Аналіз недоліків ринкового механізму

Міністерство  освіти і науки України

Хмельницький  національний університет 
 
 
 
 

Кафедра економічної теорії 
 
 
 
 
 
 

Курсова робота на тему:

«Аналіз недоліків ринкового механізму» 
 
 
 
 
 
 

                                                                                                                         Виконав: студент

                                                                                                                               групи ФК-09-2

                                                                                                                               Яворскький І.С.

                                                                                                                               Перевірив: викладач

                                                                                                                               Бабич Л.М. 
 
 
 
 
 
 

Хмельницький  2010 

Зміст 
 
 

Вступ

1. Аналіз недоліків ринкового механізму та необхідність державного регулювання
1. Проблема існування недосконалої конкуренції………………………………………………………………......5
2. Неспроможність ринку: негативні та позитивні фактори…………………………………..…………………..10
3. Необхідність державного регулювання економіки……………………………………………………………...23

2. Аналіз  та вирішення проблеми неспроможності ринку  на досвіді зарубіжних країн  
1. Досвід США, Франції та Японії у вирішенні проблеми неспроможності ринку……………………………...30
2. Вплив зарубіжного досвіду у вирішенні проблеми  неспроможності вітчизняного ринку………………….36

3.  Дослідження неспроможності  ринку та державного  втручання в Україні

   3.1. Проблеми  і окремі ситуації неспроможності  ринку України……………………………………………….....40

   3.2. Державне  втручання у  роботу ринкового механізму в Україні…………………………………………...…..48

   3.3. Перспективи  вирішення  проблем обмеженості конкурентної моделі та неспроможності ринку України..55 

Висновок…………………………………………………………………………………………………………………..59

Список  використаних джерел 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

     Проблемі  обмеженості конкурентної моделі ринкової економіки  приділяється особлива увага  багатьох економістів світу. Обмеженість конкурентної моделі виявляється у неспроможності ринкової економіки забезпечити використання суспільних ресурсів у найбільш ефективний спосіб. Натомість, вирішити цю проблему можуть або дії учасників ринку, спрямовані на вдосконалення свої діяльності, або втручання держави. Існування  двох альтернатив вказує на те, що держава може, але не повинна втручатися у роботу ринку, і в ідеалі втручається тоді, лише коли цілеспрямовані дії самих учасників ринку не дають позитивного результату так як економічна дійсність ніколи повністю не узгоджується з нормативними припущеннями конкурентної моделі ринкової економіки. Порушення цих припущень належать до так званих неспроможностей ринку, коли індивідуальні дії не ведуть до ефективної економіки за Парето. Саме недоліки в організації і функціонуванні економічної системи має виправляти державне регулювання, що здійснюються в рамках загальнодержавної економічної політики.

        Для економічної теорії проблема того, що повинна робити держава, які її функції, де межі її втручання в економічне життя суспільства, - це, по суті, "довічне питання". Воно лежить в основі "великого розколу" на консерватизм і реформізм, а економічна політика, схиляючись то вліво, то вправо, вирішує його залежно від конкретних історичних умов. Вибір зайнятої позиції стосовно об'єктивних передумов державного регулювання економіки визначається вагою висунутих аргументів на користь тієї чи іншої моделі економічної політики.

      Вивченням обмеженості моделі ринкової економіки  та неспроможності ринку займались  такі відомі економісти як, Самуєльсон П, Дж. Гєлбрейт, Х. Лебенстайн, А.Піґу, А.Сміт, Е. Кант, Д.Рікардо та інші. Дослідження цих економістів дозволило проаналізувати  суть обмеженості моделі ринкової економіки та виділити основні проблеми, що призводять до використання обмежених суспільних ресурсів не у найбільш ефективний спосіб.

      Можна виділити цілий ряд обмежень  моделі ринкової економіки.  Існування монополій передбачає відсутність сильної конкуренції, однак сама наявність невеликої кількості фірм не означає відсутності конкуренції. Адже може існувати можливість виходу на ринок потенційних претендентів на частку даного ринку, наявність товарів-заміщувачів. І навпаки, не завжди існують такі можливості - географічне положення, патент на винахід, що можуть надавати підприємствам монопольного становища. Ефект масштабу, коли витрати на виробництво (на одиницю випуску) зменшуються разом із зростанням виробництва, є найважливішою передумовою виникнення природних монополій. Все це, а також X-неефективність, що викликана відсутністю необхідності у мінімізації витрат монополій, обумовлює неможливість ефективного розподілу ресурсів в умовах вільного ринку. Термін                                Х-неефективності, який включає опис недосяжності монополією мінімізації витрат у внутрішньому обороті фірми і технічну неефективність, ввів Харві Лебенстайн. Виникнення екстерналій (зовнішні ефекти) вважається однією з найголовніших причин ринкових невдач, а отже, й причин державного втручання. Ринок не може функціонувати ефективно, якщо існують екстерналії, під якими ми розуміємо ситуації, коли вигоди від споживання розділяються між багатьма і не можуть бути обмежені одним споживачем або де економічна активність породжує суспільні витрати, які ніхто її не оплачуватиме - ні виробник, ні споживач. Екстерналії виникають внаслідок відсутності специфічних ринків, таких як ринок чистого повітря, миру та спокою та ін. Поява екстерналій може бути викликана як виробниками, так і споживачами. Екстерналії можуть здійснювати негативний (негативні екстерналії) або позитивний (позитивні екстерналії), загальний або конкретний вплив. Наслідки екстерналій можуть мати матеріальне і нематеріальне вираження. Існує також особливий тип екстерналій - проблема ресурсів суспільного споживання, характерною рисою якого є наявність джерела рідкісних ресурсів, без обмеження в доступі. Екстерналії є основною причиною неспроможностей ринку та неефективного розподілу ресурсів, а рівень затрат та виробництва, що пов'язані із контролем над цими екстерналіями, має неадекватний характер. Також до основних неспроможнестей можна віднести "інформаційну асиметрію". Суть поняття "інформаційна асиметрія" виникає внаслідок того, що інформація пов'язана з неспроможностями ринку, принаймні, двома способами. Адже, по-перше, інформація має риси суспільного блага. По-друге, можуть існувати ситуації, коли інформація про певні екстернальні властивості товару значно змінюється залежно від суб'єкта.

      Таким чином, наведені вище обмеження конкурентної моделі ринкової економіки визначають обставини, за яких приватні дії не ведуть до економічної ефективності. Це, в свою чергу, вказує на можливість її покращення за допомогою методів державного регулювання.

      Неспроможності ринку вказують на обставини, за яких державне регулювання може підвищити економічну ефективність. Але чи є даний перелік остаточним? Чи ефективність враховує всі цінності сучасного суспільства? Серед інших цінностей сучасне демократичне суспільство виділяє людську гідність (рівність можливостей та мінімальний рівень споживання), збільшення рівності здобутків (роулсіанські та утилітаристські функції суспільного добробуту), свободу (вибору і здійснення підприємницької діяльності, конкуренції, отримання і розповсюдження інформації).

      Таким чином, дивлячись на всеохоплюючий  характер проблематики обмеженості конкурентної моделі ринкової економіки, наявності протиріч  між практичною потребою і  теоретичним станом проблеми, можна говорити, що дослідження цієї теми є економічно та соціально важливим і в цьому проявляється його актуальність.

      Об’єкт  дослідження: конкурентна модель ринкової економіки. 

      Предмет дослідження: проблема обмеженості конкурентної моделі ринкової економіки та подолання неспроможності ринку шляхом державної політики.

      Мета  дослідження: виявлення та аналіз проблеми обмеженості конкурентної моделі ринкової економіки та удосконалення державної політики для вирішення  проблеми неспроможності ринку.

      Завдання  дослідження:

• охарактеризувати поняття обмеженості конкурентної моделі та неспроможність ринку;
• визначити  обмеження конкурентної моделі, які призводять до неспроможності ринку;
• визначити підстави для державного втручання у роботу ринкового механізму ;
• дослідити основні  методи та принципи державної політики  вирішення проблеми неспроможності ринку

Методи  дослідження: аналізу; наукової абстракції та узагальнення; синтезу та аналогії; табличного та графічного моделювання.

    Практичне значення: використання результатів нашого дослідження надасть допомогу у формуванні та удосконаленні моделі державної політики у сфері регулювання ринкових дефектів, що притаманні ринковій економіці. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 1. Аналіз недоліків ринкового механізму та необхідність державного регулювання

     1.1.Проблема існування недосконалої конкуренції

      Ринкова економіка має істотні переваги над усіма іншими системами організації національної економіки. Водночас ринковому механізму притаманні певні слабини. Ринковий механізм найкраще працює за структури ринку, яку називають досконалою конкуренцією. Структура ринку характеризує умови, в яких відбувається  конкуренція. Структуру ринку визначають за кількістю фірм та покупців на ринку, за наявністю та доступністю інформації, можливістю змов між продавцями чи покупцями, а також за легкістю входження і виходу з конкретного ринку. На структуру ринку може впливати також держава через ухвалення економічних законів. У свою чергу структура ринку впливає на рівень цін, обсяги виробництва та величину прибутків підприємств.

      У ХІХ ст. в економічній науці  з'явилась і в ХХ ст. розвинулась  теорія досконалої і недосконалої конкуренції, яка згодом посіла основне місце. Її автори Ф. Еджуорт, А. Курно, Дж. Робінсон, Е. Чемберлін та інші вчені вважають, що ринок називається конкурентним, якщо кількість фірм, які продають однорідний продукт, така велика і частка конкретної фірми на ринку така мала, що жодна фірма самостійно не може істотно вплинути на ціну товару у разі зміни обсягів продажів. Ціна є параметром для конкуруючих продавців, визначається ринковими силами і не може свідомо контролюватися фірмою. З цієї точки зору акцент зміщується із самої боротьби фірм одна з одною на аналіз структури ринку, тих умов, які домінують на ньому.[6]

      Центральною проблемою стає не суперництво фірм у визначенні ціни, а встановлення факту принципової можливості (або  неможливості) впливу фірми на загальний  рівень цін на ринку. Якщо такий вплив  неможливий, то мова йде про ринок досконалої конкуренції, в іншому разі — про один із різновидів ринку недосконалої конкуренції. Недосконала конкуренція – прояв неспроможності ринку.

      Проте парадокс ринкового механізму полягає  у тому, що його функціонування стимулює виникнення недосконалих ринкових структур, коли економічні агенти можуть впливати на ринкові ціни.

      По-перше, у своїй гонитві за прибутками фірми намагаються звільнитися  від обмежень, що накладає на них конкуренція. Нерідко вони укладають таємні угоди, дрібніші фірми можуть злитися в одну велику фірму. Ще А.Сміт писав: «Представники однієї галузі рідко зустрічаються один з одним, але коли така зустріч відбувається, розмова між ними завершується...якимось маневром з метою підвищення цін».[4]