Шпаргалка по "Рекламе"

Для ефективного функціонування такої системи необхідно створення  спеціальних служб (соціально-психологічної, служби моніторингу психологічного простору і пр.), які можуть надати всі необхідні відомості для здійснення PR-управління на державній службі.

Підвищена увага приділяється вивченню характеристик об'єктів  в системі маркетингу. В економічному PR споживач вивчався завжди, причому досить грунтовно, особливо його незадоволені потреби і можливості сформувати нові потреби. Досліджувалися мотиви споживчої поведінки, стандарти і еталони способу життя, ставлення до реклами, психологічна чутливість до рекламному впливу і багато іншого. Але особливу групу досліджень становили розробка типологій і опис психологічних характеристик (психологічні портрети) найбільш значимих груп споживачів. В одному з таких досліджень [41; 48; 71] на основі діспозіціонной підходу, тобто вивчення схильності до сприйняття й оцінки деякої ситуації, готовність діяти в ній певним чином, були виявлені і описані основні типи сучасних російських споживачів. Відзначимо їх короткими психологічними характеристиками.

Дослідники. До цього  типу належать незалежні люди, відкриті новим ідеям, досвіду і, природно, новим товарам і послугам. Для  них характерно сильне прагнення  повніше виразити себе, досягти багато чого, почуття перспективи, схильність до інновацій. "Дослідники" ведуть активний спосіб життя, багато подорожують, воліють проводити вільний час за межами свого будинку або краю, люблять "експериментувати". Їх взагалі приваблює все нове. Як споживачі "дослідники" відрізняються тим, що зазвичай першими починають набувати нові, в тому числі і незнайомі товари, що з'явилися на ринку, користуватися новими послугами. Невідомість їх не зупиняє, а, навпаки, стимулює. Серед дослідників багато молодих, але досить заможних людей.

^ Моральні наставники. Це в основному зрілі люди, що мають значиму систему цінностей, в тому числі етичного характеру. Вони прагнуть прилучити до своїх цінностей і переконань та інших людей. Вони вельми відповідальні. Як споживачі вони поводяться приблизно так само, як і в житті, - головне, поділитися своїм ставленням і своїми цінностями і досвідом з іншими, хоча їх споживча активність і не настільки велика. Перед придбанням товару вони його уважно вивчають і аналізують, причому не стільки з точки зору корисності для себе, скільки для інших. Вельми інформовані і відкриті для будь-якої нової інформації.

^ Даруючи турботу.  Це споживачі з невисоким рівнем  доходу, але прагнучі за рахунок  економії купувати для своїх  близьких потрібні, модні або  знакові товари. Їх особиста споживча  активність

невелика, вся їхня енергія та матеріальні ресурси спрямовані на участь і турботу. При цьому вони проявляють хорошу інформованість, так як дуже бояться помилитися у виборі товару. Як особистості вони сильно налаштовані на гармонійні, симбіотичні і безконфліктні стосунки.

Комунікатори. Це не настільки  численна, але вельми активна споживча група. Такі люди орієнтовані на успіх  і досягнення, тому підвищену увагу  приділяють власному іміджу. Вони самовпевнені, заповзятливі, адаптивні, мають широкий  спектр різноманітних контактів. Як споживачі дана група дуже активна, так як заможна, але при цьому придбання того чи іншого товару для цієї категорії значимо не стільки з точки зору його необхідності або важливих споживчих властивостей, скільки для демонстрації свого статусу або своєї індивідуальності, "купити щось і обов'язково всім це продемонструвати, про це розповісти ".

^ Високоенергічних шукачі  задоволень. Представники цієї групи  споживачів близькі до "дослідникам", але їх залучає насамперед  те, що незвично, оригінально, нестандартно, що, може бути, навіть викликає у інших недовірливе ставлення. В основному це заможні молоді та енергійні люди, орієнтовані на успіх і "гострі відчуття". У них сильна схильність до змін і всього незвичайного. Їм не треба демонструвати за допомогою придбань власний статус або підкріплювати цим свій імідж, головне - "все випробувати і спробувати". Вони активні і добре інформовані, уважно ставляться до всього, що може вразити уяву.

^ Закоренілі традиціоналісти.  Такий тип споживачів вельми  комфортно почуває себе тільки в умовах стабільності і порядку. Їх світ заснований на вірі та традиції, взаємини обмежені вузьким колом друзів і родичів. Вони негативно реагують на будь-який прояв новизни, до нового звикають важко. Набувають лише те, що добре знають. Як споживачі вони мало перспективні.

Кар'єристи. Це люди, що живуть головним чином сьогоднішнім днем, тому вони націлені на отримання швидкого результату і задоволення. Вони прагнуть задовольняти насамперед свої матеріальні  потреби, але в той же час для  них важливо володіння предметами і товарами як символами статусу. Часто їх придбання продиктовані виключно іміджевими ролями і поведінкою.

Вони активні і заможні  споживачі, які купують в першу  чергу те, що престижно.

^ Жадібні споживачі.  Їхній головний девіз: "Я купую, отже, я існую". "Жадібні споживачі" набувають не тому, що їм це потрібно чи престижно, а просто тому, що їм взагалі подобається купувати. Це вельми заможні люди, активні, люблячі комфорт, суспільство близьких людей. Висока споживча активність є, швидше за все, наслідком мали місце раніше незадоволених матеріальних та інших потреб, спогади про яких ще сильні. Їх приваблює все нове, викликаючи бажання володіти цим новим. У них постійно зростають потреби, причому як кількісно, ​​так і якісно.

57. Соціальний ПР

Зв'язки з громадськістю (PR) в соціальній сфері - це діяльність, спрямована на формування, підтримку  і розвиток потрібних (найчастіше позитивних) відносин до людей, організаціям, об'єктам, подіям, ідеям і т. д., формування у людей позитивних моделей поведінки. PR-проект в соціальній сфері спрямований, в першу чергу, на позитивні зміни існуючої ситуації. Зв'язки з громадськістю (PR) в соціальній сфері - сама древня галузь і сфера PR. Перші масштабні соціальні PR-кампанії - це, наприклад, поширення християнства.

До галузі соціального PR традиційно відносять соціальні, спонсорські та благодійні проекти  комерційних структур і діяльність некомерційних організацій та громадських  об'єднань. Належність до соціальному PR визначається найчастіше змістовним контентом - тобто це PR-активності в традиційно «соціальних сферах» - спорт, культура, допомогу соціально-вразливим громадянам, благодійність, донорство, волонтерство і т. д.

59. 60. Міжнародний  імідж

Міжнародна діяльність із питань зв’язків із громадськістю передусім пов’язана зі створенням

позитивного іміджу певної країни; міжнародні ПР повинні бути особливо уважними до громадськоїЩоб громадяни відповідним чином  реагували на імідж своєї держави, його, передусім, потрібно

спочатку визначити, розповсюдити, зробити зрозумілим.  Складовими частинами структури іміджу

держави є такі елементи [1]:

–  образ режиму правління (демократія чи антидемократія);

–  імідж влади;

–  імідж економіки;

–  імідж Збройних сил;

–  зовнішньополітичний  імідж;

–  імідж інформаційної політики держави.

У процесі формування образу країни,  адекватного дійсності,  позитивні характеристики,

об'єктивні переваги й  унікальні особливості держави  використовуються як основа.  Разом  із тим

неприпустимо ігнорування  негативних тенденцій національного розвитку,  адже вони нерозривно

вплетені в базову конструкцію національного образу і забувати про них –  означає  свідомо

створювати несприятливі умови для сприйняття іміджу громадськістю.

На формування іміджу країни впливають три групи чинників [8]:

1. „Умовно статичні”  чинники формування іміджу держави: 

- природно-ресурсний  потенціал; 

- національна й культурна  спадщина;

- нерегульовані  (постійні)  геополітичні чинники –  географічне  положення,  площа займаної

території, протяжність  меж держави, вихід до морів;

- історичні події,  що вплинули на розвиток державності  (завоювання,  великі наукові та

географічні відкриття  і тому подібне),  а також внесок видатних громадян країни,  діяльність яких

нерозривно пов'язана  з історією розвитку країни;

- форма державного  устрою і структура управління.

2. „Коректовані умовно  динамічні” соціологічні чинники  формування іміджу держави: 

- соціально-психологічні  настрої в  суспільстві; 

- форми суспільно-політичної інтеграції громадян, структура, характер і принципи діяльності

суспільно-політичних об'єднань країни;

- морально-етичні аспекти  розвитку суспільства. 

3. „Коректовані умовно  динамічні” інституційні чинники  формування іміджу держави: 

- стійкість економіки, що оцінюється комплексом показників динаміки ВВП, рівнем доходів на

душу населення, обсягом  інвестицій, що привертаються, фінансовою забезпеченістю бюджетів усіх

рівнів, гарантією свобод суб'єктів реального сектору економіки, що господарюють на ринку;

- правовий простір  держави й відповідність її  правових норм міжнародним вимогам; 

- функції,  повноваження  та механізми державного регулювання  різних областей і сфер

діяльності в державі (ефективність владної конструкції).

У кожній із груп чинників має місце як позитив, так і негатив, і сформулювати аксіому, що чітко

закріплює правила та критерії оцінки позитиву або негативу національної моделі розвитку, враховує

просторові,  тимчасові  й інші параметри,  досить проблематично.  Історія людства доводить,  що

тенденції, які зараз  у конкретній країні оцінюються як сприятливі для її перспективного розвитку, в

іншій країні та в інший  час можуть сприйматись як негативні.  

Важливу роль для формування громадської думки різних країн  світу має інформаційно-

аналітичне забезпечення зовнішньої політики держави,  що пов’язане  з діяльністю державних

установ   і  зовнішньополітичних  відомств   із  роз’яснення  міжнародній  громадськості  й  урядам 

зарубіжних країн мети та основних завдань державної політики країни,  її позиції щодо важливих

подій міжнародного життя.

В Україні стратегія  інформаційно-роз'яснювальної роботи розробляється МЗС України згідно із

дорученням Президента та зовнішньополітичним курсом нашої  держави.  МЗС і дипустанови

розробляють,  моделюють та рекомендують стратегії зовнішньої політики,  забезпечують аналіз

зовнішньополітичної ситуації і надають прогнози на підставі інформації,  що надходить до

інформаційно-аналітичного управління. З 2000 р. запроваджено комплексне планування цієї роботи

Найпотужнішим державним  інформаційним агентством України  є Укрінформ,  основна

діяльність якого –  поширення інформації про Україну, збирання оперативної інформації про  важливі

міжнародні події.  Укрінформ має тримовний сайт в Інтернеті  (українською,  російською та

англійською мовами),  де можна безкоштовно прочитати  новини.  У 2003  р.  розпочав роботу

державний супутниковий телеканал  „Україна –  світ”,  який веде мовлення 18  годин на добу

українською мовою на країни Центральної та Східної Європи.

Поряд із певним позитивом  є деякі недоліки у створенні  ме