Становлення та організаційна побудова Державної служби охорони при МВС України”

Виходячи зі змісту дослідження, особливої уваги заслуговує висвітлення  змісту однієї з головних функцій  діяльності Державної служби охорони  при МВС України, а саме – функції  „охорони власності”.

В спеціальній літературі утворилося дві основних концепції  в обґрунтуванні функції „охорони власності”. Думка багатьох вчених зводиться до того, що напрямок діяльності держави з охорони власності  є складовою частиною правоохоронної функції.

Розділяючи погляди науковців, зазначимо, що функція охорони власності, будучи одним з напрямів діяльності держави, має своє особливе завдання, свою сферу прояву і свій об’єкт захисту, що, відповідним чином, закріплено в Конституції України. Так, ч. 1 ст. 41 Конституції України говорить: „кожен має право володіти, користуватися  і розпоряджатися своєю власністю, результатом своєї інтелектуальної, творчої діяльності”; ч. 4 ст. 41: „ніхто не може бути протиправно позбавлений  права власності [1]. Право приватної власності є непорушним”. Так, відповідно до ч. 6 ст. 1 Закону України від 20 грудня 1990 р. „Про міліцію” до основних завдань міліції віднесено: „захист власності від злочинних посягань” [2]. Отже, питання про те, що цей напрямок діяльності являє собою одну з додаткових внутрішніх функцій держави, яка є складовою основної функції захисту правопорядку, на нашу думку, не викликає сумнівів.

Враховуючи той факт, що функція охорони власності  реалізується державою за допомогою  різних форм її діяльності, то для нашого дослідження становить інтерес  саме зміст адміністративної діяльності органів держави у здійсненні цієї функції, тобто адміністративно-правова  охорона власності, оскільки в її забезпеченні беруть участь підрозділи Державної служби охорони.

Під поняттям „адміністративно-правовий засіб охорони власності” розуміється  виконавчо-розпорядницька діяльність державних органів і уповноважених  на те громадських об’єднань, здійснювана  в адміністратив­ному порядку, яка  полягає у реалізації цілого комплексу  дій, зокрема: попередження посягань на державне, колективне і приватне майно; здійснення безпосередньої його охорони; застосування в необхідних випадках заходів адміністративного впливу. Разом з тим, варто звернути увагу  на те, що попередження протиправних посягань на власність являє собою сукупність взаємозалежних між собою заходів, здійснюваних державними органами і  громадськими об’єднаннями, спрямованих  на запобігання злочинів та інших  правопорушень проти власності, усунення причин і умов, що сприяють їх здійсненню [67].

Характерною рисою адміністративно-правової охорони власності є застосування примусових заходів за порушення, скоєні проти власності. Адміністративний примус – це метод психічного чи фізичного впливу державних органів (посадових осіб) на свідомість і  поведінку певних осіб з метою  спонукати, примусити їх виконувати правові норми [26].

Отже, з урахуванням викладеного, можна зробити висновок, що адміністративно-правова  охорона власності – це виконавчо-розпорядча діяльність органів державного управління, що виражається у попередженні та припиненні протиправних посягань на власність, і застосуванні до порушників у необхідних випадках примусових заходів.

Наступним видом функцій  Державної служби охорони є допоміжні  функції, до яких відносяться: управління персоналом; ресурсне забезпечен­ня; функція  фінансового забезпечення; здійснення юридичних дій тощо.

Під функцією управління персоналом варто розуміти: визначення потреби  в кадрах; набір і навчання працівників; умови їхнього використання; утворення  та діяльність служб, які спеціалізуються  на роботі з персоналом.

Порядок реалізації функції  управління персоналом регламентовано цілим рядом відомчих нормативних  актів, зокрема, наказом Головного  управління Державної служби охорони  при МВС України № 364 дск від 6 грудня 1999 р. „Про організацію прийому  на роботу в підрозділи Державної  служби охорони”; № 222 від 16 липня 2001 р. „Про затвердження Концепції єдиної системи професійної підготовки працівників Державної служби охорони  при МВС України та наказом  Департаменту ДСО при МВС України  № 234 від 20 червня 2003 р. „Про створення  Центру практичної психології при Департаменті Державної служби охорони при  МВС України” [24].

Останнім часом у діяльності ДСО при МВС України особлива увага приділяється питанням здійснення належної професійної підготовки її працівників. Основоположне значення при цьому відіграє Концепція  єдиної системи професійної підготовки працівників ДСО при МВС України, головним завданням якої є визначення на основі аналізу стану навчання та підготовленості категорій кадрів Служби, періодичності, оптимальних  форм та методів професійної підготовки з метою максимального забезпечення оволодіння знаннями, уміннями та навичками  кожного працівника, необхідних для  успішного виконання завдань, поставлених  перед Державною службою охорони.

Концепцією визначено, що у системі професійної підготовки атестованого складу та працівників  цивільної охорони ДСО встановлюються такі основні види навчання, котрі  забезпечують його якість та безперервність: 1) початкова підготовка; 2) перепідготовка (без зміни освітнього рівня); 3) підвищення кваліфікації (у тому числі без зміни освітнього рівня); 4) стажування; 5) службова підготовка; 6) навчання в аспірантурі, ад’юнктурі та докторантурі; 7) самостійна підготовка [44].

Окреме місце у сфері  роботи з персоналом відводиться  психологічному супроводженню діяльності працівників ДСО при МВС України. Відповідальним за цей напрям роботи є Центр практичної психології при  Департаменті Державної служби охорони  при МВС України. Діяльність Центру здійснюється за такими напрямами: 1) професійно-психологічний  відбір; 2) психологічне супроводження  службової діяльності підрозділів  державної служби охорони; 3) психопрофілактична робота в підрозділах ДСО; 4) Поліграфічні обстеження; 5) психологічне забезпечення діяльності ДЗАТ „Охорона-Комплекс” (здійснюється на договірних засадах) [59].

До наступної функції  діяльності ДСО при МВС України  відноситься придбання майна, обладнання та управління ним – функція ресурсного забезпечення. В сучасних умовах підрозділи купують всі види продукції, що виробляється – від речового майна до сучасних засобів сигналізації, зв’язку та транспорту, тому важливим моментом у  цьому напрямі є визначення потреб, під яким розуміють проблему правильної оцінки потреб підрозділів Державної  служби охорони.

Особливе значення у  сфері діяльності підрозділів Державної  служби охорони при МВС України  відіграє функція фінансового забезпечення. Враховуючи, що фінансові можливості кожної установи визначають всю її діяльність, а бухгалтерський облік  визначає наскільки ця діяльність залежить від багатьох адміністративних утворень, тому потрібно достатньо уваги приділяти  підготовці фінансових рішень. Реалізація окресленого кола питань регламентується  наказом Міністерства внутрішніх справ  України та Міністерства економіки  України № 171/51 від 2 березня 2001 р. „Про затвердження Методики визначення розмірів цін на послуги з охорони об’єктів, що підлягають обов’язковій охороні  підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України”; наказами ГУ Державної служби охорони при МВС України № 39 від 3 лютого 2000 р. „Про підвищення ефективності витрачання коштів підрозділів ДСО”; № 392 від 21 грудня 2000 р. „Про затвердження Методики розробки бюджетів підрозділами Державної служби охорони при МВС України”; наказом Департаменту ДСО при МВС України № 156 від 17 травня 2003 р. „Про збереження позицій Державної служби охорони при МВС України на ринку охоронних послуг” та ін [12, 14].

Враховуючи нагальну потребу  збільшення рівня присутності Державної  служби охорони на охоронному ринку  держави, 17 травня 2003 р. наказом Департаменту ДСО при МВС України № 156 „Про збереження позицій Державної служби охорони при МВС України на ринку охоронних послуг” затверджено  Інструкцію про порядок прийняття  рішення про участь ДСО у створенні  суб’єктів господарювання в галузі охоронної діяльності. Ця інструкція визначає умови та порядок прийняття  рішення про створення суб’єктів  господарювання в галузі охоронної  діяльності за участю коштів підрозділів  Державної служби охорони та здійснення контролю за їх діяльністю у відповідності  до чинного законодавства [61].

Допоміжні функції Державної  служби включають функцію здійснення юридичних дій. Сутність функції  здійснення юридичних дій полягає  у вивченні рішень керівництва підрозділів  Державної служби охорони з метою  забезпечення коректності їх форми  та відповідності правовим нормам. Отже, юридична консультація може розглядатися, в широкому розумінні цього слова, як своєрідна послуга, що легко відокремлюється  від самого адміністративного рішення.

Окремим напрямом реалізації функції здійснення юридичних дій  виступає ведення претензійної та позовної роботи в підрозділах Державної  служби охорони при МВС України, зміст якої регламентовано наказом  ГУ ДСО при МВС України № 176 від 12 червня 1999 р. „Про затвердження Інструкції з організації контролю за веденням претензійної та позовної роботи в підрозділах Державної служби охорони при МВС України” [30].

Метою Інструкції насамперед є надання практичної та методичної допомоги керівникам підрозділів Служби охорони, працівникам юридичної  служби та інших служб підрозділів  ДСО в організації контролю за веденням претензійної та позовної роботи у підрозділах ДСО.

Претензійно-позовна робота являє собою комплекс юридичних  дій, спрямованих на упорядкування  господарських відношень між  суб’єктами господарювання, відновлення  порушених майнових і немайнових прав підрозділів Державної служби охорони.

Головними напрямами ведення  претензійно-позовної роботи у підрозділі Державної служби охорони є :

• підготовка, одержання та складання документів, потрібних для подання і розгляду претензій та позовів;
• подання і розгляд претензій та підготовка позовів;
• підготовка відповідей та заяв про перегляд рішень, ухвал, постанов суду у порядку нагляду;
• захист інтересів підрозділу ДСО при розгляді майнових, переддоговірних та інших спорів у господарських та інших судах;
• здійснення організаційно-технічних заходів (реєстрація, облік, зберігання та відправка претензійно-позовних матеріалів);
• забезпечення контролю за претензійно-позовним провадженням;
• розгляд, аналіз, узагальнення результатів претензійно-позовної роботи;
• підготовка висновків, пропозицій про поліпшення претензійно-позовної роботи [52].

Здійснення документування підрозділами Державної служби охорони  при МВС України можна визначити  як систему дій, спрямовану на пошук, збереження і розповсюдження документальної, інтелектуальної комерційної інформації, яка потрібна персоналові підрозділів  для виконання своїх службових обов’язків. З функцією документування має справу кожен працівник, коли він виконує певне розпорядження, подає свій проект тощо.

Командні функції –  третій вид функцій державного управління. Ці функції передусім пов’язані  із застосуванням державної влади  та здійсненням державного управління. До командних функцій варто віднести дослідження і прогнози, організацію  служби, зв’язки з громадськістю.

Спочатку розглянемо таку функцію як дослідження і прогнози. Для того, щоб окреслити план дій  чи розв’язати певну проблему, потрібно зосереджувати свої зусилля на вирішенні  поточних проблем, що постають одна за одною, і тому іноді не вистачає часу для того, щоб займатися прогнозуванням, хоча останнє є дуже важливим.

Наступною функцією є організація  служби. Стосовно реалізації вказаної функції у підрозділах Державної  служби охорони, можна виділити три  категорії організаційних проблем, а саме: проблеми загальної організації  та структури, це ті проблеми, які стосуються перерозподілу обов’язків між службами; проблеми організації окремих процедур, що мають на меті визначити оптимальний  спосіб, за яким треба готувати та ухвалювати управлінські рішення; проблеми організації  діяльності органів управління, що обіймають широке коло питань (від  благоустрою приміщень та їх технічного забезпечення – до поліпшення оперативних  прийомів) управління. Всі питання  мають на меті підвищення продуктивності повсякденної діяльності адміністративних служб [31].

Нормативно-правовою базою  в реалізації функції організації  служби виступають накази Департаменту ДСО при МВС України № 159 від 19 травня 2003 р. „Про порядок організації  та координації діяльності підрозділів Державної служби охорони при МВС України”; № 160 від 19 травня 2003 р „Про затвердження Інструкції про організацію управлінської діяльності в підрозділах Державної служби охорони при МВС України” та ін [61].

Інструкцією про організацію  управлінської діяльності в підрозділах  Державної служби охорони при  МВС України визначено, що управлінська діяльність – це комплекс заходів, спрямованих на підвищення ефективності функціонування підрозділів Державної служби охорони для вирішення завдань охорони об’єктів, іншого майна та боротьби зі злочинністю.

Управлінська діяльність, відповідно до Інструкції, здійснюється за такими напрямами:

• організація планування роботи в підрозділах державної служби охорони;
• організація та проведення оперативних нарад у підрозділах державної служби охорони;
• організація контролю за виконанням нормативно-правових актів, розпорядчих та інших документів;
• організація планування та здійснення службових відряджень [40].