Аналіз маркетингової діяльності ПП "Діоніс" на ринку електротоварів

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Харківський державний університет харчування та торгівлі 

Кафедра маркетингу і комерційної діяльності 
 
 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА 

на тему: « Аналіз маркетингової діяльності ПП "Діоніс" на ринку електротоварів.» 
 
 
 
 
 

                                                              Виконала:

                                                                                 студентка 5-го курсу

                                                                                         економічного факультету

                                                                    групи МР-57

                                                                 Бобир Л.В. 

                                                                                           Перевірила:                                                                   

                                                                                           к.е.н., доцент Мітяєва  Т.Л.                                                                   

                                                                                        
 
 
 
 
 
 
 

Харків 2012 рік

 

       ЗМІСТ

       ВСТУП.......................................................................................................................3 

Розділ 1.     Теоретичні засади маркетингової діяльності торгівельного підприємства 

1.1 Теоретичні основи торгівельної діяльності підприємства..............................6

1.2. Теоретичні аспекти маркетингової діяльності торгівельного

 підприємства  ……………………………………………………………………...11

1.3. Нормативно-правова  база маркетингової діяльності в Україні……………25 

Розділ 2.    Аналіз діяльності ПП "Діоніс"

2.1. Загальна  характеристика діяльності ПП "Діоніс"…………………………..27

2.2. Аналіз  комплексу маркетингу підприємства  .................................................36 

Розділ 3.    Удосконалення маркетингової діяльності ПП "Діоніс"

3.1. Удосконалення  організаційної структури ПП “Діоніс”................................42

3.2. Рекомендації щодо покращення збутової та комунікаційної політик

ПП„Діоніс”…………………………………………………………………………47     ВИСНОВОК..............................................................................................................55

ЛІТЕРАТУРА............................................................................................................58

          
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

    Формування  ринкової економіки зумовило необхідність переорієнтації виробництва та реалізації товарів на задоволення потреб і  запитів споживачів. Нова система господарювання в Україні викликала великий інтерес з боку українських підприємців та економістів до маркетингової концепції управління на рівні підприємства, об’єднання. Закордонний досвід переконує в тому, що маркетингова концепція сприяє і вдосконаленню системи внутрішньофірмового управління, і успіху підприємства у конкурентній боротьбі.

    Маркетинг передбачає гнучкість організаційних форм управління, активну заповзятливість, постійний пошук шляхів ефективного  пристосування до ринку і впливу на споживача. Маркетинг базується не на затверджених згори планових завданнях, а передусім на глибокому знанні об’єктивної інформації про ринок, про реальні вимоги споживачів та ініціативі.

     Мета  маркетингової діяльності підприємства – забезпечення рентабельності, тобто визначеної прибутковості у встановлених часових межах за рахунок максимального задоволення потреб споживачів. Для її досягнення потрібно вирішити дві головні взаємопов’язані проблеми:

      І)  продати максимально можливу  кількість товарів фірми;

      ІІ) дати споживачу максимум задоволення, як покупцю та користувачу. Для цього  фірма цілеспрямовано формує і розвиває у споживачів бажання купувати і  користуватися її товарами та послугами.

    За  допомогою маркетингу керівники  підприємств отримують необхідну інформацію про споживачів, про ціни, що їх споживачі готові платити, про те, у яких регіонах місткість ринку найбільша, яка сфера діяльності є найвигіднішою для вкладання капіталу чи створення нового підприємства. Маркетинг також дає можливість зрозуміти у який спосіб підприємство має організовувати процес реалізації своєї продукції, товарів чи послуг, як належить проводити кампанію щодо їх просування на ринок, будувати стратегію реклами, формувати попит в умовах конкурентного тиску з боку інших підприємств, які функціонують на тому самому ринку.

    У сучасній літературі маркетинговий  комплекс ототожнюють із такими складовими: товар (product), ціна (price), місце (place), просування (promotion). Кожен із цих елементів має комплексний і багаторівневий характер. Товарна політика передбачає курс дій суб’єкта господарювання або наявність у нього заздалегідь обміркованих принципів поведінки щодо формування асортименту та управління ним, підтримання конкурентоспроможності своїх товарів, визначення для них оптимальних сегментів ринку, розробки упаковки, маркування, здійснення допродажного і післяпродажного обслуговування товарів.

    Перед усіма комерційними та багатьма некомерційними організаціями, як одна з основних, постає проблема визначення ціни на свої товари і послуги. Поширене нині уявлення щодо ефективності використання маркетингового ціноутворення лише в умовах насиченого ринку є справедливим, якщо вбачати у маркетинговій ціновій політиці тільки знаряддя  конкурентної боротьби. Але, як показує досвід господарської практики, маркетингове ціноутворення за будь-якого ступеня насиченості ринку здатне коригувати поведінку економічних суб’єктів, споживачів і виробників у вигідному для всіх напрямі. Конфлікти, можливі у процесі встановлення ринкових відносин, система маркетингового ціноутворення рекомендує долати за допомогою таких заходів, інструментів і методів, які дають змогу врахувати ступінь конкуренції та ступінь насиченості ринку.

    Дедалі  більшої важливості набуває наступний  елемент комплексу маркетингу – маркетингова політика комунікацій. Ця система просування спрямована на інформування, переконання, нагадування споживачам про фірму та її товари, підтримку збуту, а також створення позитивного іміджу фірми. Формування комунікаційної політики підприємства передбачає прийняття великої кількості різноманітних різень, пов’язаних із визначенням цільової аудиторії, величини рекламного бюджету, вибором оптимальних засобів розповсюдження реклами, використання засобів комерційної пропаганди.

    Важливим  аспектом для торгівельного підприємства, оскільки саме воно займається збутом товарів виробників, є організація товарного руху, формування товарного асортименту, транспортування, складування, пристосування товару до вимог споживача. Весь цей перелік функцій і становить останній елемент комплексу маркетингу – маркетингова збутова політика.

    Ефективність  управління маркетинговою діяльністю на підприємстві залежить від ефективності функціонування системи організації  маркетингу. Оскільки саме служба маркетингу повинна визначити стратегію маркетингу, здійснювати маркетинговий контроль, досліджувати ринок та формувати комплекс маркетингу фірми. Саме це розкриває актуальність дослідження даної теми.

      Тому  основною метою данної роботи є розробка рекомендацій щодо удосконалення маркетингової діяльності ПП. „Діоніс” в умовах  конкурентного середовища та чинного законодавства України.

      Для досягнення поставленої мети необхідно  вирішити такі завдання:

- вивчити  основні складові маркетингової  діяльності фірми;

- на  базі діяльності ПП „Діоніс” проаналізувати комплекс маркетингу підприємства;

- здійснити  фінансовий аналіз підприємства;

- дати  рекомендації щодо організацій  служби маркетингу на ПП „Діоніс”;

- визначити  напрямки покращення товарної, цінової  збутової та комунікаційної політик ПП „Діоніс”. 
 
 
 
 
 
 

I. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГІВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА 

1. Теоретичні  основи торгівельної діяльності підприємства

 

     Торгівельна діяльність – це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб та громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку. В Україні вона регулюється законами України “Про підприємництво”[15], ”Про підприємства в Україні”[16], ”Про споживчу кооперацію”[17], ”Про захист прав споживачів”[18], ”Про зовнішньоекономічну діяльність”[20], ”Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” [21], іншими актами законодавства, а також Постановою Кабінету Міністрів України “Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення”, яка визначає загальні умови заняття торговельною діяльністю, основні вимоги до торговельної мережі і торговельного обслуговування громадян, які придбають товари для власних побутових потреб у підприємств (їх об’єднань), установ, організацій незалежно від форм власності, громадян-підприємців та іноземних юридичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність на території України у сфері торгівлі.

     Торгівельна діяльність може здійснюватися громадянами  України, громадянами інших держав, які необмежені в правоздатності або дієздатності в законодавчому порядку, юридичними особами всіх форм власності, у сферах роздрібної та оптової торгівлі, а також у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері.

     Господарюючі  суб’єкти здійснюють торгівельну діяльність після їх державної реєстрації як суб’єктів підприємницької діяльності, яка здійснюється відповідно до закону України “Про підприємництво” та Положення про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності та про реєстраційний збір за державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.1994 року [15].

    Торгівельні підприємства діють на основі статуту, який затверджується власниками (власником) майна. У статуті підприємства визначаються власник та найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, його органи управління, порядок їх формування, компетенція та повноваження трудового колективу і виборчих органів, порядок утворення майна підприємства, умови реорганізації та припинення діяльності. До статуту можуть включатися положення, пов’язані з особливостями діяльності підприємства: про трудові відносини, що виникають на підставі членства; про повноваження, порядок створення та структуру ради підприємства; про знаки для товарів і послуг та інше.

    Управління  торгівельним підприємством здійснюється відповідно до статуту на основі поєднання  прав власника щодо господарського використання свого майна і принципів самоврядування трудового колективу. Підприємство самостійно визначає структуру управління, встановлює штати. Торговельне підприємство самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку виходячи з попиту на товари та необхідності забезпечення виробничого та соціального розвитку підприємства, підвищення доходів. Основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності є прибуток, порядок використання якого визначає власник підприємства чи уповноважений ним орган згідно з статутом  чи чинним законодавством.

    Торгівельна діяльність здійснюється у сферах роздрібної й гуртової торгівлі, а також у торговельно-виробничій сфері (громадському харчуванні). У широкому розумінні під торговельною діяльністю (торгівлею, комерцією) розуміється будь-яка економічна діяльність узагалі, а всі підприємства й організації, що діють у торгівлі (гуртовій і роздрібній), промисловості, сільському господарстві, на транспорті, будівництві та в інших галузях економіки, записуються в єдиному торговельному реєстрі [4, с.56].