Аналіз фінансової стікості підприємства (на матеріалах ВАТ «Горохівський цукрувий завод»)

Автор: Пользователь скрыл имя, 08 Марта 2012 в 15:57, курсовая работа

Описание работы

У сучасних умовах кожне підприємство повинно чітко орієнтуватись у складному лабіринті ринкових відносин, правильно оцінювати виробничий та економічний потенціал, стратегію подальшого розвитку, фінансовий стан як свого підприємства, так і підприємств-партнерів.

Содержание

ВСТУП…………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ТА ЛІКВІДНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА……………..….5
1.1. Економічна сутність платоспроможності та ліквідності підприємства…..5
1.2. Методика оцінки і аналізу показників платоспроможності та ліквідності та їх інформаційна база………………………………………………………….……13
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ТА ЛІКВІДНОСТІ ПП«ВВС»……………………………………………………………………………...25
2.1. Економіко-організаційна характеристика ПП «ВВС»………………….…25
2.2. Аналіз показників платоспроможності та ліквідності ПП «ВВС»………39
2.3. Факторний аналіз показників платоспроможності та ліквідності……….44
РОЗДІЛ 3. ВИЗНАЧЕННЯ РЕЗЕРВІВ ТА ШЛЯХІВ ПІДВИЩЕННЯ ЛІКВІДНОСТІ ТА ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА………………48
3.1. Резерви росту ліквідності підприємства…………………………………..48
3.2. Шляхи підвищення ефективності функціонування підприємства та забезпечення платоспроможності……………………………………………………50
ВИСНОВКИ……………………………………………………………...………59
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….62

Работа содержит 1 файл

фінансовий аналіз.doc

— 488.00 Кб (Скачать)

Резерви — не використані (в сфері матеріального виробництва) трудові, матеріальні, технічні і фінансові ресурси, які можуть бути використані додатково або більш ефективним способом в результаті удосконалення техніки, технології, покращення організації праці, механізації і автоматизації виробництва, зниження норм витрат матеріальних ресурсів, скорочення простоїв та здійснення інших організаційно-технічних заходів.

Використанням внутрішніх фінансових джерел відновлення платоспроможності, підприємство може не лише подолати внутрішні причини кризи, а й значною мірою зменшити залежність ефективності санації від залучення зовнішніх фінансових ресурсів. Проте на підприємствах які тривалий час перебувають в кризовому стані повністю вичерпані типові джерела відновлення самофінансування (прибуток та амортизація).

Підрахунок резервів підвищення ліквідності ПП «ВВС» подано в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10

Розрахунок резервів підвищення ліквідності ПП «ВВС» у 2010-2011 рр.

Показники ліквідності

2009 р.

2010 р.

2011р.

2009-2010

2010-2011

Резерви

Сума резерву

Резерви

Сума резерву

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,001

0,013

0,0001

- зменшення  вартості найбільш строкових зобов’язань (кредиторс. заборгованості та ін. поточних зобов’язань) на 2306 тис.грн.

- зменшення вартості короткострокових зобов’язань (короткострокових кредитів банків) на 686 тис.грн.

0,004

 

 

 

 

 

 

0,001

Збільшення вартості абсолютноліквідних активів на 160 тис.грн.

 

0,0128

Коефіцієнт швидкої ліквідності

0,039

0,118

0,009

- зменшення вартості найбільш строкових зобов’язань на 2306 тис.грн.

- збільшення вартості короткострокових зобов’язань 686тис.грн.

0,032

 

 

 

0,040

- Збільшення вартості абсолютноліквідних активів на 160 тис.грн.

- Збільшення вартості швидколіквідних активів на 1126 тис.грн.

- зменшення вартості найтерміновіших зобов’язань на 9158 тис.грн.

0,013

 

 

 

 

0,093

 

 

 

 

0,005

Коефіцієнт поточної ліквідності

0,486

0,433

0,687

- збільшення вартості активів, що повільно реалізуються (виробничих запасів і незавершеного виробництва) на 266 тис.грн.

- зменшення вартості найбільш строкових зобов’язань на 2306 тис.грн.

- збільшення вартості короткострокових зобов’язань 686тис.грн.

- збільшення вартості оборотних активів, що припадає на 1грн. чистої виручки від реалізації продукції на

0,030

 

 

 

 

 

 

0,102

 

 

 

0,040

 

 

 

0,295

- Збільшення вартості абсолютноліквідних активів на 160 тис.грн.

- Збільшення вартості швидколіквідних активів на 1126 тис.грн.

- зменшення вартості найтерміновіших зобов’язань на 9158 тис.грн.

0,013

 

 

 

 

0,094

 

 

 

 

0,395

 

 

3.2. Шляхи підвищення ефективності функціонування підприємства та забезпечення платоспроможності

 

Пошук та використання внутрішніх резервів фінансування спрямоване на підвищення платоспроможності та ліквідності підприємства. Цього можна досягти збільшенням розмірів вхідних грошових потоків(за рахунок збільшення виручки від реалізації, продажу частини основних фондів, рефінансування дебіторської заборгованості) та скорочення вихідних грошових потоків(за рахунок зниження витрат, які відносяться на собівартість продукції чи покриваються за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства).

Тепер докладно розглянемо заходи по мобілізації внутрішніх резервів відновлення платоспроможності. 

І. Збільшення вхідних грошових потоків

Щоб виконувати термінові платіжні зобов’язання кожному підприємству потрібно мати в своєму розпорядженні достатній обсяг ліквідних засобів. Якщо їх бракує, підприємство вважається неплатоспроможним. Для відновлення платоспроможності потрібно збільшити вхідні грошові потоки. До вхідних грошових потоків підприємства належить:

- Виручка від реалізації основної продукції;

-  Надходження в вигляді інших операційних доходів;

- Доходи від інвестиційної діяльності;

- Кошти, залучені в результаті емісії цінних паперів;

- Кошти залучені на умовах позики;

- Державна допомога.

До внутрішніх джерел збільшення грошових потоків відносіть перші три джерела. Можливості підприємства, що перебуває в кризі залучити кошти з трьох останніх джерел фінансування є досить проблематичним із зрозумілих причин.

І.1. Збільшення виручки від реалізації

Першою ознакою фінансової кризи на більшості підприємств є зменшення обсягів реалізації продукції, а досягнення необхідного обсягу реалізації продукції є свідченням успішного подолання кризи на підприємстві. В довгостроковому періоді збільшення виручки від реалізації продукції і на цій основі досягнення прийнятного рівня прибутковості є головним завданням санації підприємства, оскільки всі короткострокові заходи, щодо поліпшення фінансового стану підприємства втрачають сенс, якщо через негаразди в сфері збуту продукції підприємство через деякий час знову стає фінансово неспроможним. Саме тому заходи, щодо активізації збутової сфери є найпріоритетнішими.

Говорячи про мобілізацію внутрішніх резервів, аналізуються всі можливості збільшення виручки від реалізації продукції, виробництво і збут якої є основною сферою діяльності підприємства. Проте, треба зазначити, що дії спрямовані на збільшення виручки від реалізації продукції не приносять відчутних результатів у короткостроковому періоді, оскільки заходи по розширенню ринків збуту продукції мають стратегічний характер.

Розмір виручки від реалізації залежить від:

- Обсягів реалізації продукції, послуг;

- Ціни одиниці продукції, що реалізується.

Щоб збільшити обсяги реалізації необхідно максимально активізувати збутову діяльність підприємства. Стимулювати збут можна різними методами:

- Наданням знижок покупцям;

- Помірним зменшенням цін;

- Застосуванням масової реклами.

Тип заходів у цій сфері залежить від особливостей конкретного підприємства та обраної ним стратегії маркетингу.

І.2. Реструктуризація активів

Одним з важливих заходів по мобілізації внутрішніх резервів є проведення реструктуризації активів підприємства , сукупність заходів пов’язаних зі зміною структури та складу активів балансу, перетворення в грошову форму наявних матеріальних та фінансових активів підприємства. В рамках реструктуризації активів використовуються наступні заходи:

І.2.1. Мобілізація прихованих резервів.

Як відомо в залежності від способу виявлення резерви поділяються на явні та приховані. Виявлення явних резервів (ліквідація втрат окремих видів ресурсів, перевищення норм їх витрачання) не потребує спеціального методичного забезпечення.

Більшість резервів відновлення платоспроможності відносяться до прихованих. Приховані резерви частина капіталу, що ніяк не відбита в балансі. Розмір прихованих резервів на активному боці балансу дорівнює різниці між балансовою вартістю окремих майнових об’єктів підприємства та їх реальною вартістю. Виявлення та мобілізація прихованих резервів відбувається на основі наступних методів:

- Експертний метод. Базується на визначенні причино-наслідкових зв’язків між станом окремих напрямків діяльності підприємства та обсягом формування чистого грошового потоку підприємства.

- Метод зовнішнього порівняльного аналізу. Суть даного методу полягає в співставленні основних показників діяльності досліджуваного підприємств та підприємств-аналогів, які працюють в приблизно однакових умовах господарювання, мають однаковий обсяг та склад ресурсів.

- Метод внутрішнього порівняльного аналізу. Пошук резервів відновлення платоспроможності може здійснюватись методом внутрішнього порівняльного аналізу лише на підприємствах які мають структурні підрозділи, що здійснюють однакові види діяльності  та можуть порівнюватись між собою.

- Метод функціонально-вартісного аналізу. Сутність даного методу полягає в визначенні принципово нових технічних, технологічних, управлінських рішень стосовно діяльності підприємства, які забезпечують раціоналізацію витрат при одночасному збереженні їх якісних характеристик та споживчих властивостей.
Цей метод є універсальним інструментом пошуку внутрішніх резервів економії грошових витрат, зростань грошових надходжень за рахунок удосконалення споживчих властивостей товару, удосконалення окремих господарських процесів.

- Реінжиніринг бізнес-процесів. Реінжиніринг це фундаментальне переосмислення та радикальне перепроектування ділових процесів для досягнення різких, стрибкоподібних змін в найсуттєвіших показниках діяльності сучасної компанії, таких як вартість, якість, сервіс, темп.

І.2.2. Використання зворотнього лізингу. 

Зворотній лізинг господарська операція, що передбачає продаж основних фондів з одночасним зворотним отриманням таких основних фондів в оперативний або фінансовий лізинг. Наприклад, збиткове підприємство продає лізинговій компанії адміністративну будівлю з одночасним укладенням договору про лізинг цього об’єкту нерухомості.

І.2.3. Здача в оренду основних фондів, які не в повній мірі використовуються в виробничому процесі.

І.2.4. Оптимізація структури розміщення оборотного капіталу. 
Оптимізація структури розміщення оборотного капіталу це зменшення частки низьколіквідних оборотних засобів, запасів сировини та матеріалів, незавершеного виробництва тощо. Визначення оптимальної структури та обсягів запасів є завданням контролінгу матеріальних потоків.

Слід зазначити, що надмірні запаси зумовлюють на лише зниження ліквідності підприємства, а й додаткові витрати по їх обслуговуванню, крім того існує ризик втрати якості чи знецінення певних видів сировини та матеріалів.

І.2.5. Продаж окремих низькорентабельних структурних підрозділів та об’єктів основних фондів. 

За рахунок цієї операції підприємство може отримати інвестиційні ресурси для перепрофілювання виробництва на більш прибуткові види діяльності. 

І.2.6. Рефінансування дебіторської заборгованості - це форма реструктуризації активів, що полягає в перетворенні дебіторської заборгованості в інші, ліквідні форми оборотних активів: грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення. Одним з факторів які негативно впливають на фінансовий стан підприємства є високий рівень невиправданої дебіторської заборгованості. Погашення такої заборгованості є важливим резервом відновлення платоспроможності підприємства, що опинилось  в фінансовій кризі.

ІІ. Зменшення вихідних грошових потоків

Одним з основних напрямків пошуку резервів відновлення платоспроможності є зменшення вихідних грошових потоків, до яких належать:

- Оплата товарів, робіт послуг, що належать до валових витрат;

- Оплата товарів, робіт послуг, що не належать до валових витрат;

- Здійснення реальних та фінансових інвестицій;

- Сплата податків та інших платежів до бюджету;

- Повернення капіталу, який був залучений на фінансовому ринку.

На обсяги останніх двох напрямків підприємству впливати важко. Можливості впливу підприємства на перші три напрямки є ширшими. Зниження собівартості продукції та витрат, джерелом покриття яких є прибуток  - головний внутрішній резерв відновлення платоспроможності підприємства.

ІІ.1. Зниження собівартості продукції

На собівартість продукції впливають зміни:

- Обсягів виробництва;

- Номенклатури та асортименту продукції (слід припинити виробництво нерентабельних виробів, і продукцію з меншими темпами зростання,ніж інші види, освоювати нові види продукції);

- Технічного рівня виробництва (Впровадження нових та вдосконалення існуючих технологій, застосування нових видів сировини та матеріалів та раціоналізація їх використання, Зниження трудомісткості виробництва одиниці продукції);

- Організації виробництва та умов праці (впровадження нових виробництв, цехів та структурних підрозділів, спеціалізація та кооперування виробництва, зміна режиму роботи підприємства; упорядкування організаційно-технічних та посадово-технологічних робіт; поліпшення організації збуту продукції, укрупнення цехів та інших підрозділів; впровадження автоматизованих систем управління; поєднання окремих функцій та усунення зайвих

- Усунення зайвих витрат та збитків.

Менеджмент ліквідності  (платоспроможності)  базується на основі аналізу тенденцій зміни показників ліквідності впродовж певного періоду.  Водночас будь-який показник ліквідності є лише відображенням ефективності управління активами підприємства на певну звітну дату.  Однак для того,  щоб впливати на зміну ліквідності,  на покращання її тенденції,  необхідно володіти і оперувати інформацією,  яка б допомогла зрозуміти причинно-наслідкові взаємозв'язки,  що лежать в основі цих змін.  Вищевказане свідчить про необхідність комплексного підходу до менеджменту ліквідності.  Такий підхід,  своєю чергою,  вимагає вдосконалення показників ліквідності,  які б максимально враховували ті фактори, що є визначальними для забезпечення нормативів і позитивних тенденцій зміни ліквідності активів.

Аналіз і регулювання ліквідності на підприємствах різних галузей доцільно виконувати у такій послідовності:

– визначення нормальних (достатніх) значень показників ліквідності для підприємства;

– оцінка рівня різних показників ліквідності (як основних, так і допоміжних);

– аналіз динаміки показників ліквідності і виявлення основних тенденцій їх зміни;

Информация о работе Аналіз фінансової стікості підприємства (на матеріалах ВАТ «Горохівський цукрувий завод»)