іноземній  валюті»;

503 «Відстрочені  довгострокові кредити банків  у національній валюті»;

504 «Відстрочені  довгострокові кредити банків в іноземній валюті»;

505 «Інші  довгострокові позики в національній  валюті»;

506 «Інші  довгострокові позики в іноземній  валюті».

Рахунок 50 “Довгострокові позики”  кореспондує