Облік і оцінка розрахунків з бюджетом і позабюджетними фондами

Трудові ресурси підприємства відіграють провідну роль у розв’язанні  науково-технічних, організаційних і  економічних завдань щодо досягнення поставлених результатів господарювання. Рівень забезпеченості підприємства робочою силою і її раціональне використання значною мірою визначає організаційно-технічний рівень виробництва, ступінь використання техніки та технології, предметів праці.

Від ефективності використання трудових ресурсів у процесі виробництва  багато в чому залежать відрахування до соціальних фондів підприємства. Тому аналіз використання трудових ресурсів і відрахувань до соціальних фондів підприємства є важливим розділом системи комплексного економічного аналізу діяльності підприємства.

Основні завдання, об’єкти  та етапи аналізу відрахувань  до соціальних фондів наведено в додатку 6

Метод економічного аналізу - це діалектичний підхід до вивчення господарських  процесів і розвитку. Для оцінки господарської діяльності підприємств використовують різні способи і прийоми, які розкривають специфіку економічного аналізу. Способи економічного аналізу поділяють на: традиційні та математичні.

Основними методами аналізу  є наступні:

- метод порівняння  – це один зі способів пізнання, у процесі якого невідомі явища  й предмети порівнюються з  відомими, з допомогою цього метода  порівнюють планові показники  з фактичними, фактичні з нормативними, показники одних підприємств  з показниками інших підприємств; для такої оцінки використовують процент виконання, динаміку росту, середньорічні темпи приросту, коефіцієнт ритмічності та рівномірності.

Розрізняють наступні види порівнянь:

1. Порівняння даних  звітного періоду з даними  минулих років для визначення тенденцій розвитку аналізованого об’єкта.

2. Порівняння звітних  даних з даними плану для  оцінки виконання планових завдань. 

3. Порівняння звітних  даних з даними плану нормативів  для пошуку внутрішніх резервів  виробництва. 

4. Порівняння різноманітних варіантів управлінських рішень із метою вибору оптимального з них.

5. Порівняння результатів  діяльності підприємства до й  після зміни якого – небудь  фактору при оцінці його впливу  й розрахунку резервів росту  ефективності.

- метод групування – для оцінки економічного аналізу підприємства, показники необхідно групувати по певних ознаках: місце знаходження, обсяг товарообігу, чисельність працівників, чисельність торгових площ.

Цей прийом використовують в аналізі для виявлення зв’язку  між окремими економічними явищами з метою вивчення структури, складу й динаміки розвитку, визначення середніх величин й їхнього змісту. Залежно від призначення розрізняють угрупування:

- типологічне; 

- структурне;

- аналітичне.

Прикладом типологічного  угрупування може служити об’єднання підприємств за формами власності.

Структурне угрупування  припускає угрупування якісно однорідних економічних явищ по ознаці подібності їхньої економічної природи. Це угрупування  широко використовується для вивчення складу аналізованих показників.

Аналітичне угрупування  застосовують із метою виявлення  взаємозв’язку між показниками. Це угрупування виконується за якісними або кількісними ознаками.

- метод середніх величин  – для цього метода використовують  середні величини: розмір середніх товарних запасів, середня заробітна плата, середні оборотні кошти;

- факторний метод –  з допомогою цього метода визначається  вплив окремих факторів на  економічний показник;

В умовах жорсткої ринкової конкуренції - економічний аналіз є  найважливішим знаряддям виявлення резервів покращення фінансового стану і тим самим запобіганню банкрутства підприємства.

Заробітна плата –  це винагорода, виражена в грошовому  вимірюванні, яке по трудовому договору власник виплачує працівнику за виконану роботу.

Розмір заробітної плати  залежить від складності і умов виконуваної  роботи, професійно – ділових якостей  працівника, результатів його праці  і господарської діяльності. Аналіз відрахувань до соціальних фондів починається  з аналізу розрахунків по оплаті праці , визначення ступеню їх росту або зменшення - як в абсолютних сумах, так і по питомій вазі.

Наступним кроком є аналіз загальної суми фонду оплати праці  в розрізі виплат різним категоріям працівників. Об’єктами аналізу  розрахунків по оплаті праці є: фонд основної та додаткової заробітної плати, компенсаційні виплати, суми нарахувань та утримань із заробітної плати. Методика аналізу розрахунків по оплаті праці полягає в тому, що аналіз починається з аналізу структури та динаміки розрахунків по оплаті праці. Після цього проводиться параметричний аналіз розрахунків по оплаті праці, тобто аналіз з використанням основних коефіцієнтів, що характеризують данні об’єкти. Наступним кроком є перспективний аналіз, тобто розробка проаналізованих показників на перспективу. Заключним етапом аналізу є фінансовий менеджмент, тобто розробка заходів та пропозицій по виявленим відхиленням.

Загальний та факторний аналіз відрахувань до соціальних фондів підприємства

Аналіз відрахувань  до соціальних фондів необхідно розглядати у взаємозв’язку з оплатою праці. Зі зростанням продуктивності праці створюються реальні передумови підвищення її оплати. При цьому кошти на оплату праці потрібно використовувати таким чином, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання її оплати. Тільки за такої умови створюються реальні можливості для нарощування темпів розширеного виробництва.

Аналіз фонду оплати праці працівників підприємства проводиться у наступній послідовності:

1. Оцінюється структура  фонду оплати праці за економічним змістом, джерелами формування, категоріями працівників.

2. розраховується абсолютне  та відносне відхилення фонду  заробітної плати. 

Від наявності заборгованості по заробітній платі залежать і зареєстровані  зобов`язання по страхуванню на підприємстві наведені в табл.3.1

З даних таблиці можна  зробити висновки, що в 2005 році порівняно  з 2004 роком обсяг поточних зобов’язань  по соціальному страхуванню збільшився на 0,7 тис.грн. В 2004 році зобов’язання зі страхування зменшилися на 0,1 тис.грн. Це насамперед пов’язано з підвищенням фонду заробітної плати.

Порівняння даних звітних  періодів дає можливість оцінити  темпи зміни досліджуваних показників і визначити тенденції й закономірності зміни поточних зобов`язань на прикладі табл. 3.2

Таблиця 3.1

Аналіз зобов’язань  по страхуванню на підприємстві

Стаття	2004	2005	2006	Відхилення (+;-)		Динаміка
				05/04	06/05	05/04	06/05
Поточні зобов’язання зі страхування	0,1	0,8	0,7	0,7	-0,1	800	87,5

З даних таблиці можна  зробити висновки, що в 2005 році порівняно з 2004 роком обсяг поточних зобов’язань по соціальному страхуванню збільшився на 0,7 тис.грн. В 2004 році зобов’язання зі страхування зменшилися на 0,1 тис.грн. Це насамперед пов’язано з підвищенням фонду заробітної плати.

Порівняння даних звітних періодів дає можливість оцінити темпи зміни досліджуваних показників і визначити тенденції й закономірності зміни поточних зобов`язань на прикладі табл. 3.2

Таблиця 3.2

Аналіз структури  поточних зобов’язань

Поточні зобов’язання	2004		2005		2006		Відхилення
							абсолютне		п о структурі
	сума	Питома вага %	сума	Питома вага%	Сума	Питома вага %	05/04	06/05	% 05|04	% 05|04
З одержаних авансів	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
З бюджетом	5,2	62%	3,4	38%	3,7	40%	-1,8	0,3	-2,4	2%
З позабюджетних платежів	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Зі страхування	0,1	1%	0,8	9%	0,7	7%	0,7	-0,1	8%	-2%
З оплати праці	3,1	37%	4,8	53%	4,9	5%	1,7	0,1	16	0
З учасниками	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Із внутрішніх розрахунків	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Всього	8,4	100%	9,0	100%	9,3	100%	0,6	0,3

 

З даних таблиці можна  зробити наступні висновки, що в 2004 році підприємство мало досить велику заборгованість з бюджетом, яка в  питомій вазі займала 62%. Проте в 2005 році заборгованість зменшилась до 38%, а в2006 збільшилась до 40 %.

В 2004-2006 році підприємство мало заборгованість з оплати праці, яка в 2004 році – 37%, в 2005 році – 53%, і  в 2006 році – 53%. Це в свою чергу призвело до збільшення частки зобов’язань зі страхування в загальній сумі заборгованості. Так в 2004 році питома вага заборгованості складала 1%, в 2005 – 9%, в 2006 – 34%. Структуру поточних зобов`язань показана на рис.3.2.

. 3.2 Структура поточних зобов’язань

Аналіз утримань із заробітної плати напряму залежить від нарахованої  заробітної плати. Особливе місце в  системі оплати праці займає мінімальна заробітна плата – це законодавчо  встановлений розмір заробітної плати за простій, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівниками місячну, погодинну норму праці.

Мінімальному рівню  оплати праці відповідає перший розряд тарифної сітки. Більш кваліфікована праця оплачується виходячи з наведених у тарифних сітках тарифних коефіцієнтів, обумовлених з співвідношенням рівнів оплати праці даного й першого розряду. Оплата праці кожного працівника регулюється податками .аналіз утримань із заробітної плати показано на прикладі табл.3.4

Аналіз утримань із заробітної плати

Нарахування зарплати і утримання з неї	2004	2005	2006	Відхилення
				05/04	06/05
Нарахована зарплата,грн	37903	60295	69252	22392	8957
Утримання із зарплати - пенсійний фонд  - соцстрах  - безробіття  - ФСНВ  - податок з доходів  фізичних осіб  Єдиний податок	17767 12832 255 201 363 4116 23613	28893 20742 843 577 573 6158 21101	32024 23738 566 374 534 6812 26806	11126 7910 588 376 210 2042 -2512	3131 2996 -277 -203 -39 654 5705

 

 

Дані таблиці свідчать, що середньомісячна заробітна плата  з кожним роком має тенденцію  до збільшення. В 2005порівняно з 2004роком  заробітна плата зросла на 22,4тис.грн., в 2006 – 9 тис.грн. Пропорційно збільшуються й утримання із заробітної праці.

Аналіз відрахувань  із заробітної плати необхідно розглядати в тісному зв`язку з фондом оплати праці. Відображення нарахованого фонду  заробітної плати і відрахувань  до соціальних фондів із фонду оплати праці наведено в табл.3.5