Аналіз фінансової стікості підприємства (на матеріалах ВАТ «Горохівський цукрувий завод»)

Оскільки Е1, Е2, Е3 < 0, то підприємство має кризовий фінансовий стан, тобто знаходиться на межі банкрутства, за якого запаси і витрати більші суми власних оборотних коштів, кредитів під товарно-матеріальні цінності та залучених тимчасо­во вільних джерел засобів.

Нестача джерел фінансування у 2009р. становила 578 днів, або 1,06 грн на 1 грн запасів, а у 2010 році – 248 днів або 1,45 грн. відповідно.

У 2011 році підприємство знаходиться все ще в кризовому фінансовому стані. Нестача джерел фінансування становила 241 день, 1,46 грн. на 1 грн запасів.

Завдання аналізу фінансової стійкості – оцінити величину і структуру активів і пасивів, щоб відповісти на інші питання: наскільки підприємство незалежне з фінансової точки зору, росте чи знижується рівень цієї незалежності і чи відповідає стан його активів і пасивів завданням його статутної діяльності. Показники фінансової сталості підприємства «ВВС» розраховано в табл. 2.6.

Таблиця 2.6

Показники фінансової сталості ПП «ВВС» у 2009-2010рр.

(розраховуються за даними балансу підприємства)

В ситуації, в якій опинилось підприємство в 2009-2011 роках досить складно здійснювати аналіз фінансової стійкості. Коефіцієнти автономії  та фінансової залежності показують, наскільки підприємство було незалежним і залежним від своїх кредиторів. Аналіз даних показників показав, що лише в 2009 році частка позичених коштів у валюті балансу становила 90,6%, тобто на 9,4% підприємство могло себе самостійно фінансувати. В 2010 і 2011 роках залежність від кредиторів склала 106,1 і 105,7%. Головною причиною цього стало те, що вартості статутного капіталу не вистачало на покриття нерозподіленого збитку, що утворився в результаті діяльності, внаслідок чого вартість власного капіталу у зазначених роках була від’ємною.

Стійкий фінансовий стан підприємства в ринкових умовах значною мірою обумовлюється його діловою активністю.

Ділова активність підприємства проявляється через розширення ринків збуту продукції, підтримання ділової репутації (іміджу), вихід на ринок праці і капіталу тощо. Ділова активність оцінюється системою показників (коефіцієнтів), які характеризують найважливіші сторони діяльності підприємства (таблиця .

Таблиця 2.7

Аналіз ділової активності ПП «ВВС» у 2010-11 рр.

Коефіцієнт оборотності активів показує, що у 2011 році на 1 грн. вкладену в активи підприємства припадало 1,22 грн реалізованої продукції, що на 79 коп. більше, порівняно з 2010 роком. Збільшення даного показника є позитивним, адже свідчить про підвищення використання активів підприємства, тобто про пришвидшення їх оборотності в виручці від реалізації.

Коефіцієнт обіговості дебіторської заборгованості показує, що кількість обротів, здійснених у 2011 році коштами, вкладеними в розрахунки -  75, що більше ніж у 2010 на 53 оброти. За даними цього показника розраховують період інкасації, тобто час, протягом якого дебіторська заборгованість обернеться в грошові кошти, що становив у 2011 році 5, а у 2010 – 17 днів.

  Перевищення строку погашення кредиторської заборгованості над дебіторською (на 219 днів у 2010, і на 121 день у 2011) свідчить про те,що  зростання кредиторської заборгованості випереджатиме зростання дебіторської, що призведе до погіршення фінансового стану підприємства. Проте тенденція до зменшення даного розриву є позитивним фактором.

У 2011 році коефіцієнт обіговості запасів збільшився на 0,763 рункти ,в порівнянні з 2010 роком. Це свідчить про підвищення ефективності використання запасів, і дає можливість зробити висновок, що для безперебійної роботи виробництва поповнення запасів слід здійснювати у 2011 році кожні 118 днів.

Збільшення коефіцієнта оборотності основних засобів на 2,703 пункти свідчить про підвищення ефективності використання основних засобів ПП «ВВС», тобто більшу віддачу кожної гривні, вкладеної в основні засоби.

Період оперативного циклу у 2011 році зменшився на 50 днів, в порівнянні з 2010, що означає зменшення періоду між придбанням матеріалів для виробництва та отриманням грошових коштів за надані послуги, а одночасне зменшення періоду фінансово циклу свідчить про підвищення ефективності управління грошовими коштами.

2.2. Аналіз показників платоспроможності та ліквідності ПП «ВВС»

Показники ліквідності балансу є обмежуючими чинниками для ефективності. Отже, ріст ефективності діяльності компанії часто відбувається при зниженні загального рівня ліквідності і навпаки. Необхідно контролювати, зіставляти і керувати значеннями цих показників, виходячи з поточних умов і політики розвитку бізнесу.

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні засобів (актив балансу), які згруповані за ступенем їх ліквідності і розміщені у порядку убування (зменшення) їх ліквідності, із зобов’язаннями (пасив балансу), які згруповані за строками їх погашення та роз­міщені у порядку зростання термінів.

Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження.

Групування активів і пасивів підприємства подано в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8

Показники ліквідності балансу ПП «ВВС» у 2009-2010рр.

Групування елементів активу і пасиву балансу ПП «ВВС» дає можливість зробити наступні висновки.

До абсолютно ліквідних активів відносяться готівкові, безготівкові кошти, короткострокові (поточні) фінансові інвестиції, тобто гроші, які можна використати для поточних розрахунків. Їх вартість у 2009-2010 рр. зростала (на 149 тис.грн.), проте в обох періодах існувала нестача цих активів для покриття найтерміновіших зобов’язань, до яких відносять кредиторську заборгованість, розрахунки за дивідендами, своєчасно непогашені кредити.

Ліквідність активів, що швидко реалізуються залежить від вчасності відвантаження продукції, оформлення банківських документів, швидкості платіжного документообігу в банках, від попиту на продукцію, її конкурентоспроможності, платоспроможності покупців, форм розрахунків та ін. Нестача активів, що швидко реалізується на покриття короткострокових пасивів становила у 2009 році 4101 тис.грн, а в 2010 році нестача зменшилась на 242 тис.грн., що було зумовлено збільшенням суми дебіторської заборгованості, на 242 тис.грн., але водночас і збільшенням суми короткострокових банківських кредитів – на 686 тис.грн.

Нестача активів, що повільно реалізуються на покриття довгострокових зобов’язань становила у 2009 р. 3159 тис.грн, а у 2010 р. на 1384 тис.грн більше – 4543 тис.грн, що було викликане одержанням довгострокових банківських кредитів підприємством.

Отже, по всіх трьох групах проаналізованих активів, у 2009 – 2010 рр. існувала нестача для покриття зобов’язань. Це відображається в структурі активу балансу, де частка оборотних активів у валюті балансу становила 24,5% у 2009р. і 27,2% у 2010р. Отже, у структурі майна підприємства переважають необоротні активи. При аналізі ліквідності їх вартість порівнюють  з вартістю власного капіталу.

У 2009 році вартість необоротних активів була вище вартості власного капіталу на 11887 тис.грн., а у 2010 р. на 15186 тис.грн., що свідчить про відсутність у підприємства власних оборотних коштів для забезпечення фінансової стійкості.

  Розрахунки показують, що жодна з умов, за якими баланс вважають абсолютно ліквідним, а саме

А1 > П1; А2 > П2; А3 > П3; А4 < П4,

не виконується.

У 2011 році баланс підприємства все ще не є ліквідним, але ситуація покращується.

99,9% оборотних активів становила вартість запасів і дебіторської заборгованості, тобто поточних коштів на покриття найбільш строкових зобов’язань у підприємства не було. Відсутність у підприємства короткострокових пасивів спричинена тим, що підприємство погасило короткострокові кредити банку. Вартість запасів, незавершеного будівництва, та інших активів, що повільно реалізуються була вище вартості довгострокових зобов’язань на 5883 тис.грн., що є позитивним з точки зору аналізу. Проте, в 2011 р., як і в попередніх періодах необоротних активів була вище вартості власного капіталу на 10008 тис.грн.