Міжнародне банкрутство

сучасних процесів уніфікації, що відбуваються у різних регіонах світу, особливо в Європі, але без  механічного запозичення його змісту і форм.⁷⁰

3. Прощення боргів з  боку держави сьогодні є досить  поширеною практикою в Україні,  що негативно відбивається на  економіці, а саме: зменшується  грошовий обіг, підриваються принципи  кредитування, тягар зі сплати  податків суб'єктами підприємницької  діяльності переноситься на інших  платників. У країнах з розвиненими  ринковими відносинами заборонено державну фінансову допомогу окремим підприємствам, оскільки це вважається втручанням до ринкових відносин і, тим самим, руйнуються засади конкуренції.

Разом з тим, слід зазначити, що державна підтримка банкрутів  проводилася наприкінці 80-их років  у Швеції та Фінляндії, а у 90-их –  Польщі, Угорщині, Румунії, Словаччині при переході на нову структуру економіки. Тому вважається, що підтримка стратегічно  важливих для суспільства підприємств  є доцільною і в Україні, але  для цього необхідно виробити та законодавчо закріпити чіткі  умови надання такої підтримки.

4. На сучасному етапі  інститут неспроможності у правових  системах світу розвивається  переважно двома шляхами, що  зумовлюється різними концептуальними  підходами, які умовно називають  "проборжниковими” та "прокредиторськими”.

Для України найкращим  підходом було б поєднання елементів  обох концепцій законодавства про  неспроможність.

5. Останнім часом змінилися  цілі інституту неспроможності. Якщо раніше основним його  завданням було максимальне забезпечення  задоволення майнових вимог кредиторів  за рахунок ліквідації майна  неспроможного боржника, то сьогодні  законодавство багатьох країнах  світу спрямоване на введення  або розширення реорганізаційних  процедур, метою яких є збереження  учасників торговельного обороту.  Саме такий напрям розвитку  законодавства про банкрутство  є найбільш слушним для України.⁷¹

6. Однією з характерних  рис законів про неспроможність  є те, що вони складаються із  норм матеріального та процесуального  характеру, які є однаково важливими  для розв'язання проблем неплатоспроможності  та здійснення провадження у справі про неспроможність.

7. Сьогодні у багатьох  країнах світу збільшується кількість  добровільних банкрутств. Цей інститут  права стає способом не стільки  стягнення кредиторами заборгованості, що іноді веде до ліквідації  боржника, скільки засобом боржника  розв'язати свої фінансові, частіше  тимчасові проблеми.

8. Практика функціонування  інституту неспроможності в зарубіжних  країнах свідчить про необхідність  розбудови інституту професійних  осіб у справі про неспроможність (розпорядників майна, ліквідаторів  і т. ін.) для надання професійної  допомоги у здійсненні провадження  у справі.

9. Прогалини у законодавстві  України суттєво ускладнюють  процес судочинства у справах  про банкрутство та створюють  реальну можливість викривлення  у процесі його застосування  волі й намірів законодавця.

Завдання держави на сьогодні полягає в упорядкуванні питань неспроможності (банкрутства) підприємств  з пріоритетом державних інтересів. Продуманий і науково обґрунтований  синтез досягнень ряду зарубіжних країн  дозволить у перспективі створити в Україні ефективно діючий інститут банкрутства та могутні кримінально-правові  й організаційні основи протидії кримінальним формам банкрутства.

Висновки

В роботі розглянуто загальні особливості інституту міжнародного банкрутства. Ми спробували узагальнити  та порівняти особливості процедури  банкрутства найбільш відомих, своїми правовими системами, країн а  також дослідити  законодавчу  регламентації проблем правового  регулювання банкрутства.

 Основними тенденціями  розвитку інституту банкрутства  в Україні мають стати:

спрямованість законодавства  на збереження господарюючого суб'єкта, насамперед, як економічної структури, роботодавця, платника податків, а не боржника - юридичної особи;

усунення можливостей  для зловживання боржником статусом неплатоспроможного суб'єкта, зокрема, захистом від кредиторів, який надається  мораторієм, зупиненням виконавчого  провадження з примусового стягнення  заборгованості, зупиненням нарахування  пені, штрафів, інших фінансових санкцій  тощо;

участь держави у процедурах банкрутства підприємств державного сектора економіки як власника майна  із застосуванням ринкових методів, а не тільки владних приписів. Створення  з цією метою спеціальної державної  установи або госпрозрахункової  організації, яка здійснювала б  контроль за процесами банкрутства  і певним чином впливала на розвиток подій у цій сфері: акумулювала  претензії кредиторів державних  органів, була наділена фінансовими  ресурсами - для повноцінної участі у справах в якості кредитора, інвестора, санатора; готувала арбітражних керуючих, працювала над удосконаленням нормативної бази;

гармонізація законодавства  про банкрутство з іншими галузями та інститутами законодавства.

Законодавство про неплатоспроможність  дає можливість юридичним і фізичним особам, нездатним виконати свої фінансові  зобов"язання, звільнитися від більшої частини свого боргу, а підприємствам, які серйозно займаються своєю діяльністю, надається можливість реорганізувати виробництво, знову набуваючи таким чином фінансової стабільності. Позитивне значення цього інституту складається з трьох складових: вигода окремо взятої особи (при цьому не важливо, чи є ця особа боржником чи кредитором), вигода держави та вигода економічної системи в цілому. Норми законодавства створюють правові основи для відновлення "прогорівшого" підприємства, а отже вони стимулюють підприємницьку діяльність, інвестування, прийняття на себе ризику. Дійсно, законодавство про неплатоспроможність безпосередньо не заохочує інвестиції, однак воно пом’якшує деякі з найбільш несприятливих наслідків невдачі в ведені бізнесу. Індивідуальний підприємець, група індивідуальних підприємців або підприємство навряд чи б інвестувало кошти в нову справу, отримували би кошти в кредит і т.п., якщо б невдача обов’язково призводила до довічного боргу або до злиднів. Законодавче закріплення реорганізації та банкрутства надає шанс відновити благополуччя та взяти "новий" старт. Добросовісно діючі особи можуть ставити себе майже у будь-яку форму фінансової залежності з впевненістю, що при необхідності вони отримують можливість почати все з початку та прийти в майбутньому до фінансового процвітання. Інтерес держави в існуванні інституту неплатоспроможності полягає в тому, що, поновивши своє фінансове благополуччя, підприємства знову становляться суб’єктами оподаткування. На думку автора таке саме завдання і законодавства з банкрутства в Україні. Воно цілком “погоджується” з світовою практикою в тому числі практикою розвинутих європейських країн.

Отже, законодавство з  питань банкрутства в зарубіжних країнах як європейських так і  американського континенту досить детально визначило завдання як органу з питань банкрутства так і завдання і  функції арбітражних керуючих. Є  загальні однакові риси в повноваженнях  органів з питань банкрутства, але  треба відмітити що існують і  деякі відмінності, які зумовлені  особливостями системи права  тої чи іншої країни. В одних  країнах більш детально розписані  повноваження, які стосуються призначення  арбітражних керуючих, їх ліцензування, оплати праці, контролю за дотриманням арбітражним керуючим кодексу етики та деякі інші. А в других країнах, питання, які стосуються виявлення та передачі документів та інших відомостей про порушення директорами правових норм і передача їх відповідним органам для притягнення таких осіб до відповідальності. В цілому така деталізація на думку автора є позитивною, оскільки через неї законодавець врегулював достатню кількість випадків у сфері неспроможності компаній, щоб в подальшому не виникало ніяких неточностей.

Використана література

1. Уголовный кодекс Швейцарии: Пер. с нем. – М.: Изд-во “Зерцало”, 2000. – С. 6264
2. Европейская конвенция о некоторых международных аспектах банкротства ETS №136 (Стамбул, 5 июня 1990 г.)//СПС Гарант
3. Закон Литовской Республики «О банкротстве предприятий» от 15.09.1992 №IX-216, с изменениями и дополнениями от 20.03.2001
4. ЮНСИТРАЛ. Типовой закон о трансраничной несостоятельности и Руководство по принятию. Організація Объединенных Наций . Нью - Йорк . 1999. C.21/UNITED NATIONS PUBLICATION Sales No. R/99/V/3.
5. Федеральний закон від 26 жовтня  2002 р  . № 127-ФЗ "Про неспроможності (банкрутство)" / / Збори законодавства РФ. 2002. № 43. Ст. 4190
6. Конституція України від 28.06.1996 р. Офіційне видання. Урядовий кур'єр, 1996, 07, 13.07.96 N 129 - 130.
7. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. з наступними змінами. Офіційний вісник України, 2003, N 11 (28.03.2003), ст. 462.
8. „Про поновлення платоспроможності підприємства або визнання його банкрутом" Закон України від 14.05.1992 р. з наступними змінами. Відомості Верховної Ради України, 1992, N 31 (04.08.92), ст. 440
9. Закон України "Про приватизацію державного майна" ВВР - 1992, № 24, ст. 348 zakon.rada.gov.ua
10. Роз'яснення президії Вищого   арбітражного   суду   України   від  18.11.97   N 02-5/444  "Про  деякі  питання практики застосування Закону України "Про банкрутство".- режим доступу://zakon.rada.gov.ua
11. Антикризове державне регулювання: сутність та вихідні положення / [В.І. Кошкіна, Л.П. Білих, С.В. Корягіна та ін.]; за ред. С.Г. Біляєва. - М.: ІНФРА-М, 2000. - 484 с.
12. Афанасьєв Р.Г. Проблеми правового регулювання банкрутства за законодавством України: автореф. дис… канд. юрид. наук.: спец.12.00.04 "Господарське право; господарський процес" / Р.Г. Афанасьєв. - Д., 2001. - 20 с.
13. Банкрутство і санація підприємства: теорія і практика кризового управління / [О.М. Бондар, О.В. Мозенков, О.В. Раевнєва, та ін.]; за ред. Т.С. Клебанова. - X.: Вид - во ІНЖЕК, 2003. - 271 с.
14. Баренбойм П., Копман А. Статус арбітражного керуючого / / Відомості Верховної Ради. 1999. № 12.
16. Баренбойм П.. Банкротство-94: арбітражна практика вимагає застосування законодавства Російська юстиція, 1995, № 3
17. Беляневич В.Е. Господарський процесуальний кодекс України: Науково - практичний коментар / В.Е. Беляневич. - К.: Юстініан, 2009. - 872 с.
18. Бірюков О.М. Транскордонні банкрутства: проблеми і шляхи розв’язання: [монографія] / О.М. Бірюков - К.: Вид-во видавничо-поліграфічний центр Київський університет, - 2008. - 318 с.
19. Бірюльов О.М. Право банкрутства на зламі віків: уроки для України / О.М. Бірюльов // Вісник господарського судочинства. - 2006. - № 4 - С.175.
20. Бобкова А.Г. Правове регулювання відносин у процедурі банкрутства: Навчальний посібник. / А.Г. Бобкова, З.Ф. Татькова. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. − 152 с.
21. Боровські М. Над Україною нависло банкрутство / М. Боровські, А. Кюнленц // Іноземна преса про Україну. - 2009. - № 15. - С. 20.
22. Витрянский В.В.  Реформа законодавства про неспроможність (банкрутство) / / Вісник ВАС РФ (спец. дод. До № 2). 1998. 16с.

23. Витрянский В.В. Банкрутство: очікування й реальность./Экономика життя й. 1994. №49.

24.  Витрянский В. Новое законодательство о несостоятельности (банкротстве)//Хозяйство и право. — 1998. - № 3. — С. 38-48.
25. Витрянский В.В. Нове в правовому регулюванні неспроможності (банкротства.) / / Господарство право. 1998. № 3. С. 4.
26. Господарський кодекс України [Електронний ресурс]: Закон України від 16 січня 2003 р. № 436-IV. - Режим доступу: http://zakon. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi? nreg=436-15
27. Государственное регулирование банкротств: зарубежный опыт // Антикризисный менеджмент. – 2003. – №1. – С.27-30.
28. Про господарські товариства [Електронний ресурс]: Закон України від 19 вересня 1991 р. № 1576-12. - Режим доступу: http://zakon. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi? nreg=1576-12
29. Грек Б.М. Банкрутство. Правозастосування та судова практика / Б.М. Грек, О.В. Буряк, М.П. Шкабрій. - К.: Юрінком, 2007. - 304 с.
30. Гущин И.В Банкротство предприятий:  сущность, методы предуперждения – М: Государственный университет управления, 2000.-168с. 
31. Джунь В.В. Інститут неспроможності: світовий досвід розвитку і особливості становлення в Україні / В.В. Джунь // Право України. - 2000. - № 4. - С.28.
32. Джунь В.В. Вдосконалення структури провадження у справах про неспроможність: проблемні питання / В.В. Джунь // Право України. - 2004. - № 5. - С.92 - 3.
33. Джунь В.В. Проблеми вдосконалення конкурсного управління / В.В. Джунь // Вісник господарського судочинства. - 2005. - № 2. - С.163-171.
34. Джунь В.В. Інститут неспроможності; світовий досвід розвитку та особливості становлення в Україні: [монографія] / В.В. Джунь - К.: Юридическая практика, 2006. - 384 с.
35. Дубинчин А. Мировое соглашение в деле о банкротстве: проблеми теории й практики / А. Дубинчин // Хозяйство и право. - 2000. - №7. - С.17.
36. Европейское право. Учебник для вузов/ Под общей редакцией д.ю.н.Л.М. Энтина, М., Издательство Инфра-М, 2004
37. Єлецький С.Я. Фінансова санація та банкрутство підприємств / С.Я. Єлецький. - К.: Юстініан, 2007. - 170 с.
38. Заболотний В.М. Реструктуризація підприємства / В.М. Заболотний, Л.П. Батенко, В.А. Білошапка. - К.: Міленіум, 2001. - 439 с.
39. Знаменський Г. Господарське право: перспективи та пріоритети / Г. Знаменський // Юридичний вісник України. - 2002. - № 25. - С.4.
40. Иванова Г.П. Антикризисное управление: от банкротства - к фінансовому оздоровленню/ Закон и право, ЮНИТИ, 1995.-с.130.
41. Клейнер Г.Б и др. Предприятие в нестабильной ріночной бреде: риски,стратеги, безопасность. Под. общ.ред. Панова С.А .- М. «Издательство Єкономика, 1997.- 288»
42. Колініченко Є.А. Признаки банкротства в Великобритании, США, Германии, Франции и России // Вестник Высшего Арбитражного Суда Российской Федерации. 2000. № 8.
43. Копилюк О.І. Фінансова санація та банкрутство підприємств / О.І. Копилюк, А.М. Штангрет. - Л.: УАД, 2005. - 150 с.
44. Корецька С.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств / С.О. Корецька. - Запоріжжя.: ГУ ЗІДМУ, 2005. - 159 с.
45. Крикун В.Б. Інститут банкрутства в системі державного регулювання ринкової економіки: автореф. дис. … канд. наук з держ. упр.: спец.25.00.02 “Механізми державного управління” / В.Б. Крикун. - К., 2007. - 25 с.
46. Лобартас В. Мирова угода у процедурі банкрутства / В. Лобартас // Юридичний вісник України. - 2005. № 4. - С. - 9.
47. Кримінальний кодекс України [Електронний ресурс]: Закон України від 05 квітня 2001 р. № 2341-III. - Режим доступу: http://zakon. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi? nreg=2341-14
48.        Масевич М. Р. Орловський Ю.П. Коментар до Закону РФ " Про неспроможності (банкрутство ) " . 1998.
49. Пінк Ф. Професія фахівця з питань банкрутства та законодавство у Великобританії / Ф. Пінк; [пер. з англ. О.Г. Тарасенко]. - К.: Преса України, 2000. - С.117-131.
50. Повар П.О. Особливості ліквідації підприємств у разі недостатності майна / П.О. Повар // Вісник господарського судочинства. - 2008. - №2. - С.127.
51. Полищук О. Непрерывное удовлетворение требований / О. Полищук // Юридическая практика. - 2006. - № 1. - С.14.
52. Полищук О. Спасение от налогового залога / О. Полищук // Юридическая практика. - 2005. - № 41. - С.18-19.
53. Поляков Б.М. Мирова угода у процедурі банкрутства / Б.М. Поляков // Вісник господарського судочинства. - 2001. - №2. - С.15
54. Поляков Б.М. Законодавство України про банкрутство: теорія та практика його застосування // Б.М. Поляков. - К.: Юридична думка. 2005. - 240 с.
55. Поляков Б.М. Процедура банкротства в Украине: теорія и практика / Б.М. Поляков. - Донецьк.: Донбасс, 2001. - 480 с.
56. Поляков Б.М. Санація як процедура банкрутства / Б.М. Поляков // Вісник господарського судочинства. - 2003. - № 1. - С.156-167.
57. Плешанова О. Банкрутство: інструмент ринку або зловживання правом / / Економіка і життя (Юрист). 2000. № 45
58. Примакова Е. Ликвидация (реорганизация) предприятия, Мякота В., Бойцова М. - X.: Издательский дом "Фактор", 2004. - 240 с.
59. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом [Електронний ресурс]: Закон України від 14 травня 1992 р. № 2343-12. - Режим доступу: http://zakon. rada.gov.ua/cgi-bin/laws
60. Пянтковський В.Л. Особливості регулювання санації державних підприємств / В.Л. Пянтковський // Формування ринкових відносин в Україні. - 2006. - № 10. - С.40-44.
61. Сидорова, В. Н. Несостоятельность (банкротство): некоторые проблемы юридического состава / В. Н. Сидорова // Юридический мир. - Москва. - 2009. - № 5. - С. 56-59
62. Смирнова И.О. Особенности осуществления банкротства за рубежом / предприятий / Мария Смирнова // Право и экономика. - Москва. - 2009. - № 4. - С. 99-101
63. Смирнова, М. Зарубежный опыт и основные тенденции правового регулирования реорганизации несостоятельных предприятий / Мария Смирнова // Право и экономика. - Москва. - 2009. - № 4. - С. 98-101.
64. Степанов В.В. Неспроможність (банкрутство) у Росії, Франції, Англії, Німеччини, Швеції. - М.: Статут. - 1999. - 204 с.
65. Стефанів Т.В. Поняття банкрутства: окремі теоретично-правові аспекти // Юриспруденція: теорія і практика, 2008, № 5. С. 20..
66. Сьоміна Н.А. Банкрутство. Питання правоздатності боржника - юридичної особи. М., 2003. С. 22-24.
67. Телюкина М.В. Соотношение понятий «несостоятельность» и «банкротство» в дореволюционном и современном праве. // Юрист. —1997.—№12—С. 9-11с.
68. Томашевский В. Банкротство: от возникновения оснований для подачи заявления до возбуждения дела // Справочник экономиста. – 2004. - №3. – С.74-8
69. Трайнин А.Н. Несостоятельность и банкротство. — С-Пб.: 1913. — С. 27
70. Щербина В.С. Господарське право / В.С. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 653