Аналіз недоліків ринкового механізму

Автор: Пользователь скрыл имя, 08 Сентября 2011 в 12:28, курсовая работа

Описание работы

Мета дослідження: виявлення та аналіз проблеми обмеженості конкурентної моделі ринкової економіки та удосконалення державної політики для вирішення проблеми неспроможності ринку.

Завдання дослідження:

охарактеризувати поняття обмеженості конкурентної моделі та неспроможність ринку;
визначити обмеження конкурентної моделі, які призводять до неспроможності ринку;
визначити підстави для державного втручання у роботу ринкового механізму ;
дослідити основні методи та принципи державної політики вирішення проблеми неспроможності ринку

Содержание

Вступ

Аналіз недоліків ринкового механізму та необхідність державного регулювання
Проблема існування недосконалої конкуренції………………………………………………………………......5
Неспроможність ринку: негативні та позитивні фактори…………………………………..…………………..10
Необхідність державного регулювання економіки……………………………………………………………...23


Аналіз та вирішення проблеми неспроможності ринку на досвіді зарубіжних країн
Досвід США, Франції та Японії у вирішенні проблеми неспроможності ринку……………………………...30
Вплив зарубіжного досвіду у вирішенні проблеми неспроможності вітчизняного ринку………………….36


3. Дослідження неспроможності ринку та державного втручання в Україні

3.1. Проблеми і окремі ситуації неспроможності ринку України……………………………………………….....40

3.2. Державне втручання у роботу ринкового механізму в Україні…………………………………………...…..48

3.3. Перспективи вирішення проблем обмеженості конкурентної моделі та неспроможності ринку України..55


Висновок…………………………………………………………………………………………………………………..59

Список використаних джерел

Работа содержит 1 файл

Яворський Іван (ФК-09-2) «Аналіз недоліків ринкового механізму.doc

— 632.00 Кб (Скачать)

      Отже, недосконала конкуренція є основним недоліком ринкової економіки, яка присутня майже у всіх галузях економіки. Недосконала конкуренція перешкоджає раціональному функціонуванні ринкового механізмі та спричиняє до появи такого явища, як «неспроможність ринку». 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.2.Неспроможність ринку

      Загальновідомо, що суттю відносин між покупцями  та продавцями (учасниками певного  товарного ринку) є взаємодія попиту та пропозиції цього товару. В умовах вільної конкуренції між учасниками ринку існуючий обсяг попиту задовольняється обсягом пропозиції за посередництвом ринкової ціни, яка якраз і встановлюється як рівновага між існуючими обсягами попиту та пропозиції. При постійних коливаннях між обсягами попиту та пропозиції за посередництвом ринкової ціни встановлюється динамічна рівновага на певному ринку.

      Існування вільної конкуренції на ринку  створює можливості для максимізації тих вигод, які одержують учасники ринку у взаємодії один з одним: дії покупців спрямовані на збільшення, наскільки це є можливим, корисності, яку покупці можуть одержати від придбаного товару, а дії продавців – на збільшення, наскільки це є можливим, прибутку від продажу товару. Ринкова ціна, яка встановлюється як рівновага між попитом та пропозицією, якраз і відображає стан, коли взаємно суперечливі намагання учасників ринку щодо максимізації своїх вигод вже не можуть бути досягнуті без того, щоб не погіршити добробут будь-якого з учасників ринку.

      Встановлення  на вільному ринку рівноважної ціни не означає, що хтось (скажімо, покупець) виграв, а хтось (відповідно, продавець) програв. Навпаки, вільна ринкова ціна немовби сигналізує про те, що всі учасники ринкових відносин – і покупці, і продавці, - максимізували, наскільки це є можливим, свої вигоди (корисність та прибуток), а ще більша максимізація своїх вигод чи то покупцями, чи то продавцями можлива лише за рахунок зменшення розміру вигод для їх партнерів у відносинах.

      Таким чином, конкурентний ринок досягає  стану, коли дії споживачів, спрямовані на максимізацію корисності, та дії суб’єктів господарювання, спрямовані на максимізацію прибутку, розподілятимуть обмежені суспільні ресурси у такий спосіб, що жодна із сторін не може досягти додаткового поліпшення свого добробуту, одночасно не погіршивши добробуту іншої сторони. Такий стан максимально можливого розподілу обмежених суспільних ресурсів має назву стан паретто-ефективності (або ефективності за Паретто).[22]

      За умови вільної конкуренції добровільні дії учасників ринку опосередковано спрямовані на ефективний розподіл суспільних ресурсів та максимізацію добробуту суспільства в цілому. Але у роботі ринкового механізму можуть виникати певні викривлення (наприклад, обмеження конкуренції, неможливість встановити ринкову ціну товару, тощо). За таких викривленнях обмежені суспільні ресурси вже не будуть використовуватись з максимальною ефективністю. Це, відповідно, не дає можливості суспільству досягти максимально можливих результатів.

      Ситуації, коли обмежені суспільні ресурси  використовуються не у найбільш ефективний спосіб, одержали назву “неспроможностей ринку”. Термін “неспроможність” означає, що проблему неефективного використання суспільних ресурсів ринок самостійно вирішити не в змозі. Натомість, вирішити цю проблему можуть або дії учасників ринку, спрямовані на вдосконалення свої діяльності, або втручання держави. Існування цих двох альтернатив вказує на те, що держава може, але не повинна втручатися у роботу ринку, і в ідеалі втручається лише тоді, коли цілеспрямовані дії самих учасників ринку не дають позитивного результату.[2]

Сучасний  ринок неспроможний вирішити багатьох важливих проблем економічного розвитку через наявність притаманних  йому дефектів:

  • циклічного характеру економічного розвитку;
  • монопольної влади, недостатньої інформованості ринкових суб'єктів;
  • неспроможності забезпечити виробництво суспільних благ;
  • зовнішніх ефектів економічної діяльності;
  • нерівномірного розподілу насущних благ, що суперечить принципу справедливості.[4]

Неспроможності  ринку зумовлюють необхідність державного втручання у його функціонування. На конкурентних ринках можуть виникати обставини, які ведуть до відхилення обсягів випуску від рівноважних та ефективних. Внаслідок існування цих обставин ринковий механізм нездатний без зовнішнього втручання з боку держави подолати перешкоди на шляху до ефективного випуску, і в таких випадках ідеться про неспроможність ринку. Випадки, коли неспроможність ринку викликається існуванням ринкової влади (проблема існування недосконалої конкуренції, зокрема у випадку природних монополій) та неповною (асиметричною) поінформованістю учасників ринку про стан ринку.

      Ринкові регулятори не є ідеальним механізмом регулювання економічної діяльності: вони не здатні протистояти монополістичним  тенденціям, які обмежують вільну конкуренцію, оскільки прагнення до монополії міститься в самій  природі індивідуального інтересу.

      Ринкові механізми не в змозі врегулювати суспільних благ, непривабливих для приватного виробника товарів і послуг, зокрема через неможливість їх реалізації за допомогою механізмів ринку або через їх високу собівартість (неспроможність ринку-1: суспільні блага) . Ринковий механізм не може запобігти забрудненню довкілля, він неспроможний забезпечити контроль за виробництвом екологічно чистих товарів та запобігти небезпек можливого заподіяння шкоди від певних видів діяльності для здоров’я громадян, довкілля і держави (неспроможність ринку-2: зовнішні ефекти) . Ринок не забезпечує соціальних гарантій, не в змозі нейтралізувати надмірну диференціацію в розподілі ресурсів та доходів (неспроможність ринку-3: принцип правової рівності і соціальної справедливості) . Дуже часто він породжує неповну і недосконалу інформацію, що підриває здатність до прийняття оптимальних рішень суб’єктами ринкових відносин (неспроможність ринку-4: ефекти асиметричної інформації). Ринок також може призводити до надмірної концентрації економічної влади в руках певних суб’єктів і не в змозі самостійно, без втручання у нього зовнішнього регулятора – держави – підтримувати і забезпечувати середовище повноцінної й відкритої конкуренції (неспроможність ринку-5: монополії).[24]

      Ідеальний ринок, тобто повністю конкурентний, характеризується тим, що кожний його учасник має свої витрати, а також отримує винагороду за свої дії. Досі ми припускали, що стосунки покупця і продавця на ринку не впливають ні на кого, окрім учасників угоди. В деяких випадках наслідки угоди можуть зачіпати інтереси третіх осіб, і тоді обмін на регульованих ринках не завжди досягає ефективності. Невиконання умов моделі досконалої конкуренції призводить до існування так званих зовнішніх ефектів. У сучасній економічній теорії концепція зовнішніх ефектів (екстерналій), розроблена англійським економістом А.Піґу, займає важливе місце. Розглянемо декілька видів зовнішніх ефектів та заходи, які можуть бути використані для досягнення ефективності.

Зовнішні  ефекти (екстерналії)

Зовнішні  ефекти мають місце у тих випадках, коли на економічний стан суб'єктів здійснюється позитивний або негативний вплив у результаті дій інших економічних суб'єктів (без сплати за позитивний вплив або компенсації шкоди). Внаслідок такого впливу власні витрати та вигоди (які відображаються у витратах і доходах відповідних виробників та споживачів) відрізняються від суспільних витрат і вигод (тих, що виникають у суспільстві в цілому).[14]

      Залежно від сфери прояву розрізняють  зовнішні ефекти:

  • у сфері виробництва, коли один виробник впливає на діяльність іншого;
  • у сфері споживання, коли один споживач впливає на рівень корисності іншого;
  • між виробництвом та споживанням, коли господарська діяльність виробника впливає на добробут споживачів; 
  • між споживанням та виробництвом, коли споживання індивідів впливає на господарську діяльність фірм.

      Залежно від характеру впливу одних мікроекономічних суб’єктів на інших розрізняють  негативні і позитивні зовнішні ефекти. [19]

      Негативні зовнішні ефекти є вартістю ресурсів, які використовуються виробником, але не сплачуються ним за ринковою ціною. В умовах негативних екстерналій ринкова рівновага не є ефективною, їх вплив призводить до додаткових витрат третіх осіб, знижує результативність конкурентного розподілу ресурсів.

      Виробник, діяльність якого спричиняє негативний зовнішній ефект, виробляє за кривою пропонування, яка відповідає його граничним приватним витратам S=MPC. Оскільки він не сплачує за шкоду, яку завдає третім особам, і не несе витрат, пов’язаних з усуненням негативного ефекту, його крива MPC розташована нижче кривої граничних суспільних витрат MSC, які включають витрати на очищення забрудненого середовища, або граничні екстернальні витрати (MEC): MSC=MPC+MEC. Приватний виробник обирає оптимальний обсяг випуску за правилом (MPC=MSB), тому виробляє обсяг більший, ніж суспільно оптимальний, за нижчою рівноважною ринковою ціною.  [13]

    Вплив негативного ефекту, спричиненого діяльністю одного виробника на стан іншого, породжує в останнього додаткові витрати, пов’язані з необхідністю усунення негативного впливу. Рівноважна ціна на його продукцію зростає, а обсяг продажу скорочується.

    Виробництво, пов’язане з негативними зовнішніми ефектами, призводить до неефективного використання ресурсів економіки. Виробник – забруднювач штучно використовує надлишкові ресурси, а інший виробник недоотримує їх і випускає менше продукції порівняно з ефективним випуском. У результаті структура економіки виявляється неефективною , її можна поліпшити, усунувши вплив негативного зовнішнього ефекту за допомогою державного регулювання.

Позитивні зовнішні ефекти є додатковою користю, яка не відображається в ринковій ціні й отримується третіми особами.

    У випадку позитивного зовнішнього ефекту у виробництві суспільні витрати менші, ніж приватні на всіх обсягах випуску, суспільно оптимальна кількість продукції більша, а її ціна нижча, порівняно з рівноважними ринковими. Такий позитивний зовнішній ефект називається технологічним переливом. Уряду доцільно надати субсидії таким виробникам на величину різниці між приватними і суспільними граничними витратами. Це дозволить зрушити криву пропонування S=MPC праворуч і збільшити рівноважну кількість продукції до суспільно оптимальної.

    Для виробника, діяльність якого пов’язана  зі створенням позитивного зовнішнього  ефекту, рівноважна ринкова ціна відображає лише цінність даного товару для його споживачів (MPB) і не відображає додаткової зовнішньої вигоди (MEB). З точки зору суспільства було б доцільно збільшити виробництво цього товару. Якби споживачі сплачували за додаткову вигоду, то ціна товару була б вищою і відображала б не граничну приватну, а граничну суспільну вигоду (MSB): MSB= MPB+MEB.[16]

      У разі впливу позитивного зовнішнього  ефекту, створеного одним виробником, на іншого останній має можливість значно знизити свої граничні приватні витрати, його пропонування зростає. З  точки зору суспільства фірма, яка  користується позитивним ефектом, не тільки завищує обсяг виробництва, але й занижує ціну. А фірма, що продукує позитивний ефект, недоодержує виторгу і прибутку.

      Зовнішні  ефекти можуть виникати в результаті виробництва або споживання якоїсь продукції і здійснювати позитивний чи негативний вплив на виробничу діяльність або споживання третіх осіб (табл.2).

           Таблиця 2

Позитивні й негативні ефекти у виробництві та споживанні

Сфера виникнення зовнішнього  ефекту Вплив Сфера впливу зовнішнього  ефекту
 
 
Виробництво
Споживання
Виробництво негативний Випадок 1 Випадок 2
 
позитивний
Випадок 3 Випадок 4
Споживання негативний Випадок 5 Випадок 6
 
позитивний
Випадок 7 Випадок 8

Информация о работе Аналіз недоліків ринкового механізму