Муніципальне управління

2. Побудова місцевого самоврядування в Україні.

В Україні на рівні базових територій (за виключенням м. Київ і Севастополь) місцеве самоврядування будується за моделлю „сильний мер – рада” (рис.2).

Особливістю місцевого самоврядування міст Київ і Севастополь є відсутність  виконавчих комітетів міських рад народних депутатів. Їх функції делеговані відповідним міським державним адміністраціям. Міський голова цих міст обирається територіальною громадою і очолює міську раду народних депутатів. Разом з тим міський голова призначається Президентом України на посаду голови міської державної адміністрації. Таким чином, міський голова міст Київ і Севастополь одночасно є і посадовими особами місцевого самоврядування,  і  посадовими особами державного управління.

3. Форми діяльності територіальних громад

Основною формою діяльності територіальних громад є форми їх безпосереднього волевиявлення. До них відносяться:

      Місцеві вибори.

      Місцеві референдуми.

      Загальні збори громадян за місцем проживання.

      Місцеві ініціативи.

      громадські  слухання.

1.      Місцеві вибори. Не зважаючи на конституційне закріплення територіальної громади як первинного суб’єкту МСВ, вона не може здійснювати цілеспрямоване управління місцевими процесами. Тому є за необхідне формування представницьких органів територіальних громад. Основні принципи місцевих виборів регламентуються Законом України  „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим,  міських рад та сільських, селищних, міських голів” від 06.04.2004 р..

Особливістю формування представницьких органів в Україні є те, що територіальні громади базових територій шляхом місцевих виборів формують представницькі органи не тальки свого рівня, але й асоційованого (район, область).

2. Місцеві референдуми.

Місцевий референдум є найвищою формою безпосереднього волевиявлення територіальної громади відносно вирішення питань місцевого значення. Основні принципи місцевих референдумів регулюються Законом України „Про Всеукраїнські та місцеві референдуми” від 3.07.1991 р.

Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене до відання місцевого самоврядування: прийняття, зміна, відміна рішень, віднесених до відання місцевого самоврядування, прийняття актів, що визначають зміст рішення рад та їх виконавчих органів. На місцевий референдум не можуть бути віднесені питання про скасування законних рішень державних органів, питання, що відносяться до відання суду, прокуратури, питання, пов’язані з обранням, призначенням, звільненням посадових осіб, які відносяться до компетенції ради.

Місцеві референдуми проводять в межах адміністративно-територіального утворення; рішення, прийняті на референдумі, мають вищу юридичну силу відносно рішень рад.

Рішення референдумів не потребують затвердження державними органами.

3. Загальні збори громадян за місцем проживання.

На відміну від референдумів провадяться на рівні „мікрогромад”. Загальні збори скликаються сільськими, селищними, міськими головами, виконавчими органами рад, органами самоорганізації населення. В загальних зборах мають право брати участь особи, які відповідають вимогам ЗУ „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”. Ця норма не відповідає Конвенції Ради Європи про участь іноземців в суспільному житті на місцевому рівні від 02.1992 р.

Рішення загальних зборів громадян враховують у своїй діяльності органи місцевого самоврядування.

4. Місцеві ініціативи. Є безпосереднім волевиявленням територіальної громади, закріплює право територіальної громади ініціювати в раді розгляд будь-якого питання, віднесеного до компетенції МСВ.

Порядок внесення ініціативи на розгляд ради визначається представницькими органами МСВ або статутом територіальної громади.

Місцева ініціатива, внесена у встановленому порядку підлягає обов’язковому розгляду на засіданні ради, на якому є присутні члени ініціативної групи.

Рішення ради з приводу питань ініціативи має бути обов’язково оприлюдненим.

5. Громадські слухання. Проявляються у можливості зустрічі з  депутатами відповідної ради і посадовими особами місцевого самоврядування. Під час слухань члени територіальної громади мають право заслухати звіти депутатів відповідної ради про їх роботу в цілому чи з приводу якого-небудь конкретного питання.

Порядок, періодичність, строк проведення громадських слухань визначається територіальною громадою, але не рідше одного разу на рік.

4. Представницькі органи місцевого самоврядування.

Представницькими органами місцевого самоврядування є ради народних депутатів.

Рада є колегіальним органом, яка складається з депутатів, обраних безпосередньо населенням.

Форми діяльності рад народних депутатів умовно можна поділити на такі три групи:

      правова форма діяльності рад – нормотворча, нормозастосовча  діяльність;

      організаційно-правова форма діяльності – організацій форми, закріплені законодавчо, а саме: сесії рад, засідання виконкомів рад, постійних комісій, робота депутатів, місцеві референдуми, ініціативи, слухання, збори громадян за місцем проживання тощо.

      організаційна форма діяльності – забезпечує виконання повноважень, не обов’язково закріплених законодавчо.

Основною організаційно-правовою формою роботи місцевих рад всіх рівнів є сесія.

Сесія – це сукупність пленарних засідань ради, а також засідань її постійних комісій.

Перша сесія обраної ради скликається відповідною територіальною комісією не пізніше, ніж через місяць після оголошення результатів виборів.

Друга і наступні сесії скликає міський, селищний, сільський голова. Як правило на ній затверджується регламент  і Положення про постійні комісії. Сесія збирається по мірі необхідності, але не рідше, ніж 1 раз на три місяці.

Питання на розгляд ради можуть вноситися головою ради, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою держадміністрації, загальними зборами, а також за процедурою місцевої ініціативи.

Питання вносяться на розгляд за наявністю проекту рішення і необхідних інформаційно-довідкових матеріалів. Всі матеріали подаються голові не пізніше, ніж за 2 тижні до початку сесії.

Проекти рішень підлягають попередньому розгляду на постійних комісіях у відповідності до їх компетенції.

Голова ради оголошує питання, які виносяться на розгляд ради. Порядок денний сесії після обговорення депутатами затверджується чи змінюється за результатами голосування.

У відповідності до затвердженого порядку денного оголошується доповідь. Після закінчення виступу доповідача депутати можуть подавати письмові чи усні питання.

Після обговорення проект рішення приймається за основу або відхиляється простою більшістю. Зміни і доповнення, які поступили в ході обговорення голосуються кожне окремо.

Постійні комісії обираються з числа депутатів ради для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які відносяться до відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Мінімальний склад постійної комісії – п’ять осіб. Основною формою роботи є засідання.

Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного розвитку, місцевого бюджету (підготовча функція), звіти про виконання програм і бюджету ( контрольна функція).

Тимчасові контрольні комісії обираються з депутатів ради для здійснення контролю за конкретно визначеними радою питаннями.

Рішення про створення тимчасової контрольної комісії ради, її назва, завдання  персональний склад і голову вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш 1/3 депутатів.

Основною формою роботи тимчасової комісії є закрите засідання. Депутати, які входять до складу комісії а також залучені до роботи в комісії особи на повинні розголошувати інформацію, яка стала їм відома внаслідок роботи комісії.

Основною формою роботи депутатів є їх участь в роботі ради. На час сесії, засідань постійних комісій рад депутат звільняється від виконання службових обов’язків із відшкодуванням йому середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов’язаних з депутатською діяльністю за рахунок місцевого бюджету.

До індивідуальних форм роботи депутатів відноситься прийом громадян за місцем проживання, участь у громадських слуханнях, а також винесення на сесію депутатського запиту – вимоги депутата до підконтрольних раді органів дати офіційну відповідь.

Окрім індивідуальних існують колективні форми роботи депутатів: участь у депутатських групах ( не менше трьох депутатів), а також на основі партійної приналежності – в депутатських фракціях.

5. Сільський, селищний, міський голова.

Сільський, селищний, міський голова є головними посадовими особами територіального колективу. Голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального прямого виборчого права шляхом тайного голосування.

Голова виступає одноосібним представником територіальної громади, очолює відповідну раду і її виконавчі органи, головує на сесіях ради і засіданнях виконкому. Він представляє територіальну громаду, раду, її виконавчий комітет у відносинах з іншими суб’єктами.

Голова здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень голови – 4 роки.

Голова забезпечує виконання рішень місцевих референдумів ради, її виконкому, а також скликає загальні збори громадян за місцем проживання.

Голова забезпечує підготовку і розгляд проектів програм, оприлюднює затверджені радою програми, бюджет і звіти про їх виконання.

Голова призначає на посади і звільняє керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів місцевого самоврядування, підприємств, що належать до комунальної власності.

Голова може звертатися в суд від імені територіальної громади. Його обов’язком є розгляд заяв, скарг і пропозицій громадян. Він веде особистий прийом. В межах своїх повноважень голова веде розпорядження.

Голова несе персональну відповідальність за здійснення даних йому повноважень перед державою, радою, юридичними і фізичними  особами.

6. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних в містах рад.

До виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних в містах рад відносяться:

      їх виконавчі комітети;

      відділи;

      управління;

      інші виконавчі органи, які утворюються цими радами.

Виконавчі органи рад створюються відповідною радою на строк її повноважень і діють до формування нового складу виконавчого органу. Вони не належать до органів державної виконавчої влади.

Виконавчі органи є юридичними особами, наділені виконавчо-розпорядчими функціями, які від свого імені видають нормативно-правові акти, які є обов’язковими для виконання на території відповідної ради.

До основних функцій виконавчого комітету ради відносяться:

      попередній розгляд проектів місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм, місцевого бюджету, проектів рішень з питань, які відносяться до розгляду ради;

      координація діяльності відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, об’єктів комунальної власності;