Формування виробничої потужності та її використання на підприємстві

В узагальненому вигляді класифікація обох чинників представлена в таблиці 3.1.

       Наведена класифікація обох видів чинників являє собою теоретичний аналіз кількісних і якісних ознак підвищення ефективності використання виробничих потужностей. Результативність аналітичної оцінки багато в чому залежить від обгрунтування системи показників, з допомогою яких можна визначити рівень інтенсивності використання виробничих потужностей. При цьому важливе значення має розробка засобів розрахунку показників, а також засобів визначення нормативних значень кожного з показників.

Таблиця 3.1

Класифікація чинників [21]

        Система показників -- взаємозв'язанна сукупність показників, з допомогою якої забезпечуються комплексна кількісна оцінка стану і виявлення резервів поліпшення інтенсивного використання виробничих потужностей.

     Систему показників можна поділити на три групи. В першу групу можна включити коефіціенти, що характеризують рівень засвоєння проектної і використання виробничої потужності підприємства, в другу – коефіціенти, що характеризують використання обладнання, і в третю – вартісні показники, що характеризують віддачу виробничого апарату.

        Кожний з показників, що входять в ту або іншу групу, має строго певне призначення в системі аналізу і дасть оцінку одному з напрямків процесу інтенсивного використання виробничих потужностей.

    Розглянемо засоби визначення величини і призначення кожного з показників, що входять в систему.

      Серед показників першої групи слід передусім виділити коефіціент використання проектної потужності (Кп), що характеризує рівень використання введеної в дію нової потужності з метою досягнення стабільного випуску продукції не нижче передбаченого проектом рівня. Він визначається як відношення планового або фактичного обсягу випуску продукції (В), передбаченого проектом, в гривнях, тонах, штуках до величини проектної потужності (Мп) в аналогічних одиницях виміру.

       На підставі отриманих з допомогою цього коефіціента даних можна судити про хід засвоєння проектних потужностей і техніко-економічні показники в межах нормативного терміну, про скорочення періоду введення в дію нових потужностей, тобто враховувати фактор часу в оцінці рівня інтенсивного використання нових потужностей.

Дещо інше призначення має раніше згаданий коефіціент використання виробничої потужності (Ки). Він характеризує рівень використання діючої виробничої потужності, що по своїй величині може значно відрізнятися від проектної. В свою чергу виробнича потужність ділиться на певні види, кожний з яких має своє різноманітне значення при вирішенні питань планування і організації виробництва. Тому рівень використання різних видів потужностей необхідно розглядати окремо. Так, передовсім сліду оцінити рівень використання прийнятої планової, середньорічної і фактичної виробничої потужності. Коефіціент використання кожної з них можна отримати шляхом відношення планового або фактичного обсягу валової, товарної, чистої продукції ,що реалізувалася, (В) до відповідного виду виробничої потужності (ПМ).

        Важливе значення для характеристики використання виробничої потужності підприємства має аналіз рівня використання виробничих потужностей окремих його підрозділів. За результатами проведення цього аналізу можна судити про правильність вибору ведучої ланки, по якій прийнята потужність заводу, і про величину резервів збільшення випуску продукції окремими цехами. Надто важливим слід вважати визначення рівня використання середньої розрахункової або нормативної величини виробничої потужності. Для цієї мети застосовується коефіціент використання нормативної величини потужності (Кн).

    За коефіціентом використання того або іншого виду потужності можна оцінювати резерви поліпшення її використання, а також ступінь напруженості планових завдань підприємством. Однак досягнутий високий рівень коефіціента використання виробничої потужності не завжди дає підстави стверджувати про інтенсивне її використання. Це пояснюється передовсім тим, що на підприємствах при визначенні їх виробничих потужностей орієнтуються на потужність тих підрозділів, що є вузькими місцями. Отже, виробничі потужності занижуються і не відображають дійсної їхньої величини, якою володіють підприємства. В зв'язку з цим не можна судити про раціональне використання технологічного обладнання, з наявних потенційних резервів підвищення його завантаження.

Об'єктивну оцінку цих резервів можна отримати з допомогою групи  показників, що характеризують рівень використання обладнання. Ця група  представлена трьома коефіціентами і показником середнього часу роботи однієї машини. Однім з таких узагальнюючих показників є коефіціент змінності роботи обладнання (Кзм).

       Найбільш вірогідним засобом визначення коефіцієнта змінності роботи обладнання є ділення планової розрахункової або фактичної машиноємності продукції, що виготовляється на дійсний річний фонд часу всього встановленого обладнання при його роботі в одну зміну.

В результаті порівняння досягнутого  коефіціента ,що планується або фактичної  змінності роботи обладнання, розрахованої нами способом, що пропонується, з оптимально можливим або нормативним можна отримати повну інформацію про наявність резервів, якими володіють підприємства і їхні підрозділи в підвищенні завантаження обладнання.

Для оцінки використання дійсного фонду часу роботи обладнання важливим показником є коефіціент завантаження обладнання (Кз). Він являє собою відношення сумарної машиноємності, необхідної для виготовлення планової або фактичної кількості продукції, до дійсного фонду часу роботи встановленого обладнання при заданому режимі роботи підприємства або його підрозділів.[16]

               Чим більша величина прийнятої потужності, тим вищий коефіціент завантаження обладнання. Однак величина коефіцієнта завантаження обладнання при такому способі його розрахунку може дещо спотворюватися. Справа в тому, що потужність підрозділу або заводу визначається за потужністю ведучої ланки. Якщо при цьому ведуча ланка виявилася вузьким місцем, те потенційна величина коефіціента завантаження обладнання буде занижена.

           При обгрунтуванні проектів машинобудівних заводів коефіціент завантаження обладнання визначається як відношення розрахункової кількості верстатів або машин до прийнятої його кількості.

Важливість цього показника  полягає в одержанні поняття про середню абсолютну величину завантаження кожної одиниці обладнання в даному виробничому підрозділі.

          Будь-який з означених показників другої групи відображає передовсім використання технологічного обладнання, що виражає величину виробничої потужності. Динаміка цих показників не тільки відображає рівень інтенсивного використання виробничої потужності, але й свідчить про величину потенційних резервів поліпшення такого використання.

Важливим етапом в аналізі інтенсивного використання виробничих потужностей є оцінка ступеню рівномірності завантаження обладнання при заданому обсязі виробництва або прийнятої потужності. Це завантаження надасть уяву про існуючий рівень пропорційності в виробничих потужностях підрозділів і груп взаємозамінного обладнання. Для кількісного вимірювання рівня рівномірності завантаження обладнання пропонується використати коефіціент пропорційності.

       Розглянемо деякі особливості коефіціента пропорційності. Так, якщо коефіціент змінності характеризує використання обладнання в часі, а коефіціент завантаження – ступінь використання дійсного фонду часу роботи обладнання при заданому обсязі виробництва або прийнятій величині виробничої потужності підприємств і їхніх підрозділів, то коефіцієнт пропорційності – рівномірність в роботі машинного парку тільки підрозділів. З допомогою цього показника можна визначити, яку кількість встановленого обладнання в даному виробничому підрозділі може водночас працювати при існуючій структурі машинного парку і структурі машиноємності (трудомісткості) заданої виробничої програми. Водночас він визначає, наскільки масштаб роботи відповідає встановленому обладнанню на даний момент часу в підрозділі. Коефіціент змінності роботи обладнання і коефіціент завантаження обладнання в значній мірі залежать від обсягу виробництва. Коефіціент пропорційності залишається незмінним при зміні обсягу виробництва. Не зміниться значення коефіціента пропорційності і в тому випадку, якщо збільшиться загальна кількість обладнання в цехах і на дільницях без відповідного покращення його структури.

        Значення коефіціента пропорційності залежить передовсім від структури парку обладнання або структури машиноємності виробів, що виготовляються. Він зростає при збільшенні ступеня відповідності між структурою парку машин і структурою машиноємності продукції. Отже, коефіціент пропорційності характеризує відповідність структури машиноємності виробів, що виготовляються в структурі обладнання або, навпаки, структури обладнання – в структурі машиноємності.

        Характеризуючи масштаб виробництва при існуючому рівні погодженості пропускної здатності окремих видів обладнання, груп взаємозамінного обладнання, коефіціент пропорційності дасть можливість оцінити резерви збільшення виробничих потужностей підприємств і випуску продукції для наявних виробничих площ за рахунок збільшення кількості машин в загальному парку обладнання, технологічні можливості яких в найбільшій мірі відповідають структурі машиноємності виробів ,що виготовляються.

Визначивши з допомогою (Кпр) рівень пропорційності в виробничих потужностях, можна встановити кількість машин, верстатів, що безупинно приймає участь в роботі, а також виявити частину обладнання, що може бути вилучена з виробничого процесу або частково завантажена роботою.

    В загальгому вигляді коефіціент пропорційності характеризує рівень організаційної побудови системи машин на дільницях і в цехах підприємства.[7]

Перевага використання коефіціентів змінності, завантаження і пропорційності при аналізі рівня використання резервів виробничих потужностей полягає в тому, що їх величина визначається на основі відпрацьованих або передбачуваних до відпрацювання машино-годин. В свою чергу машино-години є найважливішим елементом розрахунку величини виробничої потужності. Отже, з допомогою коефіціентів, що пропонуються можна отримати об'єктивну аналітичну інформацію про ефективність використання виробничих потужностей.

Ще повнішим стає аналіз при поєднанні  застосування цих показників в управлінні процесом інтенсивного використання виробничих потужностей. Так, коефіціент пропорційності характеризує можливий масштаб виробництва, тобто збільшення випуску продукції, що не притаманно вартісному коефіціенту. Відповідно коефіціент пропорційності з урахуванням вартості обладнання надасть уявлення про “ціну” досягнення погодженого функціонування системи машин і співставленості потужностей, а також дозволить визначити питому вагу неиспользуемого обладнання в загальній його вартості.

       Важливе місце в аналізі рівня інтенсивного використання відводиться вартісним показникам. Вони виражають третю групу показників і сприяють оцінці впливу інтенсивного використання виробничих потужностей на ефективність виробництва. Одним з них є фондовіддача. Цей показник має прямий функціональний зв'язок з показниками, що відображають рівень завантаження обладнання. На заводах кількість обладнання збільшується, росте його вартість і продуктивність. Однак завантаження його зростає повільно, а в більшості випадків знижується, що негативно відображається на обсязі фондовіддачі.

           Використання показника фондовіддачі надасть можливість оцінити досягнення проектної фондовіддачі і зіставити її величину з фондовіддачею за рівнем прийнятої потужності. Порівняння цих показників відображає, наскільки фондовіддача за рівнем прийнятої потужності відстає або перевищує проектну фондовіддачу, тобто надасть можливість визначити величину резерву підвищення фондовіддачі або величину перекриття проектної фондовіддачі, а також поліпшення використання прийнятої потужності.

 Наступним вартісним показником, що характеризує ефективність використання активної частини основних фондів, є випуск продукції в розрахунку на одиницю вартості обладнання. В теперішні часи зростає технічне озброєння підприємств, підвищується технічний рівень виробництва. Випуск продукції на одиниці активної частини основних фондів дасть уяву про зростання ефективності їх використання. Цей показник може бути ще доповнений показником випуску продукції на одиницю обладнання. Він обраховується як в вартісному, так і в натуральному виразі. Показники в натуральному виразі варто застосовувати для оцінки використання виробничих потужностей літейних та зварювальних цехів.