Облік інветнтаризаційної роботи

 

За нормами природні втрати добрив склали 25 кг на суму 50 грн. Недостача - 355 кг на суму 710 грн., сума ПДВ - 142 грн. (710 грн. х 20 %). Усього сума недостачі склала 852 грн. (710 + 142).

З матеріально відповідальною особою - комірником, винним у недостачі, договір  про повну матеріальну відповідальність укладено. Загальний індекс інфляції від місяця придбання добрив до дати проведення розрахунку - 108 %.

Розмір заподіяного збитку, розрахований відповідно до Порядку № 116, становить: [(710 - 0) х 108 % + 153,36] х 2 = 1 840,32 (грн.).

При недостачах і втратах майна, що виникли в результаті зловживань, матеріали оформляються для передачі органам попереднього слідства.

Якщо особу, винну в недостачі, не встановлено, то після одержання  довідки від органів внутрішніх справ про припинення кримінальної справи за фактом розкрадань підприємство списує суму недостачі із забалансового субрахунку 072.

За відсутності договору про  повну матеріальну відповідальність при заподіянні збитків працівником  підприємству під час виконання  трудових обов'язків (ст. 132 КЗпП) винні несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямого дійсного збитку, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Обмежену матеріальну відповідальність згідно зі ст. 133 КЗпП несуть працівники за псування або знищення через халатність матеріалів, напівфабрикатів, виробів, інших цінностей, у тому числі під час їх виготовлення, - у розмірі заподіяного з їх вини збитку, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Розглянемо облік пересортиці  цінностей в ТОВ «Дельфін». Якщо пересортицю матеріальних цінностей при інвентаризації встановлено на складі в тієї самої матеріально відповідальної особи в рівній кількості за один звітний (інвентаризаційний) період, то в цьому випадку за пропозицією інвентаризаційної комісії та після затвердження керівником підприємства матеріалів інвентаризації в обліку провадяться відповідні записи щодо оприбуткування надлишків одних цінностей та списання недостачі інших за взаємозаліком.

При однаковій вартості цінностей  така операція в податковому обліку не відображається, вона знаходить відображення тільки в бухгалтерському (аналітичному) обліку матеріальних цінностей.

У разі коли в надлишку вартість цінностей  за пересортицею виявиться більшою  від вартості недостачі, різниця  відноситься на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей та інших операційних доходів підприємства. У податковому обліку суму різниці від пересортиці буде визнано доходом як безоплатно отримані цінності (пп. 4.1.6 Закону про прибуток). При недостачі ОЗ з'ясовують обставини її виникнення та виявляють винних осіб. Недостачу об'єктів ОЗ списують з балансу з урахуванням їх зносу, залишкової вартості та подальшого відшкодування втрат підприємству винними особами. Операції зі списання об'єктів 03, яких не вистачає, відображають у бухгалтерському обліку, використовуючи ті самі рахунки (субрахунки), що й при списанні недостачі матеріальних цінностей (947, 375, 716, 072), і рахунки 13 «Знос (амортизація) активів», 976 «Списання необоротних активів».

У податковому обліку недостачу основних фондів прирівнюють до їх ліквідації з не залежних від підприємства причин (пп. 8.4.8, 8.4.9 Закону про прибуток).

Якщо основні засоби (їх частина) зруйновано, знищено, викрадено, платник  податків у звітному періоді, у якому  виникли такі обставини (пп. 8.4.8 Закону про прибуток):

а) збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого об'єкта ОФ групи 1, при цьому вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля;

б) при недостачі ОЗ груп 2, 3 і 4 їх балансову вартість не змінює.

Коли винних осіб встановлено і вони (або страхова організація, або інша юридична особа) компенсують втрати від недостачі ОЗ, то згідно з пп. 8.4.9 Закону про прибуток платник податків у податковому періоді, на який припадає така компенсація:

а) збільшує валовий дохід на суму компенсації за ОЗ групи 1 (або за окремий об'єкт ОФ групи 1);

б) зменшує балансову вартість відповідної групи ОЗ на суму компенсації за основні фонди груп 2, 3 і 4.

Податкове зобов'язання з ПДВ при  недостачі основних засобів у  підприємства не виникає у випадку їх ліквідації в результаті руйнування, знищення, розкрадання та інших обставин (п. 4.9 Закону про ПДВ).

При відшкодуванні вартості недостачі  основних засобів платникам податків рекомендується відкоригувати податковий кредит з ПДВ на недоамортизовану вартість ліквідовуваного об'єкта 03 у зв'язку з недостачею.

Таблиця 2.15

Облік нестачі об'єктів ОЗ в ТОВ «Дельфін»

№ п/п	Зміст операції	Дт	Кт	Сума, грн.
1	Списано суму зносу зварювального  апарата, якого не вистачає	131	10	1 800
2	Списано залишкову вартість апарата (5 800 - 1 800)	976	10	4 000
3	Віднесено на забалансовий субрахунок (до моменту встановлення винних у недостачі) з урахуванням  ПДВ залишкову вартість зварювального  апарата, якого не вистачає	072		4 800
4	Віднесено на фінансовий результат залишкову вартість об'єкта 03	793	976	4 000
5	Відображено суму втрат, що підлягає відшкодуванню винною особою після визнання її провини (визначається відповідно до п. 2 Порядку № 116) [(5 800 - 1 800) х 110 % + 800] х 2 = = 10 400 (грн.)	375	716	10 400
5.1	Внесено в касу підприємства суму заборгованості винної особи	301	375	10 400
6	Списано суму недостачі  із забалансового обліку	-	072	4 800
7	Відображено суму ПДВ  на залишкову вартість об'єкта 03, якого  не вистачає	716	641	800
8	Відображено суму відшкодування недостачі, що підлягає сплаті в бюджет (10 400 - 4 000 - 800 = 5 600)	716	642	5 600
9	Здійснено перерахування до бюджету	641, 642	311	6 400
10	Віднесено на фінансовий результат різницю між сумою  відшкодованого винною особою збитку та сумою, що належить сплаті в бюджет	716	791	4 000

 

Дослідимо облік недостачі об'єктів  ОЗ в ТОВ «Дельфін» (таблиця 2.15). Інвентаризацією, проведеною в листопаді 2010 року, установлено  недостачу зварювального апарата (1 шт.) первісною вартістю 5 800 грн. (зі зносом 1 800 грн.) у матеріально відповідальної особи - бригадира, який після інвентаризації дав письмове пояснення та визнав свою вину. Сума ПДВ на недоамортизовану частину ОЗ склала 800 грн. (4 000 х 20 %). Загальний індекс інфляції - 110 %.

Під час інвентаризації розрахунків з покупцями та постачальниками, іншими дебіторами та кредиторами згідно з Інструкцією № 69 і Методичними рекомендаціями від 04.12.03 р. повинні виконуватися такі вимоги:

• на суми заборгованості постачальників за невідфактурованими поставками (у разі надходження цінностей без супровідних документів) після їх перевірки бухгалтерія повинна зажадати від постачальників подання документів або повідомлення про причини їх неподання або про відсутність такої заборгованості;

• на рахунках обліку розрахунків (36, 37, 63, 64, 65, 68) з контрагентами повинні залишатися виключно погоджені суми - підтверджені актами звіряння розрахунків.

Залишати в обліку неврегульовані суми за розрахунками з установами банків, фінансовими та податковими  органами не допускається;

• перевірка правильності суми довгострокової дебіторської заборгованості (за субрахунками 181 - 183) та правильності визначення резерву сумнівних боргів (рахунок 38) здійснюється за одним з передбачених П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» методів, який застерігається в обліковій політиці підприємства та в Примітках до річної фінансової звітності. Слід зауважити, що є два методи визначення розміру резерву сумнівних боргів - виходячи із платоспроможності окремих дебіторів та на підставі класифікації дебіторської заборгованості за строками погашення. Вони дозволяють підприємствам створювати резерви для погашення поточної заборгованості, за якою існує невпевненість у її погашенні боржником;

• провадиться перевірка дебіторської та кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності, та встановлення винних осіб, які пропустили такий строк за дебіторською заборгованістю, вивчення причин виникнення заборгованості.

При інвентаризації розрахунків з  підприємствами агрохімсервісу, техсервісу та іншими організаціями ТОВ «Дельфін» перевіряє достовірність обсягів виконаних робіт і наданих послуг, правильність застосованих цін і розцінок, тарифів, націнок, знижок.

Інвентаризація розрахунків з  іншими дебіторами та кредиторами передбачає перевірку розрахунків з іншими покупцями і продавцями, підзвітними особами, робітниками та службовцями, депонентами, яка полягає у виявленні залишків за даними відповідних документів і перевірці достовірності сум, що залишилися на рахунках обліку розрахунків.

Під час інвентаризації слід також установити: правильність та обґрунтованість визначення розмірів недостач і розкрадань, віднесених на Розрахунки щодо відшкодування недостач і втрат від псування цінностей (субрахунок 375), заборгованості за розрахунками з депонентами (субрахунок 662), заходи, яких було вжито щодо їх відшкодування; своєчасність повернення невикористаних підзвітних сум (субрахунок 372); дотримання строків здачі авансових звітів за виданими сумами під звіт; своєчасність і повноту сплати податків, обов'язкових зборів, платежів (своєчасність подання звітності) - щоб уникнути фінансових санкцій або для зменшення їх розмірів за наявності таких порушень тощо.

Невиконання вимог до перевірки  правильності проведених розрахунків, так само як і до перевірки наявності та схоронності ТМЦ, може викликати небажані наслідки для підприємства: невизнання перевіряючими органами або аудиторами результатів інвентаризації в обліку підприємства перед складанням фінансової звітності.

Розглянемо відображення результатів  інвентаризації в регістрах обліку та фінансовій звітності. Згідно з Методичними рекомендаціями № 49 та відповідно до вимог національних П(С)БО ТОВ «Дельфін» відображають господарські операції на рахунках бухгалтерського обліку, застосовуючи журнально-ордерну форму обліку. Ця форма передбачає здійснення записів у журналах-ордерах у порядку реєстрації операцій тільки за кредитом рахунка в кореспонденції з дебетом інших (відповідних проведенням) рахунків.

За даними порівняльної відомості, а також акта результатів інвентаризації лишки, виявлені під час перевірки, оприбутковують, а нестачі розглядають щодо можливості їх списання. Результати інвентаризації оформлюють у вигляді бухгалтерських записів (табл. 2.16).

Таблиця 2.16

Відображення результатів  інвентаризації

№ пор.	Господарська операція	Дебет рахунка	Кредит рахунка
1	Оприбуткування лишків цінностей	10, 16, 20; 203; 205; 207; 208;21; 22; 26;27; 281; 282	44
2	Оприбуткування лишків у касі	30	64
3	Нестача, виявлена під  час інвентаризації	37	10,16, 20; 203; 205; 207; 208;21; 22; 26; 27; 281; 282
4	Нестача в межах природних  витрат	91; 23	37
5	Списання побитих, зламаних і зіпсованих МТЦ	44	37
6	Списання нестачі з  вини конкретної особи	375	37
7	Списання нестачі в  касі (грошові внески в касу)	375; 30	30; 375

 

Результати інвентаризації відображають у бухгалтерському обліку в 10-денний строк, після чого його показники приводять у повну відповідність до фактичної наявності господарських засобів і стану розрахункових відносин.

Згідно  з Методичними рекомендаціями № 49, відображення результатів інвентаризації на рахунках обліку здійснюють за кредитом рахунка, за яким зроблені бухгалтерські записи у зв'язку з виявленими надлишками, недостачею, пересортицею, зіпсуттям майна, у відповідних регістрах бухгалтерського обліку.

2.3. Суб’єкти, об’єкти  і завдання процесу інвентаризаційної роботи

 

Об’єктом інвентаризації є майно  організації, що підлягає інвентаризації незалежно від його місцезнаходження, і всі види фінансових зобов’язань. Інвентаризації підлягають виробничі  запаси та інші види майна, не належать організації, але значаться в бухгалтерському обліку (що знаходяться на відповідальному зберіганні, орендовані, отримані для переробки), а також майно, не враховане з яких-небудь причин. [10]

Суб’єктом виступатиме інвентаризаційна комісія створена відповідними органами, причому у різних випадках вона відрізнятиметься лише присутністю або відсутністю певних осіб (ліквідатор, член ліквідаційної комісії, аудитор, ревізор, орендодавець тощо).

Якість  інвентаризаційної роботи головним чином залежить від підготовки і правильного підбору суб’єктів інвентаризації. Людина, яка проводитиме інвентаризацію або здійснюватиме контроль за її проведенням, повинна бути чесною, справедливою, принциповою.

Виділимо  певні вимоги, які повинні висуватися до інвентаризаційної комісії як цілісного суб’єкта (а не окремо до кожного з членів комісії) [11, с. 36]:

1. Компетентність - проведення інвентаризації слід  доручати досвідченим працівникам,  обізнаним з характеристикою  господарських засобів, що перевіряються, технікою визначення їх фактичної наявності, номенклатурних, технологічних, якісних і сортових показників, порядок організації документування та звітності матеріально відповідальних осіб, порядок оформлення результатів інвентаризації.

2. Гласність  - склад комісій формується до початку інвентаризації. Список осіб, що входять до складу комісій слід оприлюднити в колективі.

3. Кількість  членів комісії - для проведення  інвентаризації достатньо три-п’ять  членів комісії, оскільки за  більшої кількості вони можуть заважати один одному, особливо при проведенні інвентаризації у невеликому приміщенні, а за меншої кількості (два члени комісії) існує високий рівень ризику їх змови з метою приховування певних активів (майна) підприємства