Муніципальне управління

9

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ

«МУНІЦИПАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ»

ЗМІСТ

1. ТЕОРІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

Ключові поняття і терміни

Муніципальне управління  муніципалітет  місцеве самоврядування  територіальний колектив  адміністративно-територіальна одиниця  „природні” і „штучні” територіальні одиниці компетенція муніципального управління  теорія природного права вільних громад  господарська теорія  державницька теорія місцевого самоврядування  теорія соціального обслуговування  муніципальний дуалізм

1.1 МУНІЦИПАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ: ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ, ЦІЛІ І ЗАВДАННЯ.

1.  Муніципальне управління в системі суспільних наук.

2.  Основні поняття курсу.

3.  Цілі муніципального управління в ринкових умовах.

4.  Об’єкти і суб’єкти муніципального управління.

5.  Коло питань і проблеми муніципального управління.

1. Муніципальне управління в системі суспільних наук.  

ХХ століття з його інформаційно-технологічними можливостями дало нарешті змогу суспільним наукам  набути прикладного характеру.  В країнах, які активно застосовують  практичні набутки таких дисциплін як економіка, соціологія, політологія, відбулися суттєві  еволюційні зрушення, масштабність і значення яких можна зрівняти із змінами, до яких призвели   Великі географічні і фізичні відкриття ХVІІ-ХІХ ст..

У відповідності до потреб постіндустріального суспільства виникло багато напрямків економічних, соціальних, політичних досліджень, які з часом перетворилися  в окремі наукові дисципліни.

Деякі проблеми  муніципального  управління досліджувалися такими науками як державне управління, право, економіка та ін. Але у відповідності до потреб  постіндустріального суспільства муніципальне управління  відокремилося в самостійну наукову дисципліну.

2. Основні поняття курсу. 

  Для того, щоб визначити предмет, зміст і мету муніципального управління, необхідно знати основні поняття, якими оперує ця дисципліна.

До основних понять муніципального управління відносяться:

Муніципалітет (від лат. Municipium – самоврядна громада) – автономна адміністративна одиниця, яка об’єднує мешканців з певними інтересами, або населений центр з організованим будівництвом, комунальним обслуговуванням і своєю власною адміністрацією. Деякі проблеми застосування цього терміну полягають в тому, що він є відсутнім в українському законодавстві. Тому наведене визначення відповідає  Європейської Хартії міст від 1992 р (Ст. 3.1).

Муніципальне управління. Під цим терміном з одного боку ми розуміємо комплексне політико-правове явище, яке вміщує в собі відповідні принципи конституційного ладу країни, одним з найважливішим з яких є право мешканців відповідної територіальної одиниці на самостійне вирішення питань місцевого значення. З іншого боку, муніципальне управління (або муніципальний менеджмент) – це управлінська діяльність, в якій об’єктом виступає муніципальне утворення (МУ), суб’єктом – органи місцевого самоврядування, а метою – сталий розвиток МУ.

Питання місцевого значення – питання безпосереднього забезпечення життєдіяльності населення МУ, що віднесені до таких  статутом МУ у відповідності до Конституції, інших законодавчих актів України.

Місцеве самоврядування. В  „Європейській  хартії місцевого самоврядування”  місцеве самоврядування трактується таким чином:

Територіальна громада. Закон України „Про місцеве самоврядування” дає територіальній громаді таке визначення:

Муніципальне господарство – діяльність міста (села, селища) в особі його міських публічних органів, спрямована на задоволення колективних потреб територіального колективу.

Адміністративно-територіальна одиниця – територія, основними ознаками якої є: чітко визначені межі території (адміністративні межі); наявність управлінської діяльності.

„Природні” або базові адміністративно-територіальні одиниці – території, формування яких має глибокі історичні коріння. На відміну від них „штучні” адміністративно-територіальні одиниці створені „згори”, актами державної влади. Так, до „природних” адміністративно-територіальних одиниць в Україні належать села, селища і міста, до „штучних” – області, райони, райони в містах.

3. Цілі муніципального управління в ринкових умовах.

Основою муніципального управління (муніципального менеджменту) в умовах ринкової економіки є:

            нормативно-правова база, яка визначає  місцеве самоврядування в системі державного управління, регламентує діяльність органів місцевого самоврядування;

            ресурсна база місцевого самоврядування;

            мотивація, яка з позиції муніципального управління розглядається як усвідомлена потреба суб’єкта в досягненні певних цілей і благ.

Генеральною метою муніципального управління  є забезпечення сталого розвитку населеного пункту, створення умов, що забезпечують високу якість життя населення муніципального утворення (МУ).

У відповідності до генеральної мети можна визначити такі стратегічні цілі муніципального управління:

      житлове будівництво;

      поліпшення міського середовища: житлово-комунального господарства, міської інфраструктури, комунікацій тощо;

      формування сприятливого соціального клімату МУ;

      формування сприятливого господарського клімату в МУ, розвиток інноваційної діяльності;

      зміцнення правопорядку у МУ;

      розвиток мережі споживчого ринку і сфери послуг МУ;

В  розрізі кожної із зазначених цілей необхідним є ефективне функціонування:

1.      системи інформаційного забезпечення діяльності адміністрації;

2.      системи оперативного і перспективного планування;

3.      системи мотивації, координації і контролю виконання планів.

4. Суб’єкти і об’єкти муніципального управління. 

Суб’єктами муніципального управління в Україні є:

      територіальні громади;

      місцеві ради;

      виконавчі органи відповідних рад;

      керівники підприємств, установ і організацій в межах повноважень, визначених контрактом, договором чи угодою;

      фізичні та юридичні особи, яким об’єкти комунальної власності передано в управління чи оренду;

      уповноважені особи щодо управління комунальними корпоративними правами.

Об’єктом муніципального управління є муніципальне утворення.

Муніципальне утворення як об’єкт управління є великою і складною системою. Першим кроком  побудови системи управління такими об’єктами  є визначення їх структури, тобто:

складний об’єкт = простих об’єктів,

причому  термін „простий об’єкт”  носить умовний характер. Адже процес подальшого розкладання простих об’єктів на ще простіші обмежується лише доцільністю і здоровим глуздом.

Муніципальне утворення можна представити системою, складовими частинами якої є   підсистеми самої місцевої адміністрації – кадрова, фінансова, інформаційна, організаційна, технологічна - , а також з об’єктів муніципального господарства, до яких можна віднести:

            землі населених пунктів (комунальної, державної та приватної власності – в різних повноваженнях);

            комунальні (муніципальні) підприємства, установи, організації;

            об’єкти комунальної (муніципальної) власності, а саме: 

      майно комунальних підприємств, організацій, установ;

      комунальне майно, що передано у користування згідно з договором оренди, концесії тощо;

      майно підприємств, які перебувають у процесі приватизації;

      житловий і нежитловий фонд;

      акції (частки, паї), що належать територіальним громадам у статутних фондах господарських товариств і визначають комунальні корпоративні права;

      фінанси місцевого самоврядування.

5. Коло питань і проблем муніципального управління.