Аналіз маркетингової діяльності ПП "Діоніс" на ринку електротоварів

    У економічному обороті торгівля виконує посередницьку роль. Проте її функції не обмежуються лише матеріальним поширенням продукції. У остаточному рахунку торгівля стимулює виробництво і задає йому визначений напрямок. Вона є невід’ємним елементом структури ринкової економіки і робить істотний, якщо не вирішальний, вплив на її ефективність.

    Ті  економічні функції, які реально  виконуються торгівлею, полягають у тому, що посередники, які знаходяться між виробниками і споживачами, роблять послуги і тим, і іншим.

    Торгівельні підприємства роблять послуги виробникам, звільняючи їх від необхідності вступати у відносини з величезною масою споживачів. Шляхом створення запасів товарів вони забезпечують синхронізацію ритмів виробництва та споживання, схильних до різночасних сезонних коливань. Завдяки їм грошові прибутки виробників стають більш регулярними і не залежать від затримок у збуті продукції.

    Посередники розширюють можливості виробництва  щодо задоволення запитів споживачів. Вони створюють умови, для того щоб матеріальні блага, вироблені в масовому порядку безліччю підприємств, розкиданих на широкій території, стали доступними споживачам у такій кількості і якості, у такому місці та у такий час, які є зручними для останніх. Ця функція припускає виконання низки операцій: упорядкування і роздрібнення партій, транспортування і зберігання, формування асортименту і викладки товарів.

    Отже, торговельні підприємства виконують низку важливих функцій, які можна згрупувати в  чотири нижчеперелічені (рис.1.1):

     1. Доведення товару до безпосереднього споживача. Важливо організувати виробництво продукції, та не менш важливо забезпечити її реалізацію. Останнє є складною справою. Спеціалізація на посередницьких операціях дозволяє скоротити час на реалізацію товару, зменшити витрати обігу, прискорити оборот фондів підприємства, більшою мірою враховувати запити споживачів.

     2. Забезпечення зворотного зв’язку між виробництвом і споживанням. Торговельне підприємство відчуває на собі вплив як виробника (пропозиція товару), так і споживача (попит на нього). Аналізуючи просування того чи іншого товару на ринку, посередник може виявити тенденції, що їхнє урахування дозволить краще орієнтувати виробництво на інтереси споживачів.

     Рис. 1.1. Основні функції торгівельних підприємств

3. Перерозподіл ресурсів між різними галузями та всередині них. Ця функція забезпечується як через переорієнтацію на випуск нової продукції, так і через обслуговування ринку цінних паперів.
4. Акумуляція тимчасово вільних коштів, регулювання грошового обігу [4, с.62] .

    Окрім цього, торговельні підприємства здійснюють також ще такі важливі функції, як затарювання, розфасовка, зберігання товарів  на складах, у холодильниках, визначення оптимальних обсягів постачань, транспортування і доставка продукції та інформаційне забезпечення просування товарів від виробників до споживачів [35, с.106].

    На  всіх рівнях управління торгівельною діяльністю підприємства необхідно  передбачити виконання наступних функцій:

• стосовно своїх покупців – оцінка потреб у товарах і всього попиту; організація просування товарів від виробників у сферу гуртової торгівлі; перетворення промислового асортименту на торговий; формування необхідних розмірів і збереження товарних запасів; кредитування, інформаційне і консалтингове обслуговування;
• стосовно постачальників товарів – здійснення комерційної діяльності та вплив на виробників щодо їхньої орієнтації (відповідно до маркетингових досліджень) на потреби покупців і випуск необхідних товарів; використання процесу переходу прав власності на товари з метою підвищення відповідальності й зацікавленості сторін у підвищенні ефективності господарських зв’язків; створення сучасної інфраструктури як умови підвищення ефективності товароруху; здійснення заходів на підтримку вітчизняних товаровиробників; мінімізація комерційного ризику.

    Загальні  функції маркетингу торгівельного підприємства містять аналіз, прогнозування, ціленаправлення, організацію, управління, облік, контроль, оцінку та використовуються у сполученні із конкретними функціями, а саме: вивченням та сегментацією ринків, позиціонуванням товарів, вивченням споживача, навколишнього та внутрішнього середовища маркетингу, здійсненням товарної політики, розподілом товару та товарорухом, ціноутворенням і ціновою політикою, маркетинговими комунікаціями та стимулюванням, міжнародним маркетингом, управлінням [4, с.67].

    Удосконалення торгівельної діяльності підприємства, чітке і продумане виконання  нею своїх функцій підсилює стимули до виробництва, сприяє розв’язанню проблем відновлення господарських зв’язків, міжрегіональної інтеграції споживчого ринку і підвищенню ефективності внутрішньої торгівлі в цілому. 
 
 
 
 
 

    1.2. Теоретичні аспекти маркетингової діяльності торгівельного підприємства 

    В торгівельну діяльність кожного  підприємства дедалі активніше входить  маркетинг, але часто його хибно ототожнюють лише із збутовою діяльністю. Для правильного розуміння цього терміну слід розкрити  його зміст.

    Ф. Котлер, Л. Мороз та ін. визначають маркетинг  як діяльність, спрямовану на створення  попиту та досягнення цілей підприємства через максимальне задоволення потреб споживачів [31-35].

    Маркетингова  діяльність охоплює ряд певних етапів, кроків на ринку, що їх має зробити  підприємство на шляху до споживача (рис.1.2).

    Успішна маркетингова діяльність підприємства можлива за наявності кваліфікованої служби  маркетингу. Щоб створити потрібні кадрові передумови, важливо перш за все визначити чи достатня кількість працівників працює над проблемами маркетингу, і власне, збуту, чи відповідає ємкості ринку. Але значно більш серйозне питання – якість маркетингової підготовки спеціалістів, їх вміння представляти товар в вигідному регіоні, знаходити контакт з клієнтами, зосереджуватися на вирішенні їх проблем за допомогою послуг фірми. Дане питання більш детальніше буде розглядатись в наступному підрозділі.

    Наступним етапом маркетингової діяльності є  дослідження. Маркетингові дослідження  - це проектування, збирання, обробка та аналіз даних, які потребують спеціального дослідження конкретної маркетингової проблеми. Це специфічне джерело інформації для вирішення маркетингових проблем, покликане забезпечити повноту, адекватність інформації тим рішенням, які належить прийняти. Найважливішими напрямками маркетингових досліджень є визначення цілей, вирішення проблеми, сприяння розвиткові підприємства.

    Організація маркетингових досліджень передбачає необхідність прийняття рішень за наступними складовими:

- Визначення цілей дослідження;

- Збирання та аналіз вторинної інформації;

- Складання  плану збирання первинної інформації;

- Збирання  і аналіз первинної інформації;

- Підготовка та подання звіту. 

Рис.1.2. Етапи маркетингової діяльності торгівельного підприємства

    Цілі  дослідження – це те, для чого проводиться дослідження, тобто  – те, що ми хочемо отримати від виконання дослідження. З визначення цілей і починається дослідницький процес.

    Наступним кроком після визначення і узгодження цілей є розробка плану дослідження. Основними частинами плану є:

1. методи дослідження
2. принцип формування вибірки
3. знаряддя дослідження
4. спосіб зв’язку з аудиторією.

    В ході дослідження первинної інформації виділяють такі основні методи дослідження  як:

    - спостереження - аналітичний метод,  за допомогою якого дослідник  безпосередньо спостерігає за  поведінкою споживачів, торгівельного  персоналу, іноді він поводиться як учасник подій (активне спостереження);

    - експеримент - метод, за допомогою  якого можна з‘ясувати реакцію  досліджуваної сукупності людей  на певні фактори чи їх зміну;

    - опитування – передбачає з‘ясування  позицій людей, їх поглядів  на ті чи інші проблеми на підставі їх відповідей на заздалегідь підготовлені запитання. Опитування, яке здійснюється за певним переліком запитань, викладених і зафіксованих в документі називають анкетуванням;

    -  імітація - метод, який ґрунтується  на застосуванні обчислювальних машин і дослідженні зв‘язків між різними маркетинговими змінними на відповідних математичних моделях а не в реальних умовах;

    -  "панель" - неодноразове збирання  даних в однієї групи досліджуваних  через рівні проміжки часу.

    Після обрання певного методу дослідження визначають вибірку респондентів. Адже на підставі відповідей цих людей дослідники робитимуть висновки про ставлення до досліджуваної проблеми всіх потенційних споживачів або окремих їх груп. При плануванні вибірки необхідно визначити кого опитувати, яку кількість людей опитати.

    Що  стосується знаряддя дослідження то найбільш розповсюдженим є анкета, яка потребує ретельного розроблення, апробації і усунення недоліків  до початку її широкого застосування. Окрім анкети, використовують іноді механічні та електронні пристрої.

    Виділяють три основні способи проведення опитування – телефоном, поштою, чи у ході особистого інтерв’ю.

    Після проведення маркетингових досліджень на підставі наявної інформації та її ретельного аналізу підприємство може приступати до вироблення рішення щодо комплексу маркетингу [35, с.33-37].

    Наступним етапом є розробка стратегії маркетингу. Це плани реалізації маркетингових  цілей. Стратегія ґрунтується на аналізі стану підприємства, оцінюванні привабливості ринків і потребує розробки заходів товарної, цінової, політики розподілу, а також просування товару. Аналіз допомагає оцінити ринкові можливості і визначити привабливий напрям маркетингової діяльності, на якому підприємство може набути конкурентних переваг. Водночас ведеться пошук своїх потенційних споживачів, потреби яких підприємство прагне задовольнити [6, с.123].

    Маркетингова  стратегія є планом досягнення маркетингових  цілей і передбачає:

• сегментування ринку – виділення окремих груп споживачів;
• вибір цільових ринків – визначення цільових сегментів, на які фірма орієнтує свою діяльність;
• позиціонування товару на ринку – визначення місця товару серед товарів конкурентів;
• визначення конкурентів – мішеней;
• визначення конкурентних переваг.

    Під час формування маркетингової стратегії варто взяти до уваги кілька альтернативних варіантів, оцінка яких дозволить виявити оптимальний варіант.

    Наступні  чотири етапи маркетингової діяльності, а саме товарна, цінова, комунікаційна  політика та політика розподілу утворюють, так званий комплекс маркетингу. Комплекс маркетингу – це сукупність маркетингових засобів, так звані “4Р” product (товар, продукт), price (ціна), place (місце, збут, розподіл), promotion (просування), певна структура яких забезпечує досягнення поставленої мети та вирішення маркетингових завдань.

    Першою  і найважливішою складовою комплексу  маркетингу, що розробляється фірмою є товар. Сукупність засобів впливу на споживачів з допомогою товару зв’язують, як правило, з поняттям товарної політики підприємства. До її складових відносять (рис.1.3):

   а) визначення оптимального асортименту  товарів та його постійне оновлення;