Облік інветнтаризаційної роботи

Суми амортизаційних відрахувань  не підлягають вилученню до бюджету, а також не можуть бути базою для  нарахування будь-яких податків та зборів. Нарахування амортизації  за новим методом починається  з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

Стратегічний напрямок входження  України в систему світового  господарства об'єктивно потребує адаптації  національної системи бухгалтерського  обліку до міжнародних стандартів. Інвентаризація на підприємстві регулюються різними МСБО розглянемо деякі з них.

МСБО №3 «Загальні вимоги до фінансової звітності» сповіщає, що відповідно до методу періодичного обліку детальний облік матеріальних запасів протягом року не ведеться, а в кінці року має проводитися інвентаризація наявних запасів для встановлення рівня запасів на кінець звітного періоду. Собівартість реалізованих запасів не може бути визначена доти, доки не буде завершена інвентаризація, оскільки розрахунок собівартості визначають так: нетто-вартiсть покупок плюс рівень запасів на початок звітного періоду мінус рівень запасів на кінець звітного періоду.

В МСБО №41 «Сільське господарство» сказано, що доходи або прибуток, обумовлені приростом, можуть бути відображені у звітності тільки в результаті проведення інвентаризації. Такий дохід не є результатом угод, отже, він відрізняється від випадків визнання доходу протягом процесу виробництва, розглянутих вище. Але логіка відображення приросту величини активу зберігається. Труднощі визначення доходу, обумовленого приростом, пов'язані з визначенням поточної дисконтованої оцінки, тому що вона залежить від припущень про майбутні ринкові ціни й про майбутні витрати по зборі врожаю й підготовці продукту до реалізації.

Згідно із МСБО №39 «Фінансові інструменти» визнання та оцінка мета інвентаризації — це виявлення простроченої дебіторської заборгованості для роботи із сумнівними боргами і підтвердження балансових даних на певну дату. Вона проводиться для реалізації принципу консервативності, тобто щоб не завищити активи компанії і не ввести користувачів в оману. Як правило, інвентаризація може проводиться вибірково або суцільним методом. Не всі компанії можуть розіслати акти звірок всім дебіторам і кредиторам, оскільки кількість контрагентів може досягати декількох тисяч. Тому оптимальна схема інвентаризації A це здійснення звірки розрахунків зі всіма найбільшими  контрагентами (такі контрагенти визначаються по сальдо на початок і на кінець періоду), а також вибіркова звірка з певною кількістю контрагентів.

1.3. Механізм та інструменти управління інвентаризаційною роботою в сучасних умовах господарювання

У сучасних умовах господарювання господарський  контроль є одним із найважливіших  атрибутів державного і громадського життя, важливою умовою функціонування суспільства. Управлінський контроль забезпечує необхідний в економіці зворотний зв’язок, систематичне порівняння планів і фактичних результатів, що є необхідною умовою прийняття оптимальних управлінських рішень. Належним чином організований облік дозволяє постійно слідкувати за господарською діяльністю підприємства і своєчасно повідомляти про позитивні тенденції та негативні явища. Але абсолютно точної картини ні поточний облік, ні зведений облік не гарантують, оскільки можуть не відповідати дійсності. Єдиним способом контролю за точністю даних, наданих бухгалтерським обліком, є інвентаризація.

Проведення інвентаризації активів  і зобов’язань складається з  наступних стадій: організаційна, підготовча, порівняльно-аналітична та результативна (підсумкова) стадії. Процес здійснення будь-якої інвентаризації розпочинається з підготовки та видачі наказу на її проведення, що є внутрішнім документом і регламентує порядок проведення та об’єкти інвентаризації, оформлення необхідної документації.

До складу інвентаризаційної комісії доцільно включати фахівців добре обізнаних в складській справі, інженерно-технічних працівників, здатних дати оцінку технічного стану засобів; економістів, бухгалтерів; спеціалістів з маркетингу. Комісію очолює керівник підприємства або його заступник. Наказ вручається голові інвентаризаційної комісії перед початком інвентаризації або від’їздом до місця її проведення. Разом з ним видається пломбіратор або інші технічні засоби.

Перед проведенням інвентаризації керівник збирає інвентаризаційну комісію і проводить інструктаж з наступних питань:

- ознайомлення з виданим наказом,  метою, завданнями, способами інвентаризації;

- висвітлення загальних правил  і специфічних особливостей в  методиці інвентаризації певних  об’єктів;

- уточнення об’єктів, які підлягають інвентаризації;

- забезпечення бланками описів, канцтоварами, вимірювальними приладами  склад комісії;

- ознайомлення з правилами оформлення  інвентаризаційних описів;

- пояснення порядку прийняття  заходів у випадку необхідності  проведення повторної інвентаризації;

- висвітлення обов’язків, прав  і відповідальності кожного члена  інвентаризаційної комісії.

До початку проведення інвентаризації матеріально відповідальні особи  в присутності комісії складають  звіт про останні проведені операції відображають їх у регістрах обліку і разом з описом документів під розписку здають до бухгалтерії. Це дозволяє розмежовувати документи, що відносяться до моменту проведення інвентаризації та після її проведення, що має важливе значення для правильного визначення облікових даних та виведення результатів інвентаризації. Складений матеріально відповідальною особою звіт та додані первинні документи детально перевіряють члени комісії.

Інвентаризація повинна проводитись  в присутності всіх членів комісії  та матеріально відповідальних осіб. При колективній матеріальній відповідальності – з обов’язковою участю бригадира. В приміщенні, де проводиться інвентаризація, сторонні особи не допускаються. Інвентаризаційна комісія зобов’язана:

- опломбувати всі місця зберігання  активів, де є окремі чи додаткові входи та виходи;

- припинити операції щодо руху  майна на складі;

- отримати та перевірити звіти  матеріально відповідальних осіб  з доданими до них виправдовуючи  ми документами. Для цього матеріально  відповідальній особі пропонується рознести в книгу складського обліку всі прибуткові та видаткові документи, з виведенням залишків на момент інвентаризації;

- взяти у матеріально відповідальних  осіб розписку;

- організувати необхідну підготовку  майна до інвентаризації;

- перевірити правильність ваговимірювальних приладів.

Інвентаризація повинна проводитись  так, щоб все майно було відображене  в інвентаризаційних описах так, щоб виключалася можливість пред’явлення одних і тих же активів повторно. Інвентаризація матеріальних цінностей  проводиться за місцем зберігання та окремо за матеріально відповідальними особами. Матеріальні запаси при інвентаризації записуються за окремим найменуванням із зазначенням номенклатурного номера, виду, групи, сорту і кількості.

На виявлені при інвентаризації непридатні або зіпсовані матеріальні цінності додатково складають акти, в яких вказуються причини, ступінь і характер псування матеріальних цінностей, а також винні особи, які допустили їх псування. Тара вписується до опису за видами, цільовим призначенням і якісним складом. Наявність матеріальних цінностей, що знаходяться в дорозі, підтверджуються розрахунковими документами постачальника, а товарів відвантажених копіями пред’явлених покупцями документів на відвантаження цінностей. Матеріальні цінності, які належать іншим підприємствам і знаходяться на відповідальному зберіганні, інвентаризують одночасно з власними цінностями. На них складають окремий інвентаризаційний опис, в якому роблять посилання на відповідні документи, що підтверджують прийняття таких цінностей на відповідальне зберігання.

При інвентаризації зобов’язань перевірці  підлягають всі первинні документи, що містять інформацію про виникнення та погашення (списання) зобов’язань. Зокрема в ході проведення інвентаризації зобов’язань слід встановити терміни їх виникнення та частину заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Загальний строк позовної давності для правовідносин, що регулюються  законодавством України, визначено  Цивільним кодексом України і  становить три роки. Але для  окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність, менша або триваліша порівняно із загальною (від 1 до 10 років).

При зберіганні однорідного майна  в декількох місцях (склади, комори) в період інвентаризації в одному з них доступ до інших повинен бути заборонений. Перед тим, як опломбувати окремі місця зберігання майна, матеріально відповідальна особа повинна зачинити їх на ключ при цьому ключі залишаються у матеріально відповідальної особи.

Припинення операцій з надходження  та відпуску майна не повинно негативно впливати на роботу підприємства. Через це важливо правильно здійснити розрахунок потреб необхідних запасів для виробничих потреб на час інвентаризації та попередньо видати його зі складу. У тих випадках, коли зробити це не можливо, як виняток допускається здійснення господарських операцій з руху майна в процесі інвентаризації. Відпуск майна здійснюється при обов’язковій участі інвентаризаційної комісії.

Перевірка вагового господарства є  обов’язковою процедурою підготовчої  стадії. Наявні ваговимірювальні прилади повинні бути перевірені за терміном клеймування і точністю виміру, а результати такої перевірки оформлені актом. Під час перерви в роботі комісії ключ від місця зберігання знаходиться в матеріально відповідальної особи, а печатка – у голови комісії.

Початок інвентаризації вважається час  пред’явлення матеріально відповідальною особою комісії всіх виправдовуючи  документів складання звіту, опечатування і отримування розписки про повноту пред’явлення документів.

Інвентаризаційні описи складаються тільки на дату початку інвентаризації з подальшим коригуванням на цю ж дату фактичної наявності того майна по якому відбувся рух в період інвентаризації. Бланки інвентаризаційних описів видає бухгалтерія заповнення будь-яких реквізитів в описах до початку інвентаризації забороняється. Грубим порушенням порядку проведення інвентаризації є видача на руки комісії описів в яких відображена наявність активів за даними бухгалтерського обліку.

Інвентаризаційні описи складаються  окремо:

1) по кожній матеріально відповідальній особі;

2) кожному місцю зберігання майна;

3) окремо на майно, що надійшло  в ході інвентаризації;

4) окремо на майно, що знаходиться  на відповідальному зберіганні;

5) окремо на майно, зіпсоване  і не придатне для використання  в процесі виробництва.

Описи повинні складатися акуратно, без помарок і підчисток, текст  і цифри слід писати чітко і  розбірливо. В процесі заповнення інвентаризаційних описів здійснюють взаємну звірку кожної сторінки опису  і у випадку виявлення розбіжностей по окремих позиціях негайно здійснюють перерахунок порівняння тих запасів, по яких виявилися розбіжності з фактом.

Допущені помилки при заповненні описів і неточності виправляють  у всіх екземплярах. Якщо помилки  були виявлені працівниками бухгалтерії, то про їх виправлення повідомляють осіб, що допустили помилки. Працівники бухгалтерії також підписуються при виправленні. В інвентаризаційних описах не дозволяється залишати незаповнені рядки. В останніх листках вони прокреслюються. Ціни повинні відповідати одиниці виміру майна.

При оформленні інвентаризаційного опису  кожна його сторінка нумерується. В  кінці сторінки цифрами і прописом виводиться підсумок натуральних одиниць, записаних на сторінці. Після закінчення записів вказується кількість заповнених рядків кожна сторінка та опис в цілому підписуються всіма учасниками інвентаризації. Кількість примірників інвентаризаційних описів повинна бути достатньою, щоб не виникало необхідності їх додаткового складання. Оформлені згідно вимог інвентаризаційні описи підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальною особою, яка також дає розписку про те, що інвентаризація проведена правильно і претензій до інвентаризаційної комісії вона не має.

За наслідками проведеної інвентаризації інвентаризаційною комісією складається протокол із зазначенням в ньому стану складського господарства результатів інвентаризації і висновків щодо них пропозицій щодо заліку недостатків та лишків при пересортуванні списання недостач в межах норм природного убутку а також понаднормових недостач і втрат від псування запасів. Ревізор повинен ознайомитись зі змістом протоколу. Протокол інвентаризаційної комісії повинен бути розглянутий і затверджений керівником підприємства в 5-ти денний строк. За результатами проведеної інвентаризації видається наказ керівника підприємства, відповідно до якого приймається рішення щодо виявлених розбіжностей. Облікові дані узгоджуються згідно з фактичними. Якщо матеріально відповідальна особа не погоджується з недостачею, надані нею пояснення обов’язково вивчаються. В такому випадку необхідно провести повторну інвентаризацію.

Під час інвентаризації можуть виявлятися нестачі матеріальних цінностей  та особи винні в псуванні цих  цінностей. На сьогодні матеріальна  відповідальність працівників врегульована главою ІХ КЗпП «Гарантії при покладанні на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації». Крім того, прийнято ряд нових Законів, які враховують особливості ринкової економіки та їх вплив на трудові відносини; зокрема, Закони України «Про зайнятість населення», «Про колективні договори і угоди», «Про охорону праці», «Про оплату праці», «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».