Шпаргалка по "Политологии"

Тема 1.

1. . Політологія, як наука, її місце в системі гуманітарних наук.

  Політика (гр. роlitikе — мистецтво управління державою) — це одне з основних явищ у системі найважливіших сфер життя суспільства: економічної, ідеологічної, правової, культурної, релігійної тощо. Термін «політика» виник завдяки твору видатного мислителя античного світу Арістотеля про державу, правління й володарювання, що мав назву «Політика». політика (гр. роlitikе — мистецтво управління державою) — це одне з основних явищ у системі найважливіших сфер життя суспільства: економічної, ідеологічної, правової, культурної, релігійної тощо  Політологія, якою вона є сьогодні — це явище новітнього часу. Вона з'явилася на сучасному етапі людської цивілізації — у період утвердження індустріального суспільства. Організаційне оформлення політологія набула у країнах Заходу лише після другої світової війни, бо ще до середини XX ст. у гуманітарній науці розуміння політичної системи обмежувалося вченням про державу. Політична наука стає самостійною, почєинає активно взаємодіяти з іншими гуманітарними науками, не розчиняючись у них. Спід звернути увагу на те, що політика виступає об'єктом вивчення багатьох гуманітарних дисциплін. У чому ж полягає специфіка політології як науки? Щоб відповісти на це запитання потрібно розрізняти політику у вузькому і широкому розумінні. Загальне визначення предмета політології можна було б запропонувати таке: політологія у більш вузькому розумінні (загальна теорія політики) вивчає специфічну групу закономірностей відносин соціальних суб'єктів з приводу влади.

  2. Політологія як наука, її об”єкт та предмет.

  Існує цілий комплекс наук, що вивчають політику, які виникли на межі власне політологічних та інших суспільствознавчих знань: політичної філософії, політичної соціології, політичної історії, теорії держави і права, політичної психології тощо. Разом із такими дисциплінами, як політична етнографія, політична демографія, політична статистика, еко- й біополітологія, цей комплекс знань створює політичну науку, або політологію у широкому розумінні.

  Поряд із нею існує й політологія у вузькому її значенні — як загальна теорія політики. Специфіка теорії політики полягає в тому, що вона. по-перше, спеціально досліджує політику як цілісний об'єкт, і, по-друге, своїм основним предметом має групу закономірностей відносин соціальних суб’єктів з приводу влади.

  Політологія -це комплексна І самостійна галузь сусп. наук предметом якої є аналіз сутності політики як цілісного суспільного  явища, визначення основних тенденцій, закономірностей, що діють у різних сусп.політ. системах, розробку обєктивних критеріїв, соц. виміру політики. Можна говорити про цілий комплекс наук, що вивчає політику І виникли на межі власне політолог-х, та ін. суспільно-знавчих знань: політ філософія, політ психологія т ін Разом з такимидисциплінами як політичні етнографія, демографія, статистика. Цей комплекс знань створив політ науку або політологію в широкому розумінні. Існує політологія у вузькому її значеннбі-як загальна теорія політики. Від інших гуманіт. наук її відрізняє те, що вона не торкається окремих аспектів політики та не вивчає політику поряд з неполітичн. обєктами. Специфіка теорії політики полягає в том, що вона, по-перше спеціально досліджує П як цілісний об"єкт і, по-друге, за головний предмет бере групу внутрішніх, іманентно властивих тількі політиці, специфічних зак-тей владних відносин. 

  3. Категорії та закономірності політології як науки.

  Необхідно зазначити, що вихідний теоретичний  матеріал пізнання будь-якої науки  становлять категорії — найбільш загальні фундаментальні поняття науки, які відбивають найсуттєвіші риси її предмета. Категорії розкривають або необхідні зв’язки, вузлові пункти науки, або найсуттєвіші елементи її структури. У порівнянні з іншими суспільними науками, що досліджують проблеми політичного життя, категорії політології мають конкретніший характер. Так, наприклад, проблема свідомості в соціології досліджується як проблема групової свідомості, в теорії держави й права — як проблема правової свідомості, а в політології — як проблема політичної свідомості.

  Серед закономірностей, що відбивають вплив  зовнішніх факторів, слід виділити політико-економічну. Ця закономірність відбиває співвідношення між економічним  базисом суспільства і політичною владою як елементом надбудови.

  Серед закономірностей, що відбивають вплив зовнішніх факторів, слід виділити політико-економічну. Ця закономірність відбиває співвідношення між економічним базисом суспільства і політичною владою як елементом надбудови.

  Існує цілий комплекс закономірностей, що відбивають дію внутрішніх зв’язків та тенденцій політичного життя. Це передусім розширення сфери політичного життя й підвищення його ролі у суспільстві, значення народних мас у політичному  процесі, в розвитку демократії, самоуправління, у зміні політичних та державних форм.

  До  закономірностей політичного життя  належать також демократизація політичних відносин, підвищення ролі «людського виміру» політичних процесів, ступеня  соціалізації, гуманізації політичних відносин, що забезпечують цілісність суспільства.

4    системи методів політологічного пізнання.

У процесі  вивчення політичних явищ політична  наука використовує різні методи дослідження. Виходячи з того, що у  сферу інтересів науки про  політику входить величезна за своїми масштабами соціальна практика, політологія використовує власне всі методи інших соціальних наук: філософські, правові, соціологічні, історичні, математичні, логічні (аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, індукція і дедукція, аналогія й моделювання тощо). Із суто теоретичних методів можна назвати такі: теоретичний експеримент, математична формалізація, гіпотетично-дедуктивний метод, метод поступового руху від абстрактного до конкретного, метод історичного опису та ін.

Найпоширений  серед політологів є діалектичний метод, який хар-ся конкретно-істор підходом до аналізу явиш дійсності, урахуванням впливу на пол явища багатьох різних факторів, що діють у сусп-ві,визнанням пріоритетної дії екон-ї сфери життя сусп-ва, розглядом усіх пол-х явищ і подій у їхньому розвитку.

Також суттєве  значення мають системний підхід та структурно-функціональний аналіз.

Системн-й  аналіз політологи вважають особливо важливим у пізнавальному відношенні. Цінність і важливість такого підходу  полягає у цілісному сприйнятті об"єкта досл-ня та загальному аналізі  зв"язків між окремими елементами в межах широкого цілого.

У 2-й пол 20 ст. широкого розповс-ня набулв біхевіористський меотд (спостереженя за поведі-нкою людей).

Найдавніші  методи - порівняльні (зіставлення двох або більше політ об’єк-тів, які  мають спільні характеристики).

Зараз у пол-гії  широко застосов-ся емпірично-соціологічні м, м соціальної психології, статистики, моделюваня тощо

5. Політологія та  інші галузі суспільствознавства.

 Це явище  нові-тнього часу. Вона з’явилась на сучасному етапі людської діяльності у період утвер-джен індустріального суспільства коли виникли нетрадиційні відносини між людиною і навколишнім світом. Виникненя де-мократичних ідей що призвело до появи ліберальної демократії з її гострим попито-м на політологічні знання. Це створило ум-ови для появи політології. Ще до середини ХХ обмежувалось вченням про державу, а організаційного оформленя набула у краї-нах Заходу після другої світової. Почали з’являтися праці в яких під політикою ста-ли розуміти не тільки життя держави, а й діяльність політичних партій і інших полі-тичних інститутів. Політична наука стала настільки самостійною що почала активно взаємодіяти з іншими гуманітарними нау-ками.  Спостерігаєтся взаємодія політ дум-ки із суміжними галузями знань політична наука стає у розвинутих країнах повнопра-вною частиною науки як соц інституту з численими організованими проф кадрами, виникають міжнародні і нац організації по-літ думки. Слід звернути увагу на те що політика виступає об’єктом вивченя бага-тьох гуманітарних дисциплін. Політику вивчають філософія, соціологія, право і де-ржавознавчий, історичний, психологічний 

6. Основні завдання та функції політології.

 Завдання  П виражені в її функніях.

 Теоре-тико-пізнавальна  реалізуєтся через вивче-ня, систематизацію, поясненя, аналіз уза-гальненя й оцінку політ явищ. Репрезентує себе у вигляді сукупності теоретичних ко-нцепцій. Полягає у розробці основних кон-цептуальних ідей які пояснюють характер розвитку суспільства на його різних етапах Методологічна яка визначає порядок ана-ліз закономірнестей, методів, способів і принципів теоретичного дослідженя полі-тики і практичної реалізації набутих знань. Озброїти людину ефективними засобами пізнаня політ реальності, філософськими і емпіричного аналізу. Світоглядна- стверд-жує ціності, ідеали, норми цивілізованої політ поведінки, політ культури соціальнтх суб’єктів що сприяють досягненю певного консенсусу в суспільстві, оптимальному функціонувані політичних інститутів. Ця функція сприяє розвитку політичного ми-сленя. Важливу роль прогностична функц-ія полягає у спрямованості політології на передбаченя шляхів розвитку політ проце-сів різних варіантів політ поведінки. Це необхідно для розробки механізму рацона-льної організації політичних процесів, ура-хуваня ресурсів політ влади, контроль. По-літологія має велике виховне значеня.

7      Зростання ролі і значення науки  про політику на сучасному етапі світового соціального розвитку, політичного і духовного оновлення України.

   Політичні  відносини відіграють у суспільстві  так само велику роль, як соціальні і економічні: вони  характеризують тип суспільної організації, відносини експлуатації, панування та підкорення або співробітництва, взаємодії і політичної єдності. На їхній харвктер впливають відносини, що складаються між державою і суспільством, владою і народом, відносини між класами, групами та верствами в суспільстві ( структурна, соціально-політична диференціація суспільства) та внутрішньгрупові т, міжгрупові та міжіндивідуальні відносини. На сучасному розвитку України зростає роль особистості в політиці. Пересічна людина перестає бути "гвинтиком" у суспільно-політичному житті країни, зростає її самоусвідомлення, що тільки од неї, од того, який вона зробить вибір на чергових виборах, як вона розуміється на тому, де правда, а де чорний піар, од її згуртування  і обізнанності своїх прав і обов"язків у суспільстві залежить якість життя особистості, життя майбутніх поколінь. 

8  Значення політології  для формування  політичної свідомості  і культури студентів.

   Політологія  - це комплексна наука, яка об"єднує декілька суспільних наук, таких як історія, філософія, соціологію, правознавство та психологія. Студ. - це найосвідченіша, найактивніша, наймобальніша, найсучасніша верства суспільства, які складуть зчасом провідну основу суспільно-політич. життя та розбудови молодої держави. Тому вивчення П буде сприяти зростанню свідомості і культурного рівня молоді, виховувати її моральність та стимулюватиму свідому пол та економ актавність, сприяти демократиза-цїї, сусп-ва, формувати кул-ний, економ-й та

9. Основні етапи розвитку політичної науки.

Політологія в її сучасному вигляді — це явище новітнього часу. Вона виникла  на сучасному етапі людської цивілізації. Це сталося в період утвердження  індустріального суспільства, коли разом з бурхливим розвитком  наукового знання виникли нові нетрадиційні стосунки між людиною і навколишнім світом. Нові історичні умови життя породили великий попит на ідеї демократії, яка все більше стає формою організації суспільно-політичного життя. Демократична організація суспільства, проте, потребує проведення такої державної політики, яка б ґрунтувалася на наукових політичних знаннях, а не на соціальних утопіях. Відповіддю на цю історичну необхідність стала поява ліберальної демократії з її гострим попитом на політологічні знання. Ліберальна демократія створила сприятливі умови для розвитку суспільно-політичної думки і зокрема політології як науки.

Організаційне оформлення політології відбулося  в країнах Заходу лише після Другої світової війни, бо ще до середини ХХ століття в гуманітарній науці розуміння політичної системи обмежувалося вченням про державу. У ті часи тільки право, насамперед державне й міжнародне, повністю домінувало в процесі вивчення політичних систем. І тільки після Другої світової війни з’явилися теоретичні праці, в яких предметом політики стало не тільки життя держав, а й діяльність політичних партій, суспільно-політичних рухів, громадських організацій та інших політичних інститутів. Саме тоді остаточно сформувалося поняття сучасної політології.

Політична наука  стала настільки самостійною, що почала активно співпрацювати з іншими гуманітарними науками, не розчиняючись у них. Тоді ж оформлюються сучасні методології суспільних наук, чіткіше розмежовуються їхні предметні сфери, установлюється взаємодія політичної науки із суміжними галузями знань; у сфері політичної науки виникає система наукових шкіл і напрямків (дослідження свідомої та підсвідомої мотивації політики, політичної поведінки, психології вольових актів влади, аналіз зовнішньої політики, понять політичного реалізму і т. п.); відбувається, як і в інших соціальних науках, спеціалізація наукового знання (дослідження внутрішньої, зовнішньої політики, політичних систем, політичного лідерства, типології влади та ін.); завершується перехід від праці ізольованих груп та окремих учених до організації наукових установ, мережі навчальних закладів, що готують кадри спеціалістів, починається видавнича діяльність, з’являються спеціалізовані періодичні видання. Політична наука стає в розвинених країнах повноправною частиною науки як соціального інституту з численними та організованими кадрами дослідників і учнів; виникають міжнародні та національні організації політичної науки [3].