Аналіз макросередовища збутової діяльності КТП ЗАТ "Галичина"

№ п/п№	Фактор	Загроза	Можливість
1	Введення державних  норм ДСТУ,  що регламентують впровадження европейських стандартів на якість вхідної сировини (сире молоко)		+
2	Політична нестабільність, що негативно впливає на інвестиційну привабливість країни	-
3	Наслідки  вступу України  у Світову організацію торгівлі		+
4	Адміністративні бар’єри  для ведення господарської діяльності	-
5	Наслідки світової фінансової кризи та їх вплив на політико-правове  становище в країні	-

 

Політична ситуація, яка зараз склалася в країні має  негативний вплив на притік до країни іноземних інвестицій. Інвестори, вкладаючи  гроші ризикують, і тому непорозуміння між верхівками влади не сприяють інвестиційній привабливості країни.

Наслідки впровадження європейських стандартів для молочної галузі України:

1. Характерною рисою молочної галузі є те, що вона функціонує у надзвичайно великому діапазоні - від натурального виробництва в особистих селянських господарств до сучасних спеціалізованих молочних підприємств. Однак при цьому, за даними Держкомстату України, основні обсяги виробництва молока зосереджені в особистих селянських господарствах, з яких майже 90% утримують одну-дві корови. У загальних заготівлях переробних підприємств молоко з особистих селянських господарств становить близько 65%, тоді як із сільськогосподарських підприємств - лише 35%. Через це якість первинної молочної сировини є низькою, а українська молочна продукція є недостатньо конкурентоспроможною.

За  результатами оцінки контролю ветеринарної та санітарно-епідеміологічної служб  над виробництвом та переробкою молочних продуктів для екс-порту до ЄС, проведеної в 2008 році, експертами було встановлено, що більшість положень Програми з розвитку молочної індустрії в Україні до 2015 року щодо покращення якості сирого молока не мають практичного впровадження, а саме:

• контроль за виробництвом сирого молока в Україні покладено на ветеринарну та санітарно-епідеміологічну службу, але в законодавстві відсутні чітке розмежування обов’язків та методика координації роботи між обома службами;
• значні повноваження, ресурси, досвідчений та кваліфікований персонал цих служб не завжди ефективно використовуються;
• ветеринарні служби не вживають ніяких заходів у разі виявлення незадовільних бактеріологічних результатів у сирому молоці і не здійснюють ніяких процедур з усунення незадовільних результатів;
• затвердження підприємств для експорту здійснюється на базі законодавства України, але вимоги не відповідають змісту Статті 4 Регламенту (ЕС) № 853/2004. Підприємства розглядаються як цілісні об’єкти, навіть якщо цехи розташовані у різних місцевостях. Відділам з незадовільною структурою та умовами утримання приміщення дозволяється експортувати, не зважаючи на недоліки, навіть якщо ці недоліки були виявлені компетентним органом та вимагалися коригувальні дії;
• система реєстрації господарств, ідентифікації тварин та контроль пересування тварин є задовільною в Україні, однак програма ліквідації туберкульозу, не повністю відповідає відповідним вимогам ЄС, а гарантії, що для виробництва молочних продуктів використано молоко лише від офіційно вільного поголів’я від туберкульозу, відсутні
• існують підтвердження порушень гігієнічних умов під час надходження збирання, охолодження, зберігання та транспортування сирого молока у господарствах та пунктах збору сирого молока (відповідно до Регламенту (ЄС) № 853/2004, відповідність з цими критеріями була перевірена під час офіційного контролю);
• гігієнічні норми на молочних підприємствах та в окремих їх цехах, коливаються від задовільного (дуже хороша структура, умови утримання приміщення та обладнання) до прийнятного (старі структури та обладнання, що було у хорошому стані або успішно замінялося та обновлювалося);
• дослідження води, яка використовується у молочних господарствах та підприємствах, запропонованих для експорту до ЄС не відповідали вимогам, зазначеним у Додатку І Директиви Ради 98/83/2С
• сертифікат на експорт видається офіційною особою, яка не має доступу до повної інформації необхідної для сертифікату (що суперечить Статті 3 Директиви Ради 96/93/ЕС).

Враховуючи  вище зазначене, можна зробити висновок, що впровадження європейських стандартів у діяльність молочної галузі України потребуватиме від виробників молока і молочної сировини здійснення наступних заходів:

• здійснення реконструкції існуючих і побудови нових молочних ферм, які відповідали б стандартам ЄС;
• приведення методів і процедур контролю за безпечністю і якістю молочної сировини у відповідність з вимогами ЄС;
• збільшення частки молока ґатунку «екстра» у загальному обсязі молочної продукції;
• удосконалення системи професійного навчання персоналу, задіяного у виробництві молочної сировини, молока і молокопродуктів;
• адаптації процедури дослідження води на підприємствах молочної галузі для забезпечення параметрів ЄС.

Крім  того, для відповідності вимогам  європейського законодавства низку  заходів мають здійснити державні органи. Зокрема, необхідно:

• чітко визначити правовий статус ветеринарної та санітарно-епідеміологічної служб з метою уникнення дублювання їх функцій та поліпшення координації між ними;
• підвищити рівень відповідальності виробників молочної сировини за недодержання встановлених вимог;
• привести у відповідність дослідження туберкульозу та програму ліквідації захворювання у господарствах, що постачають молоко для експорту до ЄС до вимог Додатку І Директиви Ради 64/432/ЕЕС;
• забезпечити офіційних осіб, залучених до контролю експортуючих підприємств, належними знаннями стосовно вимог ЄС щодо імпорту молочних продуктів з третіх країн.

Готовність  чи неготовність виробників молочної продукції та державних органів  до здійснення кроків у напрямку імплементації  європейських вимог впливатиме не лише на можливість вітчизняних виробників вийти на європейський ринок. Від додержання вимог до якості і безпечності молочної продукції у майбутньому будуть залежати і конкурентні переваги на внутрішньому ринку.

Соціально – економічне становище в Україні за 11 місяців 2009 року за даними Держкомстату України характеризується наступними показниками[  ]:

1) Промисловість.

У листопаді 2009р. індекс промислової  продукції порівняно з попереднім місяцем та листопадом 2008р. становив відповідно 98,1% та 108,6%, за 11 місяців 2009р. – 76%.

На підприємствах із виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів індекс промислової  продукції у січні–листопаді 2009р. становив 93,3%, зокрема у кондитерській, молочній та м’ясній промисловості – відповід-но 95%, 90,4% та 87% , у виробництві напоїв – 91,9%, хліба і хлібобулочних виробів – 90,4%, у переробленні та консервуванні овочів та фруктів – 83,6%. Водночас спостерігається приріст обсягів у виробництві олії та жирів (31,9%), готових кормів для тварин (11%), виноградних вин (3,8%).

За 11 місяців 2009р. вироблено 698 тис.т молока обробленого рідкого, 70,8 тис.т вершкового масла, 216 тис.т  сирів жирних, 456 тис.т продуктів  кисломолочних, 77,9 тис.т сиру свіжого  неферментованого та кисломолочного.

2) Сільське господарство.

Загальний обсяг виробництва продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств за січень–листопад 2009р. залишився на рівні відповідного періоду 2008р., у тому числі в сільськогосподарських підприємствах – скоротився на 0,7%, у господарствах населення – зріс на 0,4%.

За січень–листопад 2009р. загальний обсяг виробництва  продукції тваринництва порівняно  з відповідним періодом 2008р. збільшився на 3,5%, у тому числі у сільськогосподарських  підприємствах – на 10,2%, у господарствах  населення – зменшено на 0,9%.

Господарствами усіх категорій у січні–листопаді 2009р. реалізовано на забій 2,4 млн.т худоби та птиці (у живій вазі), що на 0,4% менше  порівняно з відповідним періодом 2008р., вироблено 10,9 млн.т молока (на 1,4% менше) та 14,7 млрд.шт. яєць (на 6,0% більше). В аграрних підприємствах відбулося зростання реалізації худоби та птиці на забій (на 5,0%), виробництва молока (на 7,1%) та яєць (на 9,3%). У господарствах населення скорочено виробництво м’яса (на 5,9%), молока (на 3,2%), але зросло виробництво яєць (на 2,0%). Частка господарств населення у загальному виробництві цих продуктів тваринництва у січні–листопаді 2009р. становила відповідно 47%, 81% та 43%.

За розрахунками, на 1 грудня 2009р. загальне поголів’я великої рогатої худоби становило 5,3 млн. голів (на 3,3% менше, ніж на 1 грудня 2008р.), у тому числі корів – 2,8 млн. (на 5,1% менше), свиней – 7,5 млн. (на 9,0% більше), овець і кіз – 1,9 млн. (на 4,6% більше), птиці всіх видів – 201,3 млн. голів (на 6,5% більше).

Поголів’я великої  рогатої худоби, що утримувалося населенням на 1 грудня 2009р., порівняно з минулорічним скоротилося на 2,2%, у тому числі корів – на 5,4%; зросло поголів’я свиней (на 1,7%), овець і кіз (на 5,1%), птиці всіх видів (на 2,0%). У домогосподарствах на початок грудня 2009р. Утримувалось 69% загальної чисельності великої рогатої худоби, у тому числі корів – 78%, свиней – 55%, овець і кіз – 83%, птиці всіх видів – 51%.

У сільськогосподарських  підприємствах порівняно з 1 грудня 2008р. Відбулося скорочення чисельності великої рогатої худоби на 5,5%, у тому числі корів - на 3,9%; зросло поголів’я свиней (на 19,5%), овець і кіз (на 2,1%) та птиці всіх видів (на 11,7%).

Загальний обсяг реалізованої аграрними підприємствами власно виробленої продукції за січень–листопад 2009р. порівняно з відповідним періодом 2008р. збільшився на 27% у тому числі продукції рослинництва – на 42%, тваринництва – на 8%.

Середні ціни продажу аграрної продукції сільськогосподарськими підприємствами за всіма напрямами  реалізації за січень–листопад 2009р. Порівняно з відповідним періодом 2008р. зросли на 2%, у тому числі на продукцію рослинництва – на 2%, тваринництва – на 1%. У листопаді 2009р. порівняно з жовтнем середні ціни реалізації сільськогосподарської продукції зросли на 7%, у тому числі продукції рослинництва – на 10%, тваринництва – на 2%.

3) Зовнішня торгівля товарами

Обсяг експорту товарів за січень–жовтень 2009р. становив 31651,6 млн. дол. США, імпорту – 35907,6 млн.дол., що складало 53,5% та 47,6% від обсягів відповідного періоду попереднього року. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 4256 млн.дол. (за 10 місяців 2008р. – мінус 16298,1 млн. дол.).

4) Ціни і тарифи

Індекс споживчих  цін (індекс інфляції) у січні–листопаді 2009р. становив 111,3% (у січні–листопаді 2008р. – 119,8%).

Продукти харчування та безалкогольні напої подорожчали  на 9,1%. Най більше (в 1,8 раза) подорожчав цукор. На 24,6% та 23,9% зросли в ціні масло та молочні продукти. На 13,8–6,3% подорожчали риба та продукти з риби, олія, хліб, м’ясо та м’ясопродукти. В той же час на 11,0% та 10,5% подешевшали овочі та яйця.

5) Доходи населення

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних  працівників (без урахування найманих працівників статистично малих  підприємств і у фізичних осіб-підприємців) у січні–жовтні 2009р. становила 1870 грн., що у 2,9 раза перевищує рівень мінімальної заробітної плати (650 грн.). Порівняно з відповідним періодом 2008р. розмір середньомісячної заробітної плати збільшився на 4,6%.

Найнижчий рівень заробітної плати спостерігався  у рибальстві та рибництві, сільському господарстві, мисливстві та пов’язаних із ними послугах, а також на підприємствах з виробництва текстилю, одягу, хутра та виробів з хутра, шкіри та виробів зі шкіри і не перевищував 64% від середнього по економіці.

Середній розмір оплати праці в усіх регіонах був вищим за прожитковий мінімум для працездатної особи (669 грн.), разом з тим лише у 4 з них заробітна плата перевищила середню по країні: м.Київ – 3108 грн., Донецька область – 2074 грн., Київська – 1949 грн. і Дніпропетровська – 1925грн. Найнижчий рівень заробітної плати спостерігався у Тернопільській, Волинській, Чернігівській та Херсонській областях і не перевищував 78% від середнього по економіці.

Індекс реальної заробітної плати  у січні–жовтні 2009р. порівняно з відповідним періодом 2008р. становив 89,6%, а в жовтні 2009р. по відношенню до попе-реднього місяця – 98,4%.

6) Демографічна ситуація

На 1 листопада 2009р. в Україні, за оцінкою, проживало 45999,9 тис. осіб. Упродовж січня–жовтня 2009р. чисельність населення зменшилася на 143,8 тис. осіб, або на 3,7 особи у розрахунку на 1000 жителів.

 

 

Рис.2.1. Динаміка виробництва продукції тваринництва в сільському господарстві України у 1990–2009 рр. [   ]

 

 

Рис.2.2. – Динаміка макропоказників економіки України у 2009 році [  ]

 

 

Таблиця 2.2

 Попередня  таблиця  факторів впливу демографічного  середовища на діяльність підприємства

№	Фактор	Загроза	Можли-вість
1	Скорочення за останні 10 років кількості населення України  на 6 млн. чол.	-
2	Старіння населення	-
3	Відтік основної частини  населення у великі міста (2/3 населення проживає у містах)		+
4	Міграційні процеси (відтік значної частини кваліфікованих кадрів за кордон)	-

 

Таблиця 2.3

Динаміка населення  України за даними Держкомстата України  у 1990 -2009 роках (на 1 січня) [   ]

	Кількість наявного населення
	всього, тис.осіб	у тому числі
		міське	сільське
1990	51838,5	34869,2	16969,3
1991	51944,4	35085,2	16859,2
1992	52056,6	35296,9	16759,7
1993	52244,1	35471,0	16773,1
1994	52114,4	35400,7	16713,7
1995	51728,4	35118,8	16609,6
1996	51297,1	34767,9	16529,2
1997	50818,4	34387,5	16430,9
1998	50370,8	34048,2	16322,6
1999	49918,1	33702,1	16216,0
2000	49429,8	33338,6	16091,2
2001	48923,2	32951,7	15971,5
2002*	48457,1	32574,4	15882,7
2003	48003,5	32328,4	15675,1
2004	47622,4	32146,4	15476,0
2005	47280,8	32009,3	15271,5
2006	46929,5	31877,7	15051,8
2007	46646,0	31777,4	14868,6
2008	46372,7	31668,8	14703,9
2009	46143,7	31587,2	14556,5