Інфраструктура товарного ринку

Організаційно оформлений, регулярно функціонуючий ринок  називається біржею.

В 1531 році була створена перша в світі біржа в Бельгії. У 1549 р. виникають біржі у Франції, в 1595 р. – у Лондоні, в 1790 р.  – в Японії (біржа з торгівлі рисом), а в 1848 р. – в США (м. Чікаго). Тільки в ХVІ-ХVІІ ст. біржі стали своєрідною формою ринку.

Перша товарна біржа а Росії була створена Петром І у 1703 році в Петербурзі. До початку І світової війни в Росії налічувалось 114 бірж. В роки війни біржі практично зникли і відродились в радянський період (1921 р.) на території бувшого СРСР. Вони проіснували до 1930 року (були знищені як елемент ринкового капіталістичного господарства).

Перша товарна біржа на території України була відкрита в 1796 р. в Одесі. Предметом біржової торгівлі були в основному зерно і мануфактура.

У 1869 р. була відкрита Київська товарна біржа, яка займалась оптовим продажем цукру, зерна, вугілля, хлібо-борошномельної продукції; в 1876 р. – Харківська, в 1885 р. – Миколаївська. У 1928 р. – припинила своє існування остання з цих бірж.

Сучасний етап розвитку біржової торгівлі в Україні починається з 1990 р., коли знову почали відкриватися товарні біржі. Біржове господарство в Україні за роки її незалежності розвивається досить нерівномірно. До вересні 1991 р. в Україні налічувалось вже 44 товарних біржі.

Існують декілька видів бірж за видом біржового товару:

                       товарна біржа, на якій здійснюється оптова торгівля товарами за стандартами і зразками;

                       фондова біржа, на якій здійснюється торгівля цінними паперами;

                       біржа праці;

                       універсальна біржа;

                       товарно-сировина біржа;

                       валютна біржа.

Головною причиною виникнення біржової торгівлі товарами був розвиток великого виробництва, для якого був необхідний ринок, здатний реалізовувати великі партії товарів на регульованій періодичній основі, на базі цін, що формуються залежно від співвідношення попиту і пропозиції на товар.

Товарна біржа є механізмом та інструментом реального ринкового ціноутворення через управління вільною конкуренцією між комерційними посередниками, об’єднаними в підприємницьке угрупування.

Товарна біржа – це самостійний спеціалізований заклад, юридична особа, яка представляє інтереси добровільного  об’єднання комерційних посередників та їх службовців для проведення торгівельних операцій за спільно розробленими правилами на оптовому товарному ринку.

Головною метою товарної біржі є  проведення вільних торгів і укладання контрактів із закупівлі та продажу товарів за ринковими цінами, які формуються під впливом попиту і пропозиції.

Сучасні біржі утворюються за однією з 2-х форм біржової діяльності:

1) на правах товариства або ТзОВ;

2) на правах АТ.

За своїм статусом товарні біржі, як правило, є суспільними організаціями, які не ставлять своєю ціллю отримання прибутку. Це союз підприємців і торговців, який утворений з ціллю створення сприятливих умов для комерційної діяльності.

Основні риси товарної біржі:

                       здійснення куплі і продажу не товарів як таких, а контрактів на їх поставку.

                       на товарних біржах представляються контракти тільки на стандартні види товарів, які можуть бути продані великими підприємствами по зразкам або технічному опису.

                       регулярність торгів, яка дозволяє зосередити на біржі велику кількість покупців і продавців і виявляти базові ринкові ціни.

                       вільна купівля і продаж контрактів, коли покупець може вибирати продавця, а продавець - покупця.

                       дія ринкових цін, які формуються під впливом реального співробітництва попиту і пропозиції.

                       проведення торгів по єдиним біржовим правилам, дію яких організовує ринок.

                       активна і безпосередня участь в торгах бірж посередників (брокерів).

                       наявність типізації контрактів і мінімальних партій поставок, які спрощують ведення торгів.

2. Всі органи товарної біржі повинні забезпечити виконання головних функцій біржі:

1. Забезпечення високої концентрації попиту та пропозиції в єдиному місці;

2. Регулювання оптового товарообігу на основі ринкових законів;

3. Формування нових господарських зв’язків;

4. Здійснення кваліфікованого посередництва між продавцями і покупцями;

5. Формування ринкових цін;

6. Зближення продавців і покупців у просторі і часі;

7. Формування умов до мінімізації комерційного і фінансового ризику;

8. Забезпечення учасників відповідних товарних ринків найбільш цінною комерційною інформацією;

9. Боротьба з проявами монополізму на товарному ринку.

Окрім того, товарні біржі здійснюють допоміжні функції:

1.      Стандартизація якісних параметрів товарів;

2.      Стандартизація біржових контрактів на купівлю-продаж товарів;

3.      Здійснення арбітражу між учасниками біржових операцій;

4.      Надання різних послуг клієнтам;

5.      Участь у формування прибуткової частини державного і місцевих бюджетів.

В розвинутих біржових структурах робочі органи поділяються на 2 групи – центральні і периферійні.

Центральні органи розташовані безпосередньо в біржовому приміщенні; периферійні – здійснюють обслуговування клієнтури на місцях, передпродажний і післяпродажний сервіс (філіали брокерських фірм і контор). Це доволі багато чисельна армія людей, які можуть бути об’єднані під загальною назвою брокери-приймальники замовлень. Їх функції – визначати сигнали суспільних потреб, оформляти їх у вигляді замовлення і передавати в центральний офіс біржі. Саме ці брокери покликані сконцентрувати інформацію про потенційні і реальні носії попиту і пропозиції.

Брокери–приймальники можуть виступати в різних ролях (види брокерської діяльності):

      Спеціалісти-універсали (повноважні брокери) надають всі види послуг (пошук замовника, прийом замовлень, відкриття рахунків для клієнтів на біржі, платні консультації, прийняття комісійних зборів і внесення сум на рахунки клієнта;

      Брокери по замовленням можуть тільки приймати замовлення для свого повноважного брокера;

      Брокери-консультанти;

      Брокери-виконавці рахунків;

      Брокери, які працюють з окремими клієнтами, з окремими товарами чи групою товарів.

              Самостійними підприємцями в рамках брокерської фірми є тільки повноважні брокери. Тільки вони можуть дати кінцеву санкцію на поступлення замовлення на біржу, отримавши від продавця і покупця товар або контракт, гарантійний внесок або завдаток (маржу), який складає 5-20% від повної попередньої вартості предмету угоди. При успішному укладанні угоди цей завдаток повертається.

3. Види товарних бірж. Ознаки класифікації товарних бірж:

1. За правовим статусом:

 АТ;

 ТзОВ.

2. За номенклатурою товарів:

 універсальні або загального типу;

 спеціалізовані (широкого профілю та вузькоспеціалізовані).

3. За місцем у міжнародній торгівлі:

 національні;

 міжнародні.

4. За характером біржових операцій розрізняють:

      біржі реального товару, які в свою чергу поділяються на відкриті, закриті і універсальні;

      ф’ючерські біржі (відкриті змішаного типу і закриті);

      опційні;

      змішані.

Біржі реального товару – це біржі, де об’єктами торгівлі є самі стандартизовані товари.

В період формування товарних бірж, як правило, на них забезпечувався вільний доступ до біржового кільця самих клієнтів-продавців та замовників-покупців. Клієнт тут обособлює пропозицію, а замовник – попит. Це ідеальний варіант відкритої біржі. Це біржа прямих зв’язків виробників і споживачів без посередників, чого на біржі не повинно бути.

В міру ускладнення відносин між учасниками торгівлі появляється необхідність в залученні спеціалізованих торгових агентів. В результаті утворюється відкрита біржа змішаного типу (універсальні), де поряд з самими продавцями і покупцями функціонують дві групи посередників: брокери, які виступають від імені і за рахунок клієнтів, та ділери, які здійснюють торгові операції від свого імені і за свій рахунок. В результаті на біржі присутні чотири категорії осіб: продавці і покупці, які оплачують збори за обслуговування; брокери, які отримують винагороду; ділери, які вилучають всю торговий прибуток, за винятком біржового збору.

Закрита біржа – біржа, яка торгує реальним товаром; для неї характерні дві ознаки: заборона на доступ покупців і продавців в біржове кільце та наявність периферійних служб (органів збору інформації та добіржевої обробки замовлень). Сучасні товарні біржі за кордоном в основному закриті. Торги на них ведуть професіонали-посередники: брокери, ділери, маклери. На таких біржах стандартизовані самі об’єкти торгівлі, а саме: стандартизуються правила ведення торгівлі, процедури проходження замовлень, порядок розрахунку за угодами та ніші види біржової діяльності.

Ф’ючерські біржі – об’єктами торгівлі на них є контракти, а не товари безпосередньо, це ринок прав на товари. Вони також розділяються на закриті та відкриті.

Закрита ф’ючерська біржа – це біржа, де оперують тільки професіонали, які купують і продають контракти, які стандартизовані за кількістю, якістю, часом і місцем поставки товарів. На таких біржах переважають угоди з ціллю хеджування, тобто страхування ціни контрактного товару від ризику падіння або зросту. Щоб продати контракт на ф’ючерській біржі на поставку товару в майбутньому, виробник повинен мати відповідне товарне покриття.

              Відкрита ф’ючерська біржа – це біржа, де поряд з професіоналами діють будь-які продавці або покупці контрактів – це відкрита ф’ючерська біржа змішаного типу.

Опційні біржі використовуються для посилення страхування учасників біржової торгівлі, оскільки дають можливість покупцям опціонів обмежити можливі збитки при висновку біржових операцій.

4. Організаційна структура товарних бірж представлена на рис.7.

Рис 7. Організаційна структура товарної біржі

Вищим органом товарної біржі є загальні збори її членів. В їх функції входить: визначення правил внутрішнього розпорядку, вибори біржового комітету, вирішення загальних фінансових і організаційних питань (законодавчий орган). Збираються 1 раз в рік.

Біржовий комітет (в ТзОВ) або біржова рада (в АТ) управляє поточною діяльністю біржі. Це виконавчий орган, що здійснює оперативне (поточне) управління. Загальні збори і біржовий комітет є органами управління біржею.

Виконавчими органами (відділами) є:

      оперативно-інформаційний відділ – в його завдання входить надавати інформацію про роботу біржі і умови торгівельного процесу, розпов-сюдження рекламних матеріалів; видача довідок та надання інших послуг;

      котирувальна комісія - основне завдання полягає в тому, щоб організувати облік різних видів цін: попиту і пропозиції, договірних, вищих і нижчих, початкових і завершальних (кінцевих) при здійсненні угод. На базі вказаних цін визначається котирувальні (довідникові) ціни, які повинні бути представлені в біржовому бюлетні, який є результатом діяльності котируваль­ної комісії;

      експертний відділ - тут здійснюється експертиза товарів, які пропонуються на торги, встановлення їх відповідності необхідним технічним вимогам і споживчим якостям;

      аукціонний відділ - реалізує за бажанням продавця з публічний торгів великі партії продукції при наявності зацікавлених оптових покупців.

Умовами організації товарної біржі є виконання таких вимог:

              наявність організаційно незалежних поставок товарів в кількості, достатній для утворення конкуренції між ними;

              наявність незалежних покупців товарів в кількості, достатній для формування певного рівня платоспроможного попиту;

              економічні розміри підприємств для забезпечення ефективної конкуренції повинні бути співставимі  за річним оборотом капіталу, об’єму поставок тощо;

              відсутність економічних та інших перешкод для входу на ринок у вигляді територіальних, правових та майнових бар’єрів;