Інфраструктура товарного ринку

Тема 6: РОЗДРІБНА ТОРГІВЛЯ

1. Сутність та особливості роздрібної торгівлі в умовах ринку.

2. Основні функції підприємств роздрібної торгівлі.

3. Організаційні форми та види підприємств роздрібної торгівлі.

1. Роздрібна торгівля - це сфера підприємницької діяльності людей, які продають товари і послуги кінцевим споживачам для особистого, сімейного або домашнього використання. Це остання ланка каналів збуту.

Оскільки покупка вроздріб, як правило, невелика, то торгівці прагнуть збільшити кількість контактів із споживачами, розширюючи для того товарний асортимент і стимулюючи зростання частоти відвідувань магазинів.

Кінцеві споживачі, на відміну від організацій-споживачів, роблять багато незапланованих покупок. Тому роздрібні торгівці мають розміщу­вати товари, які купують імпульсивно, там, де проходить багато людей; вигідно розміщувати споріднені товари в магазинах; провадити відповідне навчання торговельного персоналу; активно використовувати різні заходи стимулювання збуту.

Зменшенню торгівельних витрат сприяє управляння запасами автоматизація та механізація обробки товарів, впровадження електронних касових апаратів. На зростання продажу справляє помітний вплив надання можливості покупцеві придбати необхідний продукт у кредит, що вимагає розробки планів взаємодії магазинів з банківською системою.

2. Роздрібна торгівля виконує такі основні функції:

1) збирає асортимент товарів та послуг від великої кількості постачальників, виробників, оптових торгівців, пропонуючи їх для продажу;

2) сортує товар;

3) надає інформацію виробникам, постачальникам, а також покупцям через рекламу, вітрини, надписи, через працівників торгівлі;

4) сприяє учасникам каналів збуту в маркетингових дослідженнях;

5) зберігає товари, розміщує їх у товарних приміщеннях;

6) встановлює ціну на товар;

7) розраховується з постачальниками за продукцію після її отримання ще до продажу споживачам;

8) завершує угоди, використовуючи певні форми і методи праці, включаючи кредитну політику;

9) може надавати ряд додаткових послуг, пов’язаних з обслуговуванням покупців.

3. Форми організації роздрібної торгівлі можуть бути різні. При формуванні багаторівневого каналу збуту треба визначитись, яких саме роздрібних посередників варто використовувати.

До роздрібних посередників належать:

• ділери;

• магазини роздрібної торгівлі;

• організації позамагазинної торгівлі.

Ділер — незалежний підприємець, який займається роздрібним продажем техніки, що має масовий попит (автомобілі, сільгосптехніка, складна побутова техніка тощо). Ділер купує цю техніку, зберігаючи марку фірми, забезпечує її гарантійний і позагарантійний сервіс, постачання запчастинами, виконує ремонт.

Фірма-виробник чи її генеральний агент забезпечують ділерів нестандартним обладнанням та інструментом, потрібним для сервісу їхньої техніки. Вони допомагають організувати пересувні ремонтні майстерні, надають рекламну підтримку своєї продукції.

Часом ділер відмовляється від „виняткових зобов'язань”, тобто згоди продавати й обслуговувати техніку лише даної фірми (генераль­ного агента) й укладає договори з декількома фірмами. Це невигідно виробникам, але ділери можуть наполягати на такому підході, оскільки прагнуть убезпечити себе від наслідків різких коливань кон'юнктури ринку.

Види магазинів роздрібної торгівлі.

Магазини роздрібної торгівлі класифікують за різними критеріями    (рис. 6). Розглянемо основні з них.

Рис. 6. Критерії класифікації магазинів роздрібної торгівлі

1. За широтою і насиченістю товарного асортименту розрізнять такі види магазинів:

• Спеціалізовані магазини пропонують вузький асортимент товарів значної насиченості (одяг, спорттовари, меблі, книжки тощо).

Їх розрізняють за ступенем вузькості асортименту. Це може бути:

— відокремлений повний асортимент (магазин одягу);

— обмежений асортимент (магазин чоловічого);

— вузькоспеціалізований асортимент (магазин чоловічих

За прогнозом фахівців, спеціалізовані магазини мають хороші перспективи розвитку, особливо на території торговельних центрів, котрі, як звичайно, складаються з одного-двох універмагів і великої кількості спеціалізованих магазинів. Вони концентрують свої зусилля на повнішому забезпеченні потреб конкретних цільових ринків. Проте ці магазини можуть опинитися у складній ситуації, якщо впаде попит на товари вузькоспеціалізованого асортименту.

• Універмаги пропонують багато асортиментних груп товарів (одяг, взуття, предмети домашнього вжитку, білизна тощо). Кожною асорти­ментною групою займається спеціальний відділ, що має власних закупівельників.

Універмаги раніше розміщували переважно в центральних райо­нах міста, пізніше – у центрах приміських районів, і вони ставали
серцевиною новостворюваних торговельних зон.

Середній універмаг пропонує асортимент близько 100 000 артикулів. Наявність під одним дахом широкого асортименту, його вміла презентація і сьогодні приваблюють велику кількість покупців, хоча протягом останніх десятиліть універмаги зазнали значного тиску з боку конку­рентів — спеціалізованих магазинів і нових позамагазинних форм торгівлі.

• Супермаркети — доволі великі підприємства самообслуговування з відносно низьким рівнем витрат і низькими націнками, великим обсягом продажів, які поширені в реалізації продуктів харчування, прально-мийних засобів і товарів для догляду за житлом.

Для супермаркетів характерна відкрита викладка товарів, велика торгова площа, централізація обслуговування покупців (здебільшого через касові апарати).

Останнім часом супермаркети почали розширювати асортимент непродовольчих товарів (ліки, косметика тощо), прагнучи за рахунок того збільшити привабливість магазину для покупців і полегшити їм купівлю.

• Торговельні комплекси, що займають території у десятки тисяч квадратних метрів, набувають дедалі більшої популярності в Європі (для США вони нехарактерні). Крім універмагів, універсамів, спеціалізованих магазинів, на території комплексів розміщують автомобільні стоянки, усілякі розважальні підприємства (кімнати ігро­вих автоматів, кегельбани, ресторани), філії банків, бюро подорожей і екскурсій тощо.

За даними досліджень, відвідувачі таких торговельних гігантів проводять у них у середньому 1 - 1,5 години, 80% з них стають покупцями.

У 1997 р. підписано угоду про створення у Києві першого в Україні гіперкомплексу „Либідь Плаза", будівництво якого здійснювалося спільно з угорською стороною.

2. За  формою власності розрізняють такі види магазинів:

• Незалежний роздрібний торговець має лише один магазин і пропонує персональне обслуговування, зручне місце розташування, безпосередній контакт із споживачем» Оскільки ця діяльність не потребує значних інвестицій і особливої кваліфікації, вона приваблює багатьох. Але внаслідок високого рівня конкуренції і недостатньої фаховості значна частина з них терпить крах.

• Торговельні мережі (ланцюги) передбачають спільне володіння декількома магазинами. В них використовують систему централізованих закупівель і прийняття рішень. Потужні мережі можуть мати добре відоме фірмове ім'я,(приміром, мережа „Сірз" у США).

• Роздрібні франчайзи (інакше — організації власників привілеїв) найбільше поширені серед ресторанів, закусочних швидкого обслуго­вування („Макдональдс") тощо. Вони ґрунтуються на договірних відносинах між виробником, оптовиком і роздрібним торговцем. При тому фірма-франчайзер надає, роздрібникам право використовувати свою добре відому марку, унікальну технологію, набір правил тощо.

Це своєрідна форма ланцюга, яка дає змогу дрібним підприємцям користуватися перевагами вже накопиченого досвіду, системи постачання і образу відомої потужної фірми. Остання ж отримує відповідні / відрахування і жорстко контролює діяльність дрібних учасників.

• Орендований відділ — це найчастіше відділ в універмазі, який здають в оренду третій стороні. Керівник такого відділу відповідає за всі аспекти його діяльності і виплачує частку від доходу у вигляді орендної плати.

3. За характером торгового обслуговування розрізняють такі види магазинів:

• Магазини самообслуговування Ці підприємства з вільним вибором товарів мають низькі експлуатаційні витрати і тому часто надають покупцям знижки. Використовують їх, як правило, для продажу товарів повсякденного попиту.

• Магазини з обмеженим обслуговуванням – це магазини, де продають товари попереднього вибору і споживачам потрібно більше інформації. Торговельний персонал працює із споживачами індивідуально. Крім того, у таких магазинах часом пропонують додаткові послуги у вигляді продажу товарів у кредит тощо. Експлуатаційні витрати цих магазинів вищі.

• Магазини з повним обслуговуванням – це фешенебельні магазини, де передбачається розмаїття товарів особливого попиту (ювелірні вироби, відеотехніка, модний одяг). Серед послуг, що їх надають такі магазини, — демонстрації моделей одягу, „доведення" товару, використання різних схем кредитування, забезпечення безоплатної доставки покупок тощо. Відповідно вони мають найвищі експлуатаційні витрати.

4. За ціновою політикою розрізняють такі види магазинів:

• Магазини з середнім рівнем цін – це більшість магазинів, які пропонують товари саме за середніми цінами і відповідно середньої якості та середнього рівня послуг.

• Магазини з високим рівнем цін – це магазини, які, пропонуючи своїм покупцям товари і послуги вищої якості, керуються принципами: „Ви пам'ятатимете товари довго і після того, як забудете їх ціни”. Такі магазини орієнтуються на пoкyпців iз високим piвнeм доходів, в яких серед спонукальних мотивів переважають не ціни, а престижність і висока якість товару.

• Магазини з низьким рівнем цін – це магазини, які торгують стандартними товарами за порівняно низькими цінами для масового споживача. При зниженій нормі прибутку на одиницю товару вони забезпечують прибутковість за рахунок збільшення обсягів збуту.

Різновидом таких магазинів є магазини-склади — роздрібні підприємства з дуже скромним інтер'єром, обмеженим обсягом послуг. Це, приміром, продовольчі магазини, що працюють прямо з контейнерів.

Досить поширені меблеві магазини-склади, розміщені, як звичайно, у приміських районах із низькою орендною платою. Покупець вибирає товар і оформляє замовлення, вибраний товар доставляють транспортом магазину за зазначеною адресою.

Позамагазинна форма роздрібної торгівлі має такі види:

• Торговельні автомати, конструкцію яких постійно вдосконалюють. Сучасні автомати можуть приймати монети чи паперові гроші, видавати здачу.

Через автомати продають сигарети, цукерки, безалкогольні напої, газети тощо. Вони забезпечують цілодобовий продаж товарів і самообслуговування.

Водночас це досить дорога форма роздрібної торгівлі. Автомати потребують інтенсивного обслуговування унаслідок постійного оновлен­ня запасів, частих поломок, крадіжок.

• Торгівля на рознос за принципом „у кожні двері" — одна з найдавніших форм роздрібної торгівлі. Вона задовольняє потреби клієнтів з огляду на зручність придбання та прояв уваги до їхньої особистості.

Це також дорогий вид роздрібної торгівлі, але він має своїх прихильників серед фірм-виробників.

• Торгівля на замовлення товарів поштою або телефоном

Інформацію про товар можна надавати у вигляді оголошень у газетах, журналах, по радіо або телебаченню. Часом таку інформацію розсилають у вигляді листів та проспектів потенційним клієнтам, прізвища яких занесені у спеціальні списки адресатів.

Замовити товар можна також за каталогами. Дедалі більшої ваги набуває інформація з комп'ютерних мереж. Замовлення надсилають поштою або приймають телефоном. Така форма роздрібної торгівлі виявилась ефективною при продажу книжок, одягу, подарунків, предметів домашнього вжитку.

Раціональну форму організації роздрібної торгівлі і конкретних торговельних посередників вибирають, виходячи з цілей і фінансових ресурсів фірми з урахуванням розглянутих характеристик роздрібних підприємств.

Тема 7: ТОВАРНА БІРЖА

1. Роль біржі в ринковій економіці.

2. Функції біржі та її органів (види брокерської діяльності).

3. Види товарних бірж.

4. Організаційна структура товарних бірж та умови організації її діяльності.

5. Біржові угоди (операції), їх види.

1. Розвиток ринкових відносин сприяє утворенню різних ринків та їх інфраструктури. Еволюцію біржової торгівлі можна зобразити наступним чином: караванна торгівля (базари) → перехідні форми (ярмарок, оптові торгові доми) → біржа. Основними характеристиками ранніх бірж були: присутність  небіржових товарів, не стандартизованість партій, нерегулярність проведення торгів, нефіксованість днів і годин проведення торгівлі.