Становлення та організаційна побудова Державної служби охорони при МВС України”

Автор: Пользователь скрыл имя, 12 Апреля 2013 в 14:47, курсовая работа

Описание работы

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у всебічному вивченні особливостей організаційного та правового забезпечення діяльності підрозділів Державної служби охорони при МВС України в попередженні та припиненні правопорушень.

Содержание

Вступ………………………………………………………………………………3
Розділ І. Становлення та організаційна побудова Державної служби охорони при МВС України”……………………………………………………9
Становлення та розвиток охоронної діяльності на території України……………………………………………………………………….9
Місце та призначення міліції охорони: доцільність її функціонування...25
Розділ ІІ . Організаційні основи функціонування та діяльності Державної служби охорони при МВС України……………………………………...……32
Правовий статус та організаційна побудова системи підрозділів Державної служби охорони при МВС України…………………………..32
Завдання Державної служби охорони при МВС України та функції діяльності підрозділів…………………………………………………...…41
Розділ 3. Напрями удосконалення діяльності Державної служби охорони у сфері реалізації завдань попередження та припинення правопорушень…………………………………………………………………..55
Висновки…………………………………………………………………………72
Використані джерела інформації…………………………………………….78

Работа содержит 1 файл

Організаційна побудова та зміст діяльності міліції охорони.docx

— 132.32 Кб (Скачать)

Під час формування громадської  думки про діяльність Державної  служби охорони при МВС України  необхідно дотримуватися  гуманістичної  концепції,   щоб громадськість  сприймала адресовану їй  інформацію про діяльність міліції охорони, про стан криміногенної обстановки і оцінювала, інтерпретуючи її зміст, розглядаючи крізь призму своїх  потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій, набутого практичного життєвого  досвіду.

В процесі формування громадської  думки постає питання  щодо предмета громадської думки.  Предметом  може бути діяльність підрозділів міліції  охорони з охорони всіх форм власності  та забезпечення особистої безпеки  громадян, попередження  кримінальних, адміністративних правопорушень, а  також діяльність громадських організацій  трудових колективів, громадян із забезпечення правопорядку. 

Враховуючи дані тенденції, а також маючи на увазі зростаючий авторитет ЗМІ та їх роль в справі мобілізації громадськості, а також  всіх громадян на боротьбу з правопорушеннями,  має велике значення в реалізації програми “міліція і населення –  партнери”. Володіючи потужним ідеологічним, психологічним,  виховним потенціалом,  преса, радіо, телебачення активно  втручаються в усі сфери життя  сучасного суспільства, роблячи  позитивний (за деяким винятком) вплив  на формування громадської думки.

Масовість аудиторії, доступність, наочність, здатність могутнього емоційного впливу на людину перетворюють ЗМІ  у могутній засіб правового впливу. З їхньою допомогою передається більше 80% усієї правової інформації.

Володіючи здатністю охоплювати своїм впливом величезне, практично  необмежене коло осіб, ЗМІ виконують  у суспільстві визначені, властиві їм функції:

а) інформаційна, за допомогою  якої йде потік інформації про  стан охорони всіх форм власності  та забезпечення особистої безпеки  громадян, про криміногенну ситуацію, про героїчні вчинки працівників  міліції охорони та інше.

б) просвітня, котра передбачає пропаганду комплексу знань   різних галузей права;

в) виховна, котра сприяє формуванню в аудиторії позитивної громадської  думки про діяльність ДСО при МВС України , впливає  на настрій мас;

г) регулятивна (чи управлінська), що направляє енергію й сили трудящих на реалізацію завдань, що стоять  перед  суспільством;

д) гедоністична — створення  в аудиторії стану  задоволення  чи насолоди, що викликаються впливом  тієї чи іншої інформації. Ця функція  сприяє кращому засвоєнню, запам'ятовуванню інформації й впливає на поводження особистості, груп людей [48].

Інформаційна функція  допомагає підрозділам міліції  охорони в організації і формуванні громадської думки про свою  діяльність , просвітницька –в реалізації цілей правової пропаганди; виховна  – у формуванні правопізнання, збільшення соціально-правової активності мас; регулятивна  – в притягнення громадськості  до участі в правоохоронній практиці, а також в  організації  профілактично-попереджувальних заходів. Гедоністичну функцію підрозділи міліції охорони  використовують для максимально повного  засвоєння  інформації, яка передається.

Необхідно  зауважити,  що ДСО при МВС України,  з  одного боку, формує  громадську думку  для оптимально повного та оперативного досягнення цілей, які стоять перед  ними, а з іншого  - самі підпадають під вплив громадської думки, яка оцінює, контролює її діяльність, формує їх поведінку.

 Ніким не заперечується  положення про те, що взаємодія  державних органів, зокрема органів  внутрішніх справ, з іншими  правоохоронними структурами та  підрозділами, з підприємствами, які  здійснюють приватну охоронну  діяльність, є необхідною передумовою  успішного виконання покладених  на них завдань. Практика доводить, що завдяки організованій та  виваженій взаємодії поліпшуються  результати у забезпеченні правопорядку. Разом з тим, загальна оцінка  стану взаємодії по багатьох  напрямках потребує змін на  краще.

Оптимальними напрямами  підтримки та удосконалювання взаємодії  між Державної служби охорони  при МВС України та державними організаціями, органами місцевого  самоврядування та населенням є:

а)    створення   системи   обміну   інформацією   між   спільно   діючими органами, які вирішують однакове завдання;

б)     узагальнення    та    поширення    позитивного    досвіду,    розробка методичних рекомендацій з організації взаємодії;

в) здійснення контролю за встановленим порядком взаємодії. Належним чином організована взаємодія Державної  служби охорони при МВС України  із суб'єктами, що беруть участь у вказаній сфері діяльності, дозволить максимально використовувати їхні сили й засоби, сприяти один одному і надавати підтримку в розв'язанні завдань, що стоять перед ними [53].

Як уже було зазначено  вище, забезпечення безпеки особистості  можливо лише при належній взаємодії  органів внутрішніх справ з Державною  службою охорони при МВС України  іншими державними органами, громадськими об'єднаннями, населенням, а також  з підприємствами, які здійснюють приватну охоронну діяльність.                           

Отже, для діяльності Державної служби охорони при МВС України щодо попередження та припинення правопорушень першочерговими напрями удосконалення її діяльності є:

1. Удосконалення законодавчого  врегулювання охоронної діяльності.

2. Розширення сфери охоронних  послуг повинно здійснюватися  шляхом надання послуг щодо  реагування груп затримання пунктів  централізованого спостереження  на повідомлення про вчинення  злочинів (правопорушень) стосовно  водіїв таксі приватних підприємств;  запровадження кур’єрських послуг  з охороною багажу, вантажу або  пошти; надання послуг з охорони  приватних автомобілів замовників.

3. Удосконалення організаційно-управлінської  структури Державної служби охорони  при МВС України може здійснюватися  шляхом перегляду змісту управлінської  діяльності, відходу від застарілих  методів і стилів керування,  зосередивши увагу на колегіальному  вирішенні нагальних питань і  проблем, які виникають у службовій  діяльності, акцентуванні повсякденної  уваги керівників усіх рівнів, а за можливості й кожного  працівника на розумінні необхідності  отримання остаточного конкретного  результату роботи.

4. Покращання відбору,  навчання та виховання кадрів  буде досягнуто шляхом максимального  скорочення часу прийому кандидатів  на посади охоронників Державної  служби охорони при МВС України,  які несуть службу без зброї;  започаткування порядку тимчасового  працевлаштування в системі Державної служби охорони при МВС України або на створених нею підприємствах кандидатів на службу з метою досконалого вивчення їх особистих і ділових якостей; запровадження єдиної уніфікованої програми підготовки охоронників за різними напрямами діяльності Державної служби охорони при МВС України.

5. Удосконалення діяльності  технічної служби Державної служби  охорони при МВС України.

6. Удосконалення фізичної  охорони.

7. Організація взаємодії  із суб’єктами господарювання, створеними  за участю коштів Державної  служби охорони при МВС України  та недержавними охоронними організаціями.  Реалізація вказаного напряму  взаємодії полягає в необхідності  розробки механізму спільного  виконання охоронних функцій  працівниками державних і недержавних  охоронних організацій, а також  залученні суб’єктів охоронної  діяльності та їх об’єднання  до розробки проектів нормативно-правових  актів із питань здійснення  охоронної діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Державна охоронна діяльність – це здійснення відповідно до чинних нормативно-правових актів України  комплексу охоронних та попереджу­вальних  заходів з метою усунення посягань на об’єкти та майно державних  організацій, забезпечення особистої  фізичної охорони службових осіб, а також надання охоронних  послуг на договірних засадах юридичним  та фізичним особам.

В умовах сьогодення Державна служба охорони при МВС України  виступає найефективнішим структурним  підрозділом в системі органів  внутрішніх справ.

Існування Державної служби охорони, як державної організації, у ринковому середовищі України  визначається потребою збереження державного, колективного, приватного майна, фізичної безпеки громадян за рахунок альтернативного  використання капіталу з метою активного  впливу на правопорушення та загальноекономічні процеси в Україні.

В   процесі   здійснення   історико-правового   аналізу   формування органів ДСО при МВС  України  було отримано висновок про  те, що Державна служба охорони при  МВС України була органом управління, однак її управлінська діяльність зводилась, в основному, до нагляду за дотриманням  встановлених правил, нормативів і  стандартів, що відносилися до забезпечення охорони всіх форм власності та особистої  безпеки громадян. Доцільність існування  цієї структури доведена історично (як дослідженням історії її становлення  в УРСР, СРСР, так і у незалежній Українській державі). Дослідження  історичного  становлення та розвитку Державної служби охорони дозволили  зробити висновок, що виникнення потреби  в існуванні  даних підрозділів  виникла з моменту розподілу  власності  і необхідності її охороняти.   Після проголошення    незалежності    діяльність    ДСО    регулювалась    нормами законодавства, сформованими за часів СРСР. Останнім часом неодноразово відбуваються організаційні перетворення у структурі ДСО, що свідчить про необхідність пошуку оптимальних форм і методів її діяльності.

На міліцію охорони  покладається значний обсяг правоохоронних функції держави і, в першу  чергу, захист власності від протиправних посягань. Це, у свою чергу, позитивно  впливає на зменшення навантаження на інші правоохоронні органи держави  в цілому, у т.ч. на служби міліції. Державна служба охорони залишається  однією з пріоритетних складових  на ринку охоронних організацій, з огляду на те, що практично жодна  недержавна охорона організація, крім міліції охорони, не здатна здійснити  ефективний захист об’єктів охорони, в результаті відсутності правових підстав ефективно застосовувати  силу та зброю. Це дає підстави для  висновку про незамінність практичної діяльності міліції охорони на ринку  охоронних послуг, оскільки міліція  охорони, на відміну від інших  правоохоронних органів (наприклад, прокуратури), діє шляхом безпосереднього примусу. Таким чином, наділення міліції  охорони правом застосування примусових заходів обумовлює особливість  її правового становища.

Функції діяльності підрозділів  Державної служби охорони при  МВС України пропонується поділяти на головні, допоміжні та командні.

Головними функціями є: охорона власності; фінансово-економічні функції; адміністративні функції; соціальні функції.

Наступним видом функцій  Державної служби охорони є допоміжні  функції, до яких відносяться: управління персоналом; ресурсного забезпечення; функція фінансового забезпечення; здійснення юридичних дій, документування.

Командні функції, як вже  зазначалося, є третім видом функцій  державного управління. Ці функції  передусім пов’язані із застосуванням  державної влади та здійснення державного управління. До командних функцій  слід віднести: дослідження і прогнози; організацію служби; зв’язки з  громадськістю.

Результатом аналізу внутрішньо-організаційних процесів функціону­вання Державної  служби охорони при МВС України  є констатація факту потреби  активного розширення її присутності  на ринку охоронних послуг, шляхом договірного обслуговування відомчої та приватної фізичної охорони, покращення технічної укріпленості об’єктів державної  форми власності або інших  об’єктів, відповідно до умов договорів, що не знаходяться під охороною Державної  служби охорони.

Застосовуючи адміністративно-запобіжні  заходи, працівники Держав­ної служби охорони при МВС України створюють  необхідні умови для неухильного  додержання законів, виявлення і  припинення різних правопорушень, відвертають  можливі посягання на суспільні  відносини, які охороняються правом. Це свідчить про потребу виділення  цих заходів як самостійного виду адміністративного примусу. Враховуючи цільове призначення, способи правоохоронного  впливу на суспільні відносини і  правові наслідки такого впливу обґрунтованим  було б, на нашу думку, під адміністративно-запобіжними  заходами розуміти заходи адміністративно-профілактичного  впливу, виявлення, попередження та недопущення  у майбутньому правопорушень, з  метою охорони громадського порядку  та громадської безпеки.

Норми чинного законодавства  та практики його застосування дозволяють виділити такі адміністративно-запобіжні  заходи, які застосовує в своїй  діяльності Державна служба охорони  при МВС України: перевірка документів; особистий огляд і огляд речей, вантажів, багажу, транспортних засобів, зброї і боєприпасів, різних об’єктів; відвідування підприємств, установ  і організацій, входження на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення громадян; тимчасове обмеження доступу  громадян на окремі ділянки місцевості та об’єкти (блокування районів місцевості, окремих споруд та об’єктів); взяття на облік і офіційне застереження осіб про неприпустимість протиправної поведінки; внесення подань в державні органи, підприємства, установи, організації, посадовим особам про необхідність усунення причин та умов, які сприяли вчиненню правопорушень; використання транспортних засобів, а також засобів зв’язку, які належать підприємствам, установам, організаціям.

Информация о работе Становлення та організаційна побудова Державної служби охорони при МВС України”