Соціальна робота

       Технологія  здійснення соціального супроводження  регламентується Порядком здійснення соціального супроводження прийомних  сімей, затвердженого наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 31.10.2006 р. Документ визначає нормативну базу, принципи, етичні норми, зміст, завдання, процедури здійснення соціального супроводження від початку до завершення надання соціальної допомоги прийомній сім'ї.

       Здійснення  соціального супроводження передбачає міжгалузеве співробітництва щодо сприяння розвитку дитини, що відповідає теоретичним принципам «ведення випадку».

       Згідно  до Порядку соціального супроводження  прийомних сімей (додаток 1) соціальне супроводження прийомних сімей - це робота, що передбачає надання фахівцем (або групою фахівців) центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді у співпраці з фахівцями інших підприємств, установ, організацій комплексу правових, психологічних, соціально - педагогічних, соціально - медичних, інформаційних послуг, спрямованих на забезпечення.

       Безпосередньо соціальне супроводження здійснює соціальний працівник ЦСССДМ, який згідно посадової інструкції відповідає за здійснення соціальної роботи з  прийомними сім'ями та пройшов відповідну підготовку. Соціальний працівник закріплюється за прийомною сім'єю наказом директора відповідного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді на підставі рішення про створення прийомної сім'ї [13].

       Один  соціальний працівник може здійснювати  одночасно соціальне супроводження  не більше 7 прийомних сімей, у яких загальна кількість прийомних дітей  не перевищує 35 осіб. Навантаження на одного соціального працівника щодо соціального  супроводження залежить від ряду факторів: новостворена прийомна сім'я, чи з досвідом функціонування, кількість  дітей в них, їх вік, стан здоров'я; ступінь складності соціально - психологічних  проблем, які підлягають розв'язанню; місце проживання.

       Спеціалісти, які здійснюють соціальне супроводження  прийомних сімей, мають пройти курс спеціальної підготовки за програмою, затвердженою наказом Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту від 03.01.2006 р. № 2670, і мати відповідний сертифікат [9].

       Якщо  спеціалісти здійснюють соціальне  супроводження прийомних сімей, в яких виховуються діти, уражені  ВІЛ-інфекцією, то вони мають пройти додатково курс спеціальної підготовки за програмою, затвердженою спільним наказом  Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту та Міністерства охорони  здоров'я. Окрім основних положень щодо роботи з прийомною сім'єю, курс підготовки вміщує інформацію про специфіку  ВІЛ-інфекції, соціально-медичні аспекти  роботи з ВІЛ-інфікованими дітьми, специфічні вимоги та потреби сімей, які приймають  на виховання дітей, уражених ВІЛ-інфекцією.

       До  здійснення соціального супроводження  на різних етапах можуть залучатися спеціалісти  з різних сфер діяльності, які є  працівниками ЦССС ДМ, служб у справах  неповнолітніх або інших підприємств, установ, організацій (лікарі, юристи, психологи та ін.). Рішення про залучення фахівців приймається директором ЦСССДМ за поданням соціального працівника. У здійсненні соціального супроводження можуть брати участь волонтери. Соціальні працівники можуть взаємодіяти з об'єднаннями громадян, які мають досвід роботи у сфері захисту прав дитини відповідно до укладених з ними угод про співробітництво.

       Метою соціального супроводження є захист та забезпечення дотримання прав та інтересів дитини, оптимальних умов її життя та розвитку з урахуванням індивідуальних потреб кожної дитини шляхом надання соціальних послуг прийомній сім'ї.

       Реалізація  соціального супроводження спрямована на вирішення певних завдань залежно від терміну влаштування дитини у сім'ю та її основних потреб.

       Зокрема соціальне супроводження зорієнтоване на:

- адаптацію  дитини в новій сім'ї;

- створення  позитивного психологічного клімату  у родині;

- забезпечення  оптимальних умов життя;

- забезпечення  захисту прав дитини;

- створення  можливостей для розвитку дитини  шляхом надання комплексу якісних  соціальних послуг.

       Виходячи  із забезпечення найкращих інтересів  дитини, яка приходить на виховання  у сім'ю, до сфери соціального  супроводження залучаються не лише прийомні діти та прийомні батьки. Об'єктами соціальної роботи визначено і найближче оточення дитини та сім'ї, що забезпечує нормальні умови адаптації та розвитку вихованців. Соціальний працівник у процесі соціального супроводження прийомної сім'ї взаємодіє з рідними дітьми прийомних батьків; біологічними батьками дитини чи особами, які їх замінюють; рідними прийомних дітей; найближчим оточенням прийомних батьків; найближчим оточенням прийомних дітей; членами громад, до складу яких входить прийомна сім'я.Тобто допомога надається не тільки дитині, не тільки прийомній сім'ї, а усьому оточенню для того, щоб потім сім'я, оточення дитини, громада могли створювати умови для правильного розвитку дитини. Отже, допомога для самодопомоги - головний принцип соціального супроводження. Реалізація соціального супроводження базується на дотриманні таких основних принципів:

- гарантований захист прав дитини, пріоритетність її інтересів, врахування її думки;

- реалізація  першочергового права дитини  на зростання та виховання  в сім'ї;

- цілісний  підхід до виховання та догляду  за дитиною, що передбачає підтримку  її психофізіологічного, інтелектуального, емоційного, соціального та духовного  розвитку;

- індивідуальний  підхід до кожної дитини, кожної  сім'ї з урахуванням їх потреб  та особливостей;

- забезпечення  стабільності, тривалості сімейних  форм виховання;

- важливість  відновлення та розвиток сімейних  зв'язків, збереження етнічної, культурної  спадщини дитини;

- пріоритетність  повернення дитини до біологічної  сім'ї, усиновлення, встановлення  опіки як форми виходу з  прийомної сім'ї;

- врахування  результатів наукових досліджень, досвіду та кращої світової  практики;

- системність,  комплексність, безоплатність, доступність  соціальних послуг;

- взаємодія  соціальних працівників з прийомними  батьками та постійне підвищення  їх професійної компетентності;

       Вирішення поставлених перед соціальним супроводженням завдань здійснюється шляхом надання  прийомній сім'ї комплексу соціальних послуг, які можна умовно розділити  на такі сфери: соціально-економічні, юридичні, соціально-педагогічні, психологічні, соціально-медичні, інформаційні.

       Соціально-економічні послуги:

- допомога у залученні додаткових ресурсів для задоволення потреб прийомної сім'ї на лікування, оздоровлення тощо;

- допомога у своєчасному отриманні батьками державних виплат на утримання дитини;

- допомога у вирішенні побутових проблем, працевлаштування прийомних дітей, після досягнення ними повноліття чи закінчення навчання.

  Юридичні (правові) послуги:

- консультування з питань застосування чинного законодавства;

- представлення та захист прав і законних інтересів прийомної сім'ї, та дітей, що в них виховуються, в органах державної влади й інших установах, організаціях, підприємствах незалежно від форм власності та підпорядкування;

- допомога в оформленні документів, необхідних для розв'язання проблем клієнтів;

- здійснення правової освіти прийомних батьків та дітей, що виховуються в їх сім'ях;

- співпраця з різними установами та фахівцями для надання фахової юридичної допомоги.

       Соціально-педагогічні  послуги:

- допомога у вирішенні питань навчання прийомних дітей, здобутті ними освіти;

- організація  додаткових занять, навчання;

- виявлення  розвитку різнобічних інтересів і потреб прийомних дітей;

- залучення  до науково-дослідної, гурткової  роботи, влаштування дитини до  клубу, гуртка, секції;

- забезпеченні доступності відповідних освітніх послуг для дітей з вадами розумового або фізичного розвитку шляхом індивідуального навчання;

- просвітницька  робота щодо всебічного і гармонійного розвитку дитини, особливостей розвитку сім'ї та сімейних стосунків, здорового способу життя;

- організація  навчання батьків ефективним методам виховання без покарання, мобілізація власних ресурсів сім'ї для вирішення проблем у подальшому;

- допомога батькам у здійсненні статевого виховання;

- встановлення  та підтримка стосунків з біологічною сім'єю, якщо це не суперечить інтересам дитини;

- участь  у формуванні життєвих навичок дитини:

- планування свого життя та його здійснення;

- допомога  у розв'язанні конфліктних ситуацій сімейного виховання, підготовці до виходу з сім'ї у самостійне життя;

- організація  зустрічей дітей з біологічними батьками;

- здійснення  моніторингу захисту дитини від жорстокого поводження та насильства;

- представлення  інтересів клієнта в інших  установах та закладах {здійснення функцій посередника між сім'єю й адміністрацією школи, центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами опіки і піклування тощо).

       Психологічні  послуги:

- адаптація дитини до нової сім'ї та сім'ї до дитини, створення належного психологічного клімату, для якого характерними є повага, любов, турбота, емоційні зв'язки;

- допомога  в запобіганні виникненню непорозумінь та конфліктів між членами сім'ї, в т.ч. рідними дітьми;

- участь у формуванні у дитини почуття власної гідності, адекватної самооцінки, самосвідомості, самостійності, громадянськості позиції;

- мінімізація негативних наслідків психологічних травм;

- організація  реабілітаційних заходів, спрямованих  на подолання затримок, відставань у розвитку, психічних та психологічних проблем, пов'язаних із занедбаністю, травмами та хворобами, жорстоким поводженням або насильством, які зазнала дитина до влаштування в прийомну сім'ю;

- корекція поведінки дітей;

- консультування з питань психічного здоров'я та поліпшення взаємин з оточуючим соціальним середовищем;

- організація  сімейної психотерапії;

- проведення психодіагностики, спрямованої на вивчення соціально-психологічних характеристик особистості, з метою її психологічної корекції або психологічної реабілітації;

- надання методичних порад.

       Соціально-медичні  послуги:

- допомога  прийомним батькам у вирішенні питань збереження, підтримки та охорони здоров'я прийомних дітей;

- надання необхідної інформації, настанов щодо здорового способу життя, профілактики туберкульозу, венеричних захворювань та ВІЛ/СНІДу;

- допомога  у проходженні прийомними дітьми  обов'язкового медичного огляду та, у разі необхідності, контроль за виконанням призначень лікаря;

- допомога  у забезпеченні регулярного та  якісного медичного обслуговування;

- допомога у вирішенні питань щодо оздоровлення прийомних дітей та рідних дітей (до 18-ти років);

- налагодження, у разі необхідності, ефективної  співпраці із закладами охорони  здоров'я й іншими організаціями  соціального спрямування, які  надають допомогу ВІЛ-позитивним дітям.

       Інформаційні  послуги:

- інформування про ресурси громади та допомога у їх використанні на користь дитини (про дитячі навчальні заклади, гуртки, спортивні школи та заняття, про діяльність дитячих, молодіжних громадських організацій, турпоходи, культурні заходи);