Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Сентября 2011 в 00:46, курс лекций
Багато сучасних суспільних явищ мають витоки у сивій давнині. Знайомство, а тим більше вивчення національної спадщини допомагає оцінити рівень розвитку цих явищ на основі історичного підходу, зробити висновок щодо суттєвості наявних теоретичних, правових, організаційних, у тому числі і законодавчих проблем митної справи і митної політики суверенної України
Додатки
ЗАКОН УКРАЇНИ
Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 28 січня
1994 року № 3892-XII,
від 22 лютого 2000 року № 1480-III
(У
назві та тексті цього Закону
слова «Українська РСР» і «
Цей Закон відповідно до Конституції України визначає правові основи організації митної справи в Україні, орієнтованої на формування спільного ринкового простору і митних союзів з іншими державами.
(преамбула
із змінами, внесеними
згідно із Законами України
від 28.01.94 р. № 3892-XII,
від 22.02.2000 р. № 1480-III)
Україна як суверенна держава самостійно створює власну митну систему і здійснює митну справу. Митна справа є складовою частиною зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України.
Митна справа в Україні включає в себе встановлення порядку та організацію переміщення через митний кордон України товарів і предметів, обкладення митом, оформлення, здійснення контролю та інших заходів щодо реалізації митної політики в Україні.
При здійсненні митної справи Україна дотримує визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших загальноприйнятих міжнародною практикою норм та стандартів.
Україна бере участь у міжнародному співробітництві з питань митної справи.
Територія України становить єдину митну територію, в межах якої Україна має виключну юрисдикцію щодо митної справи.
Межі митної території України вважаються митним кордоном України. Митний кордон України збігаєьться з державним кордоном України, за винятком випадків, передбачених частинами третьою і четвертою цієї статті.
Митна
територія України включає
Відповідно до законів України на території України можуть створюватися вільні митні зони, стосовно яких закони України, що регулюють митну справу, застосовуються з винятками, визначеними законодавчими актами України. Межі таких територій становлять складову митного кордону України.
Спільні митні зони і митні союзи з іншими державами створюються Україною на підставі договорів.
(стаття
3 із змінами, внесеними
згідно із Законом України
від 28.01.94 р. № 3892-XII)
Засади митної справи визначаються виключно законом. Кабінет Міністрів України організовує і забезпечує здійснення митної справи. Безпосереднє керівництво митною справою покладається на Державну митну службу України, яка є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Положення про Державну митну службу України затверджується Президентом України.
(стаття
4 в редакції Закону України
від 22.02.2000 р. № 1480-III)
Митні
органи України безпосередньо
Систему митних органів України складають:
Державна митна служба України;
регіональні митниці;
митниці;
спеціалізовані митні управління та організації;
установи і навчальні заклади.
Митні органи України, їх автомобільний транспорт, морські, річкові та повітряні судна мають розпізнавальний знак і прапор. Опис прапора і розпізнавального знака затверджується Верховною Радою України.
Створення, реорганізація та ліквідація митниць, спеціалізованих митних управлінь та організацій, установ і навчальних закладів здійснюється Державною митною службою України за погодженням з Міністерством фінансів України.
Митні органи України у своїй діяльності взаємодіють з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
Органи
державної влади, органи місцевого
самоврядування, установи, організації
та громадяни не мають права втручатися
в службову діяльність митних органів
України, крім випадків, передбачених
законами України.
(стаття
5 із змінами, внесеними
згідно із Законом України
від 28.01.94 р. № 3892-XII,
в редакції Закону України
від 22.02.2000 р. № 1480-III)
Законодавством України встановлюється компетенція митних органів України щодо виконання таких функцій:
а) захисту економічних інтересів України;
б) контролю за додержанням законодавства України про митну справу;
в) забезпечення виконання зобов’язань, які випливають з міжнародних договорів України стосовно митної справи;
г) використання засобів митно-тарифного та позатарифного регулювання при переміщенні через митний кордон України товарів та інших предметів;
д) митного оформлення та оподаткування товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;
е) комплексного контролю разом з Національним банком України за валютними операціями;
є) здійснення заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв’язків державних інтересів на зовнішньому ринку з участю Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків України;
ж) створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та товаро- і пасажиропотоку через митний кордон України;
з) боротьби з контрабандою та іншими порушеннями митних правил;
и) співробітництва з митними та іншими органами зарубіжних країн, а також з міжнародними організаціями з питань митної справи;
(пункт
«и» статті 6 із змінами,
внесеними згідно із Законом України
від 28.01.94 р. № 3892-XII)
і) ведення митної статистики.
Посадовими особами митних органів України можуть бути тільки громадяни України.
Посадовим особам митних органів України присвоюються спеціальні звання, які встановлюються законами України.
Посадові особи митних органів України, які вчинили неправомірні дії при виконанні службових обов’язків, несуть відповідальність згідно із законами України.
Шкода, заподіяна фізичним і юридичним особам неправомірними діями посадових осіб митних органів при виконанні такими особами службових обов’язків, відшкодовується на загальних підставах.
Стаття
8. Переміщення через
митний кордон України
товарів та інших предметів
Товари та інші предмети переміщуються через митний кордон України під митним контролем. Переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню.
Обкладення митом товарів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України, здійснюється відповідно до Закону України «Про митний тариф».
Ставки митних зборів визначаються Кабінетом Міністрів України на підставі Митного кодексу України.
Мита і митні збори належать Україні, якщо інше не випливає з її договорів.
Митна
справа в Україні регулюється
цим Законом, Законом України
про зовнішньоекономічну
Україна дотримує зобов’язань, що випливають з її міжнародних договорів. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, які містяться в цьому Законі та інших законодавчих актах України про митну справу, то застосовуються правила міжнародного договору.
Голова
Верховної Ради
Української РСР Л. КРАВЧУК
м. Київ
25 червня 1991 року
№ 1262-XII
УКАЗ
1. Утворити Державний митний комітет України.
2.
Призначити Коваля Олексія
3.
Затвердити Тимчасове
4. Частину шосту пункту 9 постанови № 12 Кабінету Міністрів України від 24 травня 1991 року про перетворення Управління державного митного контролю при Раді Міністрів УРСР у Державний комітет митного контролю України вважати такою, що втратила чинність.
Указ набуває чинності з дня підписання.
Президент
України Л. КРАВЧУК
м. Київ
11 грудня 1991 року
№ 1
про Державний митний комітет України
1.
Державний митний комітет
Комітет несе відповідальність за реалізацію митної політики України, забезпечення додержання законодавства про митну справу, ефективне функціонування митної служби.
Комітет є керівним органом єдиної державної митної системи, що включає митниці та підпорядковані Комітетові підприємства й організації.
2.
Державний митний комітет
Комітет узагальнює практику застосування законодавства з питань митної справи, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення і вносить їх на розгляд Президента України та Кабінету Міністрів України.
3. Завданнями Державного митного комітету України є:
1)
забезпечення в межах своєї
компетенції економічної
2)
забезпечення додержання
3)
забезпечення виконання зобов’
4)
удосконалення засобів митного
регулювання торговельно-