Товарознавча характеристика кефіру

                              Р_і = (р_і - р_і^бр)/(р_і^ет - р_і^бр),                                                (2.1)

       де Р_і – і-й показник якості в безрозмірному вигляді;

       р_{і -} – і-й показник якості в натуральному вигляді;

       р_і^бр – бракувальне значення і-го показника;

       р_і^ет – еталонне значення і-го показника.

     Інтегральний  показник якості розраховується за формулою:

                                 Q = Σа_іР_і,                                                                   (2.2)

     де а_і – коефіцієнт вагомості і-го показника;

           Р_і – відносний показник якості;

           п – число оцінюваних показників.

     Більш повно відобразити переваги одного товару над іншим дозволяє інтегральний показник відносної конкурентоспроможності, який базується на порівнянні параметрів досліджуваного товару з параметрами товару-конкурента, причому в дані параметри входять, крім функціональних показників, як у випадку з методом кваліметричної оцінки, ще й естетичні й економічні.

     Дослідження функціональних показників кефіру можна  відобразити у вигляді "дерева властивостей". Дерево властивостей - це графічне зображення багаторівневої (ієрархічної) структури, яка відтворює сукупність властивостей продукції. Дерево властивостей для харчових продуктів характеризує функціональність, естетичність, екологічність, економічність об'єкту досліджень. "Дерево властивостей" кефіру зображено на додатку 5.

     Функціональність  товару - це пристосованість об'єкту дослідження для функціонування (використання). Проявляється в різних періодах життєвого циклу об'єкту:

• під час виробництва;
• під час товароруху (транспортування, зберігання, підготовки до реалізації, безпосередньо реалізація);
• під час використання за призначенням (споживання).

     За  функціональними показниками якості продовольчі товари повинні відповідати вимогам стандартів, нормам СанПіН, регламентовані інструкціями, що визначають біологічну та енергетичну цінність, нешкідливість, здатність до зберігання, зручність використання.

     Естетичні показники характеризують дизайн та зовнішній вигляд товару, його зовнішню привабливість для потенційних споживачів.

     Екологічні  властивості характеризують показники  впливу об'єкту і людини на навколишнє середовище.

     Економічність об'єкта характеризують такі показники, як економічність виробництва та товароруху, які включають в себе роздрібну ціну (собівартість + ціна реалізації + націнки та ін.).

     Розрахунок  збірного параметричного індексу для  функціональних показників:

                                          Р_ф = Σа_іg_і,                                                           (2.3)

              де а_і – коефіцієнт вагомості;

            g_і – відносний параметр якості, який розраховується за формулою:

                                        g_і=Р_досл/Р_конк,                                                      (2.4)

     де  Р_досл – значення параметру досліджуваного товару;

         Р_конк - значення параметру конкуруючого товару.

     Розрахунок  збірного параметричного індексу для  естетичних показників:

                                           Р_ест = Σа_іg_і.                                                        (2.5)

     Розрахунок  параметричного індексу для економічних  показників:

                                           G_ек=С_досл/С_конк,                                                                             (2.6)

     де С_досл -  цінові характеристики досліджуваного товару;

           С_конк - цінові характеристики конкуруючого товару.

       Розрахунок інтегрального показника  відносної конкурентоспроможності:

                                            К = (Р_ф + Р_ест)/ G_ек                                                                   (2.7)

     Якщо  К <1, то досліджуваний товар має  нижчу конкурентоспроможність порівняно  з конкуруючим товаром.

     Якщо  К >1, то досліджуваний товар має  вищу конкурентоспроможність порівняно з конкуруючим товаром.

     Показник  відносної  конкурентоспроможності буде більшою мірою залежати від  значення функціональних показників, меншою мірою від економічних  і естетичних.

     Порівняємо  досліджуваний кефір виробництва КМЗ № 3 з кефіром “Білосвіт”, який також має хороші показники якості і добрі відгуки любителів кефіру. Дані інтегрального показника відносної конкурентоспроможності представлені в табл.2.9

     Таблиця 2.9

     Розрахунок  інтегрального показника відносної  конкурентоспроможності

 

Продовження табл. 2.9 

 

     Порівняння  показало, що кефір Словяночка конкурентноздатніший, однак треба врахувати той факт, що його перевага зумовлена за рахунок нижчої ціни і відповідності вмісту молочнокислих бактерій вимогам нормативної документації.

 

      ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

     Виповнена робота дозволяє нам зробити наступні висновки:

1. На даний час на споживчому ринку України присутня велика кількість виробників молочної продукції, що пропонують широкий асортимент кисломолочних продуктів. На ринку України працює близько 300 виробників кисломолочної продукції. 63,3 % ринку займають дрібні виробники, а інша частина розподілена між декількома основними гравцями даного ринку. Так, "Галактон"  займає 10,1% ринку, "Вімм-Білль-Данн" - 6,2 %, ЗАТ "Лакталіз-Україна" - 4,9 %, ТОВ "Павлоградський молочний комбінат" - 4,5 %, ТОВ "Кременчуцький міський молочний завод" - 4,5 %, "Білосвіт-Умань" - 3,5 %, "Придніпровський молочний комбінат" - 3 %.
2. Споживання кисломолочних продуктів, а впершу чергу це стосується йогурту та кефірів, Україні в останні роки зберігало стійку тенденцію до зростання. Щорічний приріст виробництва кефіру становить 15-30 %, а йогурту ще більше – до 70%.
3. Серед досліджуваних в роботі кефірів конкурентоспроможність кефіру „Словяночка” київського міського молочного заводу №3 виявилась найвищою. Це свідчить про те, що виробники чітко відслідковують якість продукції.
4. Асортимент кисломолочних продуктів, що реалізуються в оптово-роздрібному магазині „Фуршет-Десна” ДП „Продмережа” нараховує близько 500 позицій і формується 8-ма постачальниками, а саме :

• ВАТ „Галактон” (в тому числі продукція ВАТ Кременчуцький міський молочний завод – ТМ „Кремез” );

• ВАТ „ОПТОС” - київський міський молочний завод № 3 (ТМ “Словяночка”), Харківський молочний завод (ТМ “Ромол”) і ВАТ “Комбінат Придніпровський”;
• „Данон”;
• ЗАТ “Аргумент ПМК” ( Павлоградський молочний комбінат – ТМ “Фанні”);
• АТ “Святошино”;
• ЗАТ „київський міський молочний завод № 1”;
• ВАТ “Білосвіт-Умань”;
• ЗАТ „Лакталіс-Україна ” (ТМ  „President”).

     З огляду на проведену роботу, вважаємо за доцільне внесення пропозицій щодо покращення організації торгівлі кисломолочними продуктами в ДП „Продмережа”:

1. Оптимізувати асортимент. На мою думку, при формуванні асортименту в ДП "Продмережа" було допущено найпоширеніший недолік - намагання постійно розширювати асортимент. Звичайно, був час, коли хотілося вибору. Але ситуація змінюється, і споживач не хоче витрачати час на вивчення численних варіантів, інколи губиться серед цього розмаїття, тому віддає перевагу відомому, або ж зовсім відмовляється від покупки. Тому, потрібно оптимізувати асортимент шляхом розділу товарних категорій на субкатегорії, що представлені взаємозамінними товарами. Для прикладу, в сегменті йогурту може бути виділена група полуничного, абрикосового і іншого йогурту,  і якщо, скажімо, видалити з продажу полуничний йогурт деякої торгової марки, то покупці зможуть вибрати полуничний йогурт інших виробників і інші види йогурту цієї торгової марки. Для покупця важливіше бачити в продажу п'ятнадцять видів йогурту, представлено трьома-п'ятьма торговими марками , ніж десять видів полуничного йогурту семи виробників. Звільнені місця доцільно було б поповнити іншими кисломолочними продуктами, такими як, ацидофільні, наріне тощо.
2. Особливу увагу слід приділити питанню цінників, оскільки дуже часто покупець не може зорієнтуватися в ціні товару, тому що цінник не на своєму місці, або ж його взагалі немає. Було б доцільно розширити смугу цінників (збільшити ширину вдвічі чи втричі), особливо для дрібних товарів - сирків, а також змінити їх колір, оскільки біле поле цінника зливається з білим кольором стелажу. Слід пам'ятати, що супермаркет відвідує багато покупців, і натовп відвідувачів, який стоїть біля кисломолочних товарів в пошуках ціни на товар, може відвернути потенційних покупців від покупки.
3. Оскільки в супермаркеті наявне звукове обладнання, то можна було періодично прослуховувати аудіоролик, в якому б говорилося про корисність кисломолочних товарів і їх широкий асортимент, що представлений в супермаркеті. Нагадування про дану групу товарів викличе не поодинокі випадки імпульсної покупки;
4. Крім основного місця продажу в секції молочних товарів, кисломолочні товари, особливо сирки, можна було б продавати і в передкасовому просторі. Оскільки кисломолочні продукти потребують низькотемпературного зберігання, то продаж повинна супроводжуватися наявністю відповідного холодильного обладнання. І я вважаю, що невеликий спеціальний холодильник відкритого типу з широким асортиментом сиркових виробів склав би конкуренцію шоколадним батончикам, сухарикам і жувальним гумкам.
5. Змінити режим роботи магазину. Оскільки даний графік (8 - 23) за опитуваннями не повністю задовольняє відвідувачів. Більшість опитуваних (44%) хочуть бачити магазин відкритим цілодобово, або хоча б в режимі 6 -24 (32 % опитуваних).