Підготовка школярів до вибору педагогічної професії

     Видатний  педагог К.Д.Ушинський (1824-1870) відстоював ідею створення  спеціальної  підготовчої  вчительської школи, призначення якої – підготувати молодь для подальшого навчання. Педагогічна підготовка, на його думку, мала включати  такі компоненти:

     1) цілеспрямований відбір учнів,  виявлення їх здібностей до  педагогічної діяльності;

     2) вивчення основ наук, необхідних  у майбутній педагогічній діяльності;

     3) вироблення в учнів умінь та  навичок висловлювати власні  думки;

     4) залучення  учнів до загальнопедагогічної  діяльності як найкращий метод  перевірки здібностей та особистісних якостей майбутніх учителів.

     К.Д.Ушинський  писав, що у підготовчій школі  можливе розкриття здібностей або  відсутності здібностей бути вчителем, тому навчальному закладу буде легше  уникнути помилок у відборі майбутніх  спеціалістів.  Учні, які мають педагогічні задатки та зацікавленість  педагогічною професією, оволодівають необхідними знаннями швидше, ніж ті, що їх не мають [7; 436-437] .

     Поява різноманітних  видів довузівської підготовки вимагає їх  вивчення та дослідження, а також виявлення їх впливу на вибір професії, на ефективність майбутньої професійної діяльності. Мета довузівської підготовки – не тільки допомогти абітурієнту підготуватися до вступних іспитів або  співбесіди та вступити до вищого навчального закладу, але й зробити усвідомлений вибір професії.

     Проблема  довузівської підготовки досліджується  в роботах Є.А.Климова [3], С.Н.Чистякової [8], Є.М.Павлютенков [9] та інших.

     Розвиток  системи довузівської підготовки проходить  у складній економічній та соціальній ситуації, в епоху побудови нового суспільства, орієнтованого на  ринкову економіку, де присутній механізм конкуренції. Нині існують такі види довузівської підготовки, як:

     – навчання на факультеті довузівської підготовки;

     – підготовчі курси;

     –  педагогічні класи;

     – система “Школа – ВНЗ”;

     – система “Коледж – ВНЗ”;

     – центри профорієнтації;

     – заняття з репетитором тощо.

     Поняття “довузівська  підготовка”, на мою  думку, вміщує:

     – комплекс заходів та дій, спрямованих  на підготовку учнів до вступу до вищого навчального закладу;

     – тривалий процес навчання й виховання, починаючи з раннього дитинства  і до моменту  вступу до ВНЗ (навчання й виховання у дошкільних навчальних закладах, школі, заняття на підготовчих  курсах, з репетитором тощо).

     У моєму дослідженні вивчалася  довузівська підготовка в інтервалі одного року до вступу у ВНЗ.

     Мета  проведеного дослідження:

     – виявлення реальних чинників, мотивів, які впливають на вибір старшокласниками педагогічної професії;

     – вивчення  впливу довузівської підготовки на вступ до університету.

     Для вивченням мотивів  вибору педагогічної професії 16 учням Орловської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (які орієнтувалися на вибір професії вчителя) була запропонована анкета, відповіді на запитання якої допомогли у вивченні мотиваційної сфери сучасних старшокласників (дивись Додаток А).

     Аналіз  відповідей дозволив виділити такі мотиви вибору старшокласниками педагогічної професії.

     1. Провідним мотивом для учнів  є значущість професії для  суспільства (83% відповідей).

     2. Більшість школярів зазначають, що можуть стати цінними для  суспільства (52%) і реалізувати свої здібності до педагогічної професії (49%).

     3. Деякі учні (36%) упевнені, що їх  особистісні якості, знання, зацікавленість  та нахили  відповідають вимогам  до педагогічної професії.

     При цьому 21% опитаних вважають, що вони самостійно прийняли рішення щодо вибору педагогічної професії, 27% – вибрали професію за порадою батьків; 2% – продовжують сімейну традицію; 2% – за порадою друзів; 66% – за порадою вчителів.

     4. Четверта частина учнів (25%), які брали участь у дослідженні, вважають професію педагога престижною і сподіваються  досягти високого положення у майбутній діяльності.

     5. Мотиви, пов’язані з оплатою праці  вчителя, а також можливістю  розкритися у творчості, у старшокласників  майже відсутні. Це обумовлено  браком чітких уявлень про особливості педагогічної діяльності. 
 

     Узагальнені результати відповідей наведені у таблиці  №1. 
 

     Таблиця 1

Характеристика  мотивів вибору педагогічної професії учнями школи

      

 

     На  основі аналізу наведених у таблиці 1 показників  мотивації школярів вибору педагогічної професії можна  зробити висновок, що більшість готується  до вступу у педагогічний університет  усвідомлено. Це свідчить про ефективність такої форми довузівської підготовки,  як професійна орієнтація у загальноосвітніх школах та професійний  відбір старшокласників. Школярі усвідомлюють значущість професії вчителя, прагнуть розвинути та використати свої здібності, принести користь суспільству. Вони достатньо ознайомлені з вимогами обраної професії, тобто мають певний рівень педагогічної компетентності ще до вступу у ВНЗ.

     Крім  того, у дослідженні вивчалися  чинники, які впливають на вибір  професії і вступ до університету. Опитування проводилось серед 29 студентів 1-го курсу фізико-технічного факультету, де частина – випускники підготовчих курсів. У роботі я використовували метод контент-аналізу. Студентам було поставлено два питання:

     1) Що допомогло Вам вступити  до університету:

     а) особистісні якості;

     б) зовнішні умови?

     2) Що заважало вступити до університету:

     а) особистісні якості;

     б) зовнішні умови?

     Наведемо  декілька прикладів відповідей на ці питання:

     “Серед  особистісних якостей, які допомогли  мені вступити до університету, хочу назвати  схильність до технічних дисциплін, гарну пам’ять, успішне навчання у школі. До зовнішніх чинників, які сприяли моєму успішному вступу, я відношу заняття на підготовчих курсах та додаткові факультативні заняття у школі. Якщо говорити про те, що заважало при вступі до ВНЗ, то найголовніше – нестача часу для  поглибленої підготовки до іспитів”.

     “При  вступі до університету мені допомогли  знання, здобуті в  школі, і мої  особистісні якості: самоповага та відповідальність перед батьками. Також  допомогли вчителі, які дали додаткові  знання на підготовчих курсах.

     Дуже  заважали зовнішні фактори, наприклад, важко одночасно готуватися до іспитів  у школі та університеті…”

     Були опрацьовані відповіді студентів на питання “Що допомогло вступити до університету (особистісні якості)?” Вони подані у таблиці 2.: 
 
 
 
 
 

     Таблиця 2  
 

     

     Отже, були виявлені провідні особистісні  якості, які допомагають вступити до ВНЗ – цілеспрямованість, наполегливість та сила волі. Це дійсно ті якості, що дають змогу людині подолати труднощі і перешкоди, досягнути поставленої мети.

     На  питання “Що допомогло вступити до університету (зовнішні фактори)? студенти відповіли:

                       Таблиця 3 

 

     Згідно  з цим підтверджується припущення, що головний зовнішній чинник вступу до ВНЗ – підтримка батьків  та близьких людей, це емоційно-психологічна та фінансова підтримка. Однак, допомога кваліфікованих педагогів, заняття на підготовчих курсах також є суттєво значущими.

     Відповіді на питання “Що заважало вступити до університету (особистісні якості)?”  можна показати у такому вигляді:

                                                                 Таблиця 4