Облік інветнтаризаційної роботи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Актуальність теми дослідження. Формування ринкової економіки, існування різних форм власності, розширення міжнародних економічних зв’язків українських підприємств та наявність права вибору і його реалізації зумовлюють впровадження в організацію бухгалтерського обліку облікової політики, яку підприємство виконує самостійно. Основною метою облікової політики підприємства є забезпечення одержання достовірної інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, для того щоб, забезпечити користувачів фінансової звітності відповідною інформацією.

У зв’язку з цим виникає об’єктивна необхідність у такому способі, який би забезпечив можливість взяти на облік можливі розходження між  даними обліку і фактичною наявністю  господарських засобів. Це досягається  за допомогою інвентаризації. Де інвентаризація є одним з важливих методів бухгалтерського обліку, яким забезпечується перевірка і документальне підтвердження достовірності даних бухгалтерського обліку про наявність і стан матеріальних і нематеріальних активів, іншого майна, капіталу, інвестицій, розрахунків, резервів і зобов'язань.

В працях різних авторів питання  інвентаризації висвітлюється лише частково. Окремі проблеми в різний час в своїх працях розглядали професори М.Г. Бєлов, Ф.Ф. Бутинець, П.І. Гайдуцький, Л.М. Крамановський, М.В. Кужельний, Ю.Я. Литвин, В.Г. Макаров, О.А. Шпіг, М.Я. Штейнманта, С.В. Бардаш ін.

Отже, можна сказати, що проведення інвентаризації та розгляд проблем  і шляхів вдосконалення її проведення на підприємстві на сьогодні є досить актуальною темою, яка потребує детального розгляду.

Мета і завдання дослідження. Метою випускної роботи є дослідження облікового процесу, аналізу і аудиту в системі управління інвентаризаційною роботою підприємства

Відповідно до поставленої мети в випускній роботі вирішувалися такі завдання:

• дослідити загальнотеоретичні інвентаризаційної робити на підприємстві;
• вивчити зарубіжний досвід інвентаризаційної робити;
• дати економічну характеристику підприємству;
• розглянути процес інвентаризаційної робити стосовно об’єкту дослідження;
• запропонувати напрямки вдосконалення інвентаризаційної роботи
• розглянути процес організації контрольно-аналітичної роботи підприємства з питань інвентаризації.

Об’єктом дослідження є процес організації інвентаризації на досліджуваному підприємстві.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і практичних аспектів інвентаризаційної роботи на прикладі ТОВ «Дельфін».

Методи дослідження. У роботі використано такі загальнонаукові та спеціальні методи пізнання: аналіз, синтез, індукція, дедукція, групування, аналогія, систематизація, порівняння – для вивчення інформаційних джерел; економіко-статистичні та економіко-математичного моделювання – для комплексної діагностики й аналізу фінансових результатів діяльності підприємства.

Інформаційною базою дослідження є роботи вчених з питань відображення в обліку операцій, пов’язаних інвентаризацією, законодавчі акти України, що регламентують питання бухгалтерського обліку та звітності сільськогосподарських підприємств, матеріали наукових конференцій і семінарів.

Теоретичною та методологічною основою випускної роботи є праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту нестач від псування цінностей; законодавчі та нормативні акти з питань бухгалтерського обліку та економічної політики; програмні документи підприємства; постанови уряду з економічних питань; методичні матеріали.

Інформацією для виконання випускної  роботи послужили дані первинного, аналітичного і синтетичного обліку, квартальні і річні звіти, дані статистичної звітності, виробничо-фінансові плани, довідкові матеріали, а також статутні документи ТОВ «Дельфін».

Практичне значення одержаних  результатів. Основні результати дослідження спрямовані на вдосконалення методики і практики облікового процесу, аудиту та аналізу в системі інвентаризаційної роботи на підприємстві, а також  на підвищення достовірності, оперативності та аналітичності інвентаризації на підприємстві. Отримані результати й окремі розділи дипломного дослідження мають практичне значення і підтверджуються відповідною довідкою про апробацію.

Структура і обсяг  випускної роботи. Випускна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Випускна роботу викладено на 153 сторінках друкованого тексту, у тому числі: 33 таблиці та 3 рисунки, список використаних джерел нараховує 104 найменування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Теоретико-нормативні аспекти формування механізму організації інвентаризаційної роботи в процесі господарської діяльності

 

1.1. Економічний зміст і роль організації інвентаризаційної роботи в господарській діяльності

 

В сучасних умовах господарювання мета інвентаризації полягає у виявленні  фактичної наявності і стану  об'єкту, що перевіряється, виявленні  відхилень від нормативних, планових, облікових та інших даних, у відповідності до яких вони можуть функціонувати, та їх нормативно-правовому регулюванні. Досягти мети та розв'язати завдання, що поставлені перед інвентаризацією, можливо лише при належному рівні її організаційного, технічного, економічного та обліково-аналітичного забезпечення.

Гуйда Л. зазначає, що інвентаризація (від латинського «inventarium»- опис майна), як елемент методу бухгалтерського обліку, дозволяє реалізовувати його основне завдання: забезпечення контролю над наявністю та рухом майна, використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів підприємства відповідно до затверджених нормативів [32, с.57].

Лень В. пише, що інвентаризація - це перевірка та документальне підтвердження  наявності і стану засобів  та розрахунків підприємства, звіряння фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку, урегулювання виявлених відхилень та відображення результатів проведеної інвентаризації в обліку до настання нового звітного року [52, с.107].

Інвентаризація в сучасних умовах господарювання це не лише сукупність органолептичних прийомів, а й застосування багатьох інших прийомів як фактичного, так і документального контролю, які в свою чергу реалізуються через інвентаризаційні процедури, з яких складається інвентаризаційний процес (рис.1.1) [4, с. 54].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1.1. Сутність і зміст інвентаризації

 

Процес (від лат. processus - проходження, просування) - сукупність подій, станів, змін, яка має певну цілісність і спрямованість. Одні з складових  частин процесу виконують роль утворюючих, вони є вихідним пунктом процесу або наслідками його: інші - умов, що забезпечують перетворення вихідного пункту в наслідок. Таким чином, будь-який процес є рядом історичних станів об'єкта в їхніх зв'язках, взаємопереходах попереднього й наступного. Процес може бути іманентним, якщо джерело його міститься в самому об'єкті, або визначатися дією зовнішніх щодо даного об'єкта сил.

Процедура (від лат. procedo - проходжу, протікаю) - поняття, яке встановлює виконання певних дій засобами праці над предметами праці з метою пізнання, перетворення або удосконалення їх для досягнення оптимуму. Контрольна функція інвентаризаційного процесу в господарському механізмі здійснюється за допомогою інвентаризаційних процедур, вироблених наукою і практикою.

Марущак Л.І. зазначає, що інвентаризаційні процедури - це система методичних дій, що виконують суб'єкти інвентаризаційного процесу з метою дослідження об'єктів контролю. Суб'єктом в інвентаризаційному процесі (від лат. subectum - лежить в основі) виступають носії прав і обов'язків - зовнішні органи контролю, що мають право здійснювати контроль за фінансово-господарською діяльністю, підприємства, їх підрозділи; об'єктами є предмети, на які спрямована їх діяльність. В процесі господарської діяльності суб'єктами права можуть бути особи фізичні - конкретні громадяни і особи; юридичні - об'єднання, підприємства, кооперативи, організації, установи. Вони виступають як носії і учасники господарських прав та обов'язків, здійснюють господарську діяльність і керують нею згідно з законами і нормативно-правовими і актами держави. Однак щодо інвентаризації суб'єкт інвентаризаційного процесу досліджує і об'єкт через свій робочий колегіальний орган, інвентаризаційну комісію [65, с. 189].

Інвентаризаційні процедури характеризують за тими функціями, які вони виконують у інвентаризаційному процесі. Інвентаризаційні процедури можна поділити на моделюючі, організаційні, нормативно-правові, розрахункові, лічильно-обчислювальні, логічні, порівняльно-зіставлювальні. (табл. 1.1).

Отже, інвентаризаційні процедури - це дії, які конкретизують зміст інвентаризаційного процесу та забезпечують виявлення відхилень в процесі розширеного відтворення суспільно необхідного продукту з метою їх своєчасного врегулювання та усунення можливості появи в майбутньому.

В залежності від характеру об'єкта інвентаризації (ресурси підприємства, господарські операції, результати господарської  діяльності) в інвентаризаційному процесі  застосовуються й відповідні прийоми  її проведення.

Під прийомами інвентаризації розуміють сукупність однорідних дій, які можуть застосовуватися при здійсненні інвентаризаційних процедур, з метою визначення фактичної наявності, стану об'єктів інвентаризації,

 

 

Таблиця 1.1

Класифікація  процедур інвентаризації [65, с.190]

Види процедур	Зміст процедур
1. Моделюючі	Побудова організаційних та інформаційних моделей об'єктів  контролю, які дають змогу оптимізувати проведення інвентаризаційного процесу  за часом і якісними характеристиками із застосуванням обчислювальної техніки
2. Організаційні	Вибір спеціалістів для виконання контрольних функцій, оформлення організаційно-розпорядчої документації (наказів, розпоряджень, графіків тощо), вибір об'єктів і методики інвентаризації
3. Нормативно- правові	Перевірка відповідності  стану, зберігання, використання об'єкта контролю правилам, передбаченим нормативно-правовими актами, наприклад, проведення інвентаризації цінностей І додержання Основних положень з інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків
4. Розрахункові	Перевірка достовірності  кількісних і вартісних вимірників, які визначають параметри об'єкту інвентаризації, та характеризують об'єкт  в цілому, наприклад застосовують при інвентаризації нафтопродуктів, лісоматеріалів, незавершеного виробництва, будівельних робіт
5. Лічильно-обчислювальні	Застосовуються при  визначенні кількісної характеристики об'єктів контролю. Крім того, їх використовують при інвентаризації, дослідженні  документів, економічному аналізі, статистичних розрахунках, економіко-математичних методах, інших методичних прийомах контролю
6. Логічні	Ґрунтуються на застосуванні прийомів логіки у процесі інвентаризації. Використовують їх у поєднанні з  іншими інвентаризаційними процедурами (наприклад, при перевірці документів, економіко-математичних розрахунках тощо)
7. Порівняльно- зіставлювальні	Передбачають порівняння і зіставлення об'єкта з його, аналогом, затвердженими зразками, запланованими параметрами, обліковими»даними з метою виявлення відхилень від них. Слід зазначити, що відхилення досліджують за допомогою інших інвентаризаційних процедур. Порівняльно-зіставляючі процедури відіграють особливо важливу роль при дослідженні документів

 

Отже, інвентаризація в сучасних умовах господарювання це не лише сукупність органолептичних прийомів, а й  застосування багатьох інших прийомів як фактичного, так і документального контролю, що в свою чергу реалізуються через інвентаризаційні процедури із яких складається інвентаризаційний процес.

Нашкерська Г.В. виділяє такі головні  завдання проведення інвентаризації:

1) виявлення фактичної наявності основних засобів, нематеріальних активів, ТМЦ, грошових коштів та їх еквівалентів, стану розрахунків, фінансових інвестицій, а також обсягів незавершеного будівництва в натурі;

2) виявлення частково або повністю не придатного для використання або застарілого майна, не використовуваних підприємством ТМЦ та нематеріальних активів;

3) установлення нестачі або надлишків цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

4) перевірка дотримання умов і порядку зберігання матеріальних та грошових цінностей, утримання та експлуатації основних засобів;

5) перевірка реальної вартості зарахованих на баланс основних засобів, нематеріальних активів, ТМЦ, цінних паперів і фінансових вкладень, сум грошових коштів у касах, на поточних рахунках підприємства в установах банків, грошових коштів, що перебувають у дорозі, кредиторської заборгованості, незавершеного будівництва та незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, резервів майбутніх витрат і платежів [78, с. 103].

Залежно від завдань, поставлених  перед інвентаризацією, вона може бути: за обсягом перевірки - повною або  частковою; часом проведення - разовою  або періодичною; характером проведення - плановою та позаплановою; ступенем охоплення перевірюваних матеріальних цінностей - суцільною або вибірковою.

Кількість інвентаризацій у звітному році, дати їх проведення, перелік майна  та зобов'язань, перевірюваних при  кожній з них, установлюються керівництвом підприємства, крім випадків, коли проведення інвентаризації обов'язкове.

Під час інвентаризації можуть виявлятися нестачі матеріальних цінностей  та особи винні в псуванні цих  цінностей. Відображення в обліку нестач матеріальних цінностей залежить від величини недостачі конкретного майна організації, від того, чи є по даному виду майна норми природного убутку, а також чи встановлені конкретні винні особи. Перевіряється правильність формування облікової вартості втрат і недостач, в тому числі їх фактична собівартість, а також сума визначилися втрат за видами цінностей.

Причинами нестачі можуть бути: природні втрати, помилки при прийомі і  відпуску цінностей, зловживання матеріально  відповідальних осіб, надзвичайні ситуації (аварії, стихійні лиха). Нестачі зазвичай виявляються при інвентаризації (планової або після надзвичайних подій (стихійного лиха, пожежі)) або при підрахунку цінностей, що надійшли від постачальника.