Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Сентября 2011 в 00:46, курс лекций
Багато сучасних суспільних явищ мають витоки у сивій давнині. Знайомство, а тим більше вивчення національної спадщини допомагає оцінити рівень розвитку цих явищ на основі історичного підходу, зробити висновок щодо суттєвості наявних теоретичних, правових, організаційних, у тому числі і законодавчих проблем митної справи і митної політики суверенної України
ПОРУШЕННЯ
МИТНИХ ПРАВИЛ
ЯК АДМІНІСТРАТИВНЕ
ПРАВОПОРУШЕННЯ
11.1.
ПОНЯТТЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО
ПРАВОПОРУШЕННЯ
За скоєння правопорушень у галузі митної справи законодавством передбачено різні види відповідальності: кримінальна, адміністративна, дисциплінарна.
Теоретичні підвалини кожного із видів відповідальності розглядаються в загальній теорії права та в роботах, що стосуються відповідальності в різних правових галузях: адміністративній, кримінальній, цивільній, трудовій та інших.
У даній лекції питання адміністративного правопорушення, його змісту, форм скоєння розглядаються зважаючи на те, що аудиторія попередньо вивчала чи в достатній мірі ознайомлена з основами навчальних дисциплін «Адміністративне право», «Цивільне право», «Кримінальне право». Вивчення в цілому курсу «Правові основи митної справи в Україні» передбачає, що окремі питання митного права як комплексної правової галузі є предметом вивчення таких юридичних дисциплін, як кримінальне право, цивільне право, фінансове право, трудове право, банківське право тощо.
Доцільно зауважити, що назва теми «Порушення митних правил як адміністративне правопорушення» торкається однієї з важливих теоретичних проблем відносин між адміністративним і митним правом. Існує досить впливова теоретична позиція, що митне право є нічим іншим, як тільки галузь адміністративного права.
Разом
з тим, митне право теоретично
і практично визнано і
ду предмета
митно-правового регулювання
Будучи
різнорідними за складом, ці відносини
інтегровані, або об’єднані, в єдине ціле
— митні відносини — тільки однією ознакою,
а саме переміщенням товарів і транспортних
засобів через митний кордон України.
Таким чином ми визначили, що су-
спільні митні відносини як складне утворення
є єдиним цілим і як таке ціле є предметом
комплексної правової галузі — митного
права.
У другій лекції ми визначили, що митне право — це комплексна галузь українського права в цілому, яка є системою правових норм різної правогалузевої належності, які встановлюються (або санкціонуються) державою і призначені для регулювання суспільних відносин, що виникають у зв’язку з переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, з митним оформленням, зборами митних платежів, митним контролем та іншими засобами проведення митної політики як складової частини внутрішньої і зовнішньої політики держави.
Для подальшого розгляду даної теми необхідно визначити сукупність суспільних відносин, що існують у митній галузі. Вони поділяються на такі групи:
Відносно всіх перелічених груп суспільних відносин митне право виступає як правова форма реалізації завдань, функцій і повноважень митних органів. У свою чергу, митні органи, реалізовуючи надані їм юридичні повноваження, які є власними повноваженнями, виступають як суб’єкт митних відносин. Це суттєвий момент. Зокрема, комплексний характер суспільних відносин, які регулюються митним правом, обґрунтовує застосування всього комплексу заходів впливу на учасників цих відносин: адміністративно-правового, цивільно-правового, кримінально-правового характеру тощо.
Разом з тим, з усього комплексу складових найбільше відношення до регулювання митно-правових відносин мають адміністративно-правовий та цивільно-правовий методи впливу на ці відносини.
Адміністративно-правовий метод регулювання суспільних відносин ґрунтується на відносинах влади і підпорядкування, їх нерівності та одностороннього волевиявлення. Держава встановлює правила, закони і забезпечує їх дотримання.
Цивільно-правовий метод регулювання ґрунтується на рівності сторін, він виходить із принципу «дозволено все, що не заборонено».
Специфіка
митної справи як об’єкта регулювання
митного права полягає в
Обов’язковий припис у митній галузі — це покладання прямого юридичного обов’язку виконати ті чи інші дії в умовах, що передбачені митно-правовою нормою. Можна констатувати, що міра таких владних вказівок, приписів у митному праві посідає суттєве місце. Це пов’язано із цілеспрямованою діяльністю з організації митної справи, яка потребує владних вказівок що і як потрібно робити.
Зауважимо, що в нормах митного права також чітко закріплюються вимоги держави і щодо діяльності самих митних органів. Вони повинні діяти чітко в межах своєї компетенції і дотримуватися встановленого порядку. Митним органам заборонено все, що не дозволено нормативними актами, які визначають їх компетенцію.
Визначення
і законодавче закріплення
Метод заборон у митному праві тісно пов’язаний із застосуванням методу офіційного дозволу на здійснення визначених дій. Зміст цього методу полягає в тому, що переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон дозволяється митними органами лише за умов дотримання встановлених правил — митних режимів, тобто сукупності правил і умов, які визначають правовий статус товарів, що переміщуються через кордон.
Важливо підкреслити, що встановлення заборон і дозволів державою — це і є метод управління, тобто адміністрування, що притаманно адміністративному праву. В цьому аспекті теж виділяємо залежність митного права від адміністративного, митної справи від державного управління.
Перед тим як визначити, що таке адміністративне правопорушення, розглянемо ще один теоретичний аспект, пов’язаний із відповідальністю за правопорушення в митній справі. В юридичній літературі прийнято говорити про інститут відповідальності за правопорушення стосовно до різних галузей права: інститут цивільно-правової відповідальності, кримінально-правової відповідальності, адміністративно-правової відповідальності тощо.
Якщо цей перелік продовжувати, може постати питання щодо обґрунтованості існування самостійного інституту митно-правової відповідальності. Але враховуючи самостійний і незалежний характер митного права як комплексної правової галузі, можна говорити і про самостійний інститут митно-правової відповідальності як внутрішньо взаємопов’язану сукупність юридичних норм.
Разом з тим законодавець (та й теорія права) обмежується і задовольняється наявною можливістю вирішення питання щодо інституту митно-правової відповідальності шляхом визначення такого положення: оскільки митне право має комплексний характер, тому воно вимагає і різні види відповідальності, які передбачені нормами різних галузей права (адміністративного, трудового, кримінального, фінансового, податкового, банківського тощо). Ці норми різних галузей права регламентують відносини, пов’язані зі скоєнням правопорушень у галузі митної справи, і тому відповідальність за них одночасно входить у відповідні блоки митного права.
Такі правові норми, що входять у митне право як комплексне утворення, можуть бути з певною мірою визначені як інститут митно-правової відповідальності. Але при цьому залишається очевидним вплив інститутів кримінальної та адміністративної відповідальності, які різною мірою регламентуються нормами митного законодавства.
Адміністративна відповідальність — це вид юридичної відповідальності, яка полягає у застосуванні повноважним органом або посадовою особою адміністративного стягнення до фізичної чи юридичної особи, що скоїла правопорушення. Адміністративна відповідальність встановлюється як законами, так і підзаконними актами. Підставою для застосування адміністративної відповідальності є скоєння адміністративно-правового правопорушення — проступку.
Підставою для виникнення кримінальної відповідальності є злочин; дисциплінарної — дисциплінарний проступок. Суб’єктами адміністративно-правової відповідальності можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Суб’єктами кримінальної відповідальності — тільки фізичні особи.
Таким чином, закон вирізняє різні за негативними наслідками посягання на встановлені державою митні норми — проступки і злочини. Ті й інші діяння по суті є порушеннями митних правил і націлені на суспільні відносини, що охороняються нормами митного права. Але критерієм їх розподілу є розмір шкоди, яка завдається суспільним відносинам.
Таким чином, у галузі митної справи можуть бути такі правопорушення:
Відповідно до чинного законодавства, і зокрема Митного кодексу, кримінальна відповідальність встановлена тільки за скоєння контрабанди. При цьому митні органи виступають тільки як органи дізнання, потім справи передаються в СБУ.
За всі інші передбачені МК України правопорушення встановлена адміністративна відповідальність. Об’єктивно це обґрунтовано тим, що порушення митних правил за своєю природою і характером є адміністративним правопорушенням у галузі митної справи, шкода від порушення цих правил не настільки велика, щоб передбачати кримінальну відповідальність.
Зауважимо, що чинний Митний кодекс України на відміну від Митного кодексу Російської Федерації не визначає поняття «порушення митних правил». Ст. 230 Митного кодексу РФ говорить: «Нарушением таможенных правил признаются противоправные деяния, посягающие на установленный ТК РФ и другими законодательными актами порядок перемещения, таможенного контроля, а также таможенного оформления товаров и транспортных средств, перемещаемых через таможенную границу РФ, обложения таможенными платежами и их уплаты, предоставления таможенных льгот и пользование ими».