Муніципальне управління

5.  Теорія соціального обслуговування.

Традиції бюрократичних систем державного управління, як в країнах Західної Європи і США, так і в соціалістичних країнах Центральної та Східної Європи, передбачали функціонування органів місцевого самоврядування відірвано від потреб місцевих громад у режимі виконання „передбачених процедур”. Ця система працювала загалом добре в ті часи, коли перед урядами стояли не такі складні й стандартизовані завдання і коли дотримання правил вважалося важливішим, аніж ефективність і результативність. Кардинальні зміни в соціально-економічній сфері, які відбулися у ХХ ст., викликали появу муніципальних концепцій, пов’язаних з теорією держави соціального добробуту. Муніципалітети проголошувалися інструментом соціального обслуговування, який забезпечує та охороняє в рівній мірі інтереси усіх класів та прошарків суспільства. Пануюча на Заході, зокрема в США, теорія соціального обслуговування, трактує функції муніципалітетів як один з проявів надкласової природи держави загального добробуту. Одним з основних завдань муніципалітетів має стати пропонування послуг своїм мешканцям, організація обслуговування населення.

Становлення і розвиток держави загального добробуту мало подвійний вплив на функціонування місцевого самоврядування сучасного світу:

з одного боку – зросла роль місцевих органів в наданні послуг населенню, в реалізації урядової політики на місцях, що в свою чергу стимулювало зацікавленість держави в ефективності місцевого управління;

з іншого боку – посилилася централізація податкової системи, контроль центру за діяльністю місцевого управління.

Еволюція місцевого управління, таким чином, значно посилила державну природу муніципальних інститутів, зростивши місцеві справи з загальнодержавними та поставивши виборні муніципальні установи в сильну адміністративну та фінансову залежність від центрального уряду.

6.  Теорія муніципального дуалізму і сучасна правова доктрина місцевого самоврядування.

Подвійний характер  муніципальної діяльності (самостійність в суто місцевих справах та здійснення певних державних функцій на місцевому рівні) знаходить своє відображення в теорії дуалізму муніципального управління (концепція дуалізму повноважень місцевого самоврядування, громадсько-державна теорія). За цією теорією муніципальні органи, здійснюючи відповідні управлінські функції, виходять за межі місцевих інтересів і повинні діяти як інструмент державної адміністрації. Органи місцевого самоврядування є незалежними від держави лише в суто громадських справах, до яких держава байдужа, а у сфері політичній розглядаються як органи держави, що виконують її функції і повноваження.

Відповідно до цього й ті справи, які покликані вирішувати органи місцевого самоврядування, мають поділятися на так звані „власні” і „делеговані”. Якщо при вирішенні власних справ, на думку прихильників цієї теорії, органи місцевого самоврядування мають діяти незалежно й самостійно від державних органів, дотримуючись лише закону, то при вирішенні делегованих – під контролем та адміністративною опікою відповідних державних органів.

На нашу думку, синтез державного і громадського у самоврядуванні дуже важливий для суспільства. За допомогою єдності цих двох начал вирішуються найважливіші громадсько-державні завдання:

1.      Виключається роздвоєння влади, яка веде до політичної нестабільності та послаблення держави й її інститутів.

2.      Утворюються можливості для більшості людей приймати безпосередню участь в управлінні справами суспільства та держави, що підвищує культурно-правовий рівень громадян та виховує в них відчуття поваги до законів.

3.      Ліквідується розрив між суспільством та державою.

4.      Досягається єдина мета – збереження та зміцнення суспільства і держави за наявності демократичних інститутів.

5.      Держава в більшій мірі входить в курс місцевих справ та приймає відповідні рішення, сутність яких узгоджується з інтересами людей.

6.      Породжується спільний інтерес для громадян та державних органів, сутність якого полягає в будівництві життя, достойного кожної людини та суспільства в цілому.

7.      Управління суспільством на основі узгоджених дій перетворюється в єдиний процес творіння.

Однак реалізація цих програмних положень можлива лише в соціально орієнтованій державі, яка утворює мотивацію та стимули для розвитку ініціативи людей.

Література.

1.      Європейська хартія місцевого самоврядування, Страсбург, 15 жовтня 1985 р. (Хартію ратифіковано Законом №452/97 –ВР від 15.07.97).

2.      Біленчук П.Д., Кравченко В.В., Підмогильний М.В. Місцеве самоврядування в Україні (муніципальне право). Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2000. – 304 с., стор.7- 47.

3.      Муніципальне право України: Підручник/ В.Ф. Погорілко, О.Ф. Фрицький, М.О. Баймуратов та ін.; За ред.  В.Ф. Погорілко, О.Ф. Фрицького. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 352 с., стор.5-85.

4.      Уткин Э.А., Денисов А.Ф. Государственное и муниципальное управление. – М. Ассоциация авторов и издателей «Тандем». Издательство «ЭКМОС», 2001 г. – 304 с.

5.      Система государственного и муниципального управления/ О.М.Рой – СПб.: Питер, 2003. -301 с.: ил. – (Серия «Учебное пособие»), стор. 9-73.

6.      Гладкий Ю.П., Чистобаев А.И. Основы региональной политики: Учебник. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 1998. -659 с., стор. 47-104, 138-164.

7.      Територіальна організація влади в Україні: статус і повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування / за заг. Ред. А.П. Зайця. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2002. -928 с.

8.      Рассказы по истории Крыма. – Изд. 4-е, стер. – Симферополь: Бизнес-Информ, 1998. – 288 с., 40 л. ил.; стор.66-90.

9.      Киев – европейская столица. Стратегія розвитку. – К.: Оптима,2006. – 96 с.: іл.. – Рос. мовою.

Питання для самоперевірки

1.      Дайте визначення муніципалітету.

2.      Які питання відносяться до питань місцевого значення?

3.      Як визначено місцеве самоврядування в Європейській хартії місцевого самоврядування?

4.      Які територіальні одиниці відносяться до „природних”?

5.      Дайте визначення територіальному колективу.

6.      Що є основою муніципального управління в умовах ринкової економіки?

7.      Сформулюйте мету муніципального управління.

8.      Хто виступає суб’єктами муніципального управління?

9.      Визначте об’єкти муніципального управління.

10. Що відноситься до компетенції муніципального управління?

11. Які властивості притаманні муніципальному утворенню, як складному об’єкту управління?

12. Що виступає історичним першоджерелом місцевого самоврядування.

13. Які характерні риси відрізняли систему управління античними містами-державами?

14. Які форми місцевої демократії  за часів Київської Русі знаєте ви?

15. Які юридичні наслідки мало надання місту магдебурзького права?

16. Які принципи  регіонального управління і місцевого самоврядування були реалізовані внаслідок земської реформи 1864 р. і реформи міського самоврядування 1870 в Росії?

17. Які трансформації відбулися в системі місцевого самоврядування в радянські часи.

18. Назвіть відомі вам моделі формування місцевої влади, які практично реалізовані в різних країнах світу.

19. Яка модель формування місцевої влади взята за основу при формуванні системи місцевого самоврядування в Україні?

20. Назвіть основні етапи правового становлення місцевого самоврядування в незалежній Україні.

21. Сформулюйте основні ідеї теорії природних прав вільної громади.

22. Сформулюйте основні ідеї господарської і громадської теорій місцевого самоврядування.

23. Сформулюйте основні ідеї державницької теорії місцевого самоврядування.

24. Розкрийте зміст теорії муніципального соціалізму.

25. Розкрийте зміст теорії соціального обслуговування.

26. Розкрийте зміст теорії муніципального дуалізму.

РОЗДІЛ 2. ПРАВОВІ ОСНОВИ І СИСТЕМА МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ.

Ключові поняття і терміни

Система місцевого самоврядування  державне будівництво  децентралізація демократична  децентралізація адміністративна  територіальна громада види територіальних громад   представницькі органи місцевого самоврядування  депутати місцевих рад  сільський, селищний міський голова  модель місцевого самоврядування  місцеві вибори  місцеві референдуми   громадські слухання  місцеві ініціативи  загальні збори громадян за місцем проживання  органи самоорганізації населення  муніципальні асоціації 

ТЕМА 2.1. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ.

1.      Принципи, система і гарантії місцевого самоврядування.

2.      Законодавче забезпечення місцевого самоврядування.

3.      Система місцевого самоврядування в Україні.

4.      Місцеве самоврядування і суб’єкти державного управління.

5.      Місцеве самоврядування і територіальна автономія.

1. Принципи, система і гарантії місцевого самоврядування.

Система місцевого самоврядування в кожній країні залежить від специфіки політичного ладу, форми правління, історичних, політичних факторів та інших чинників. Але, незважаючи на різноманіття реалізаційних форм, обов’язковими елементами місцевого самоврядування є:

      гарантоване державою право на місцеве самоврядування;

      реальна здатність громад вирішувати самостійно і під свою відповідальність питання, що відносять до компетенції місцевого самоврядування.

Ці положення знайшли своє відображення в Конституції України та в Законі України „Про місцеве самоврядування”, де, зокрема зазначається, що місцеве самоврядування – це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого самоврядування в межах Конституції і законів України. (ч. 1, ст. 140 Конституції України, ст. 2 Закону).

Місцеве самоврядування як один з основоположних принципів конституційного ладу України, в свою чергу має власну систему принципів.

  Принцип правової автономії – органи місцевого самоврядування мають власні повноваження, визначені Конституцією України і галузевим законодавством.

  Принцип організаційної автономії – територіальні громади і їх органи не є елементами державного апарату. Тому вони можуть самостійно визначати свою структуру; нагляд за їх діяльністю можливий лише задля забезпечення законності і конституційних принципів місцевого самоврядування.

  Принцип матеріально-фінансової автономії – територіальні громади і утворені ними органи місцевого самоврядування мають майнові права на об’єкти комунальної власності, а також власні фінансові ресурси, достатні для здійснення власних повноважень.

2. Законодавче забезпечення місцевого самоврядування.

Законодавча база функціонування. місцевого самоврядування нагадує піраміду (рис. = )

Рис . = Законодавча база місцевого самоврядування в Україні

За базову модель в Україні від початку була взята континентальна модель формування місцевої влади. Проте процес формування системи місцевого самоврядування був складним і неоднозначним.

Законодавцеві необхідно було визначитися із змістом, компетенцією, повноваженнями, процедурою формування органів місцевого самоврядування, механізмом їх взаємодії із громадянами, територіальними громадами, державними органами влади тощо.

Основні законотворчі етапи формування правового поля діяльності органів державного регіонального управління в Україні зведені в таблиці 1.

Таблиця 1.

Розвиток українського законодавства в сфері формування системи  муніципального управління.