Аналіз недоліків ринкового механізму

Розглянемо  послідовно приклади зовнішніх ефектів  відповідно до таблиці 2.

Випадок 1. Сталеварний завод скидає в озеро стічні води, що погіршує умови розведення в ньому риби. Внаслідок цього, вилов риби та доходи риболовецької артілі на березі озера знижуються, збитки рибалок не відшкодовуються.

Випадок 2. Значна частина викидів ливарного виробництва, розташованого в одному з центральних районів міста, поширюється на суміжні житлові квартали і завдає шкоди здоров'ю його мешканців. Завдана мешканцям міста шкода не компенсується.

Випадок 3. Результати фундаментальних наукових досліджень, згідно з діючим законодавством, не підлягають патентуванню, отже, на ці знання не існує прав власності й вони можуть бути використані будь-яким підприємцем без відшкодування витрат на проведення фундаментальних наукових досліджень.

Випадок 4. Підприємство комунального господарства, яке здійснює озеленення міста й доглядає його парки та сквери, корисне для мешканців цього міста. Туристи, які приїжджають до міста, також можуть безкоштовно користуватися результатами праці підприємства.

Випадок 5. Власники приміських дач зливають побутові відходи (без очищення) до річки, тому нижче по її течії підприємці змушені були ліквідувати рибоконсервний завод, і його власники не отримали відповідної компенсації.

Випадок 6. Дуже гучна музика в одній із квартир житлового будинку порушує спокій всіх його мешканців.

Випадок 7. Хобі одного з мешканців міста — розведення квітів під вікнами свого будинку. Це сприяє зростанню доходів бджоляра, вулики якого встановлені неподалік. Бджоляр при цьому не бере участі у витратах квітникаря-любителя.

Випадок 8. Господар однієї з квартир регулярно прибирає сходові майданчики у під'їзді будинку (виключно за власний рахунок та у свій вільний час). Чистим під'їздом користуються всі його мешканці та їхні гості. Також можливі ситуації і одночасного зовнішнього впливу на виробників і споживачів. Наприклад, скидання підприємством промислових стоків, як побічний наслідок його діяльності, призводить до негативних зовнішніх ефектів як у споживчій (у вигляді нанесення шкоди здоров'ю), так і у виробничій (потреба в очисних спорудах для виробничих процесів іншим підприємств) сферах. Негативні зовнішні ефекти є фактично додатковими суспільними витратами виробництва або споживання даного товару, які не входять до витрат підприємства, а перекладаються на третіх осіб. [30]

      Граничні  приватні витрати  (MPC), граничні зовнішні витрати (МЕС) і граничні суспільні витрати (MSC) - це додаткові, відповідно, приватні, зовнішні та суспільні витрати, обумовлені виробництвом кожної додаткової одиниці даного блага.

      При негативному зовнішньому ефекті граничні приватні витрати MPC менші від граничних суспільних витрат MSC на величину МЕС:

      MSC=MPC+MEC. [20]

      Гранична  приватна вигода (МРВ), гранична зовнішня вигода (МЕВ) і гранична суспільна вигода (MSB) — це додаткові, відповідно, приватна, зовнішні та суспільні вигоди, які виникають при збільшенні виробництва та споживання даного продукту ще на одну одиницю.

      При позитивних зовнішніх ефектах ситуація протилежна: суспільна вигода виробництва  або споживання блага MSB більша від його індивідуальної вигоди МРВ на величину МЕВ:

      MSB =МРВ+МЕВ.[20]

      Таким чином, у випадках виникнення екстерналій  вплив одних економічних суб'єктів  на інші виходить за межі взаємовигідних добровільних ринкових відносин і не може регулюватися механізмом цін.

      Наслідки негативних зовнішніх ефектів

Для спрощення  спочатку розглянемо випадок, коли ціни на товари постійні, а вплив на виробника полягає у зміні обсягу випуску товару (мал.1), Постійна ціна Р1 та Р2 означає,  що крива попиту на продукцію D абсолютно еластична, тобто паралельна осі Q. Крива приватних (індивідуальних) граничних витрат виробника 1 (MPC1) перетинає лінію ринкової ціни на його продукцію (Р₁ ) в точці В, якій відповідає випуск даного товару, що максимізує прибуток виробника 1. Оскільки діяльність виробника 1 пов'язана з додатковими витратами, які не враховані у його витратах, крива граничних суспільних витрат MSC₁ проходить вище кривої граничних приватних витрат МРС_1. Криві граничних суспільних витрат MSC₁ та граничних суспільних вигод MSB перетинаються в точці Е, і, відповідно, оптимальний обсяг випуску виробника 1 дорівнює Q ^E₁ (мал.1.а).

      Зовнішні  витрати, пов'язані з діяльністю підприємства 1, призводять до збільшення граничних витрат підприємства 2. При відсутності негативних зовнішніх ефектів обсяг випуску підприємства 2 склав би Q₂^I, що відповідає точці перетину кривої граничних витрат підприємства 2 (MPC₂^I) (яка не враховує збитку, завданого 

йому  підприємством 1) та прямої ціни Р_2. Внаслідок негативних зовнішніх ефектів з боку виробника 1 граничні витрати підприємства 2 збільшуються і відповідають кривій МРС₂^II. Точка G перетину цієї кривої з лінією ринкової ціни (мал. 1.б) відповідає меншому обсягу випуску, ніж при відсутності шкоди.

      Розглянемо вплив зовнішніх ефектів у випадку, коли можуть змінюватися не тільки обсяги випуску продукції, але й ціни (див мал.2). Можливий ціновий ефект можна врахувати, якщо розглянути не паралельну осі Q криву попиту, а криву попиту з від'ємним нахилом. У цьому випадку крива граничних суспільних витрат щодо виробника — винуватця зовнішніх ефектів (MSC₁) перетинає криву попиту в точці Е¹ (мал. 2.а), яка відповідає вищому рівневі ціни, ніж у випадку кривої попиту, паралельної осі Q (на мал. 1.а).[12]

      Отже, якщо виробництво пов'язане із зовнішніми витратами (має місце негативний зовнішній ефект), то, з народногосподарської точки зору, при цьому не тільки перевищується обсяг випуску, але й занижується ціна товару.

      Ціна  товару підприємства 2, що йому завдає збитків підприємство 1, виявляється надто високою, оскільки його граничні витрати в результаті збитків збільшуються, і відповідна крива MPC^II перетинає криву попиту в точці G, яка відповідає вищій ціні (мал. 2.б). При від'ємному нахилі функції попиту негативні зовнішні ефекти призводять за інших рівних умов до меншого перевищення обсягу випуску продукції (у порівнянні з ефективним), ніж у випадку абсолютно еластичної функції попиту (при екзогенно заданій постійній ціні).

      Наслідки  позитивних зовнішніх  ефектів

      Наслідки позитивного зовнішнього ефекту (додаткової суспільної вигоди) наведені на мал. 3. Ми розглянемо як випадок здійснення впливу тільки на обсяг випуску блага (горизонтальна функція попиту), так і випадок можливого впливу на зміну ціни (від'ємний нахил функції попиту). Якщо діяльність виробника 3 пов'язана з виникненням позитивного зовнішнього ефекту, то це означає, що пряма ринкової ціни цього товару, Р₃^I , проходить надто низько, оскільки в ній відображена лише корисність даного товару для його споживача (МРВ), однак не відображена додаткова суспільна користь, тобто зовнішні вигоди (МЕВ=Р₃^ІІ-Р₃^І). Коли б за можливість отримувати цю додаткову вигоду належало платити, то ціна товару виробника 3 була б вищою. Вона відповідала б, наприклад, Р₃^II на мал.3.а

      При відсутності компенсації за додаткову  вигоду (позитивний зовнішній ефект) кількість товару виробника 3, за якої максимізується його прибуток, відповідає Q₃^E

При ціні Р ^II (тобто у випадку компенсації) ефективний обсяг випуску товару дорівнював би (Q₃^F, тобто був би значно вищим. Отже, обсяг виробництва блага з позитивним зовнішнім ефектом, який складається в умовах вільної конкуренції, з народногосподарської точки зору, надто малий, а ціна занижена. Завдяки позитивному зовнішньому ефекту блага, які виробляє підприємство 3, знижують граничні витрати виробництва у виробника 4 з MPC₄^I до MPC₄^II (див. мал.3.б). Тому обсяг його виробництва, Q₄^II виявляється вищим, ніж за відсутності такої екстерналії (Q ^I₄).[19]

      При від'ємному нахилі кривої попиту змінюються висновки стосовно виробника 4, який може користуватися позитивним зовнішнім ефектом, обумовленим діяльністю виробника 3. Крива граничних витрат при відсутності позитивного зовнішнього ефекту (MPC ^I₄) на мал.3.б перетинає криву попиту в точці G' що відповідає ціні вищій, ніж у випадку кривої попиту, паралельної осі Q. Таким чином, при від'ємному нахилі кривої попиту, з народногосподарської точки зору, не тільки завищується обсяг випуску продукції того підприємства, що користується позитивним зовнішнім ефектом, а й занижується ціна.  

      Аналіз  наслідків негативних зовнішніх  ефектів і витрат, пов'язаних з їх усуненням (наприклад, збитків від забруднення довкілля і витрат на їхнє зменшення) показує, що повне їх усунення, як правило, не оптимальне (див. мал. 4). Ефективний обсяг зменшення викидів досягається у точці С. 

Необмежене  виробництво благ, які характеризуються позитивними зовнішніми ефектами (мал.5), також недоцільне.  

      Проблема  суспільних благ

      Суспільним благом є благо, якому притаманні такі властивості:

• воно є невиключним у користуванні. Це означає, що немає можливості виключити одну особу з кола користувачів цим благом без одночасного виключення з кола користувачів усіх інших осіб. Іншими словами, користування таким благом однією особою є неможливим без того, щоб цим благом одночасно користувалися й інші особи;
• воно є неконкурентним у споживанні. Це означає, що споживання цього блага однією особою не зменшує можливостей для задоволення потреб у споживанні цього блага іншими особами. Тобто, надання суспільного блага для користування кожному новому споживачеві, крім першого, не потребує додаткових витрат на виробництво цього блага.

      Чому  окремі блага є невиключними у користуванні? Причини цього полягають у тому, що одній особі практично неможливо здійснювати винятковий контроль за використанням цього блага, а обмежувати кількість користувачів благом є неефективним або надто витратним.[25]

      Окремі  блага також можуть бути неконкурентними у споживанні через те, що вартість обслуговування кожного додаткового споживача цього блага, крім першого, дорівнює нулю. Тобто, умовно кажучи, вартість суспільного блага відображає вартість обслуговування хоча б одного споживача, і якщо уявити, що цей перший споживач сплатив за користування цим благом, то інші споживачі користуються благом фактично за рахунок першого споживача.

      Наприклад. Система національної оборони завжди наводиться в якості прикладу суспільного блага, який дає чудову можливість зрозуміти суть одночасної невиключності та неконкурентності блага. З однієї сторони, практично неможливо вилучити когось із громадян від користування вигодами, які дає система національної оборони (невиключність у користуванні), а з іншої сторони, кожен громадянин має вигоду від існування системи національної оброни, не зменшуючи при цьому такі ж самі вигоди для інших громадян (неконкурентність у споживанні).

      Переважна більшість благ, які пропонуються на ринку, на противагу суспільним благам, є одночасно і виключними, і конкурентними.

      Наприклад. Так, споживання склянки соку одним споживачем робить неможливим споживання цієї склянки іншими споживачами, і, крім того, лише один споживач одержує вигоду від споживання згаданої склянки соку.

      Блага, які одночасно є і невиключними, і неконкурентними, мають назву "чисті  суспільні блага". Проте такі блага  є досить рідкими на ринку. Частіше  доводиться мати справу з так званими "змішаними благами", які є  невиключними і конкурентними (наприклад, обмежені природні ресурси) чи, навпаки, є виключними і неконкурентними (це категорія природних монополій: наприклад, система централізованого водопостачання та каналізації). Блага, які є і виключними, і конкурентними, мають назву чисті приватні блага або товари індивідуального використання (приклади: їжа, одяг).

      Прикладами чистих суспільних благ є громадські парки, дороги та мости загального користування, публічні бібліотеки та музеї. Проте доступність цих благ для споживачів може бути свідомо обмежена діями осіб, які виробляють та пропонують ці блага, або діями держави (наприклад, шляхом встановлення плати за користування). Натомість, система національної оборони є чи не єдиним суспільним благом, доступність якого не можуть обмежити не лише дії споживачів чи виробників блага, але й дії держави.