Облік і аудит операцій, пов’язаних з інвентаризаційним процесом та їх комп’ютеризація (на прикладі Філії «Вінницький райавтодор»)

  Функціонування  підприємств в умовах ринкових  відносин означає, що нещасні  випадки і захворювання на  виробництві викликають суттєві  економічні втрати не тільки держави, а й конкретного підприємства, вони впливають на рентабельність і конкурентоздатність підприємств, на прибутки трудового колективу. Незадовільні умови праці негативно відбиваються на продуктивності праці, якості і собівартості прдукції, зменшують валовий національний дохід країни. Тому всебічна турбота про охорону праці, проведення активної соціальної політики стає важливою проблемою для власників і керівників підприємств, державних та профспілкових органів.

  Поліпшення  умов та охорони праці стає одним із важливих напрямків підвищення матеріального та культурного рівня життя народу. Особливості сучасного виробництва потребують все більш дієвих заходів щодо підвищення рівня безпеки виробництва та захисту навколишнього середовища.

  Верховна  Рада України 14 жовтня 1992 року  прийняла Закон України «Про  охорону праці». Цей Закон визначає  основні положення щодо реалізації  конституційного права громадян  про охорону їх життя і здоров’я  в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

  Положення  про систему Управління охороною  праці на підприємствах, в організаціях  і об’єднаннях Міністерства зв’язку  України встановлює єдиний порядок  діяльності власників підприємств,  керівників філіалів підприємств,  керівників структурних підрозділів  та інших посадових осіб з питань охорони праці, а також систему кількісної оцінки цієї діяльності та загального стану охорони праці на підприємстві.

  Під  управлінням охороною праці слід  розуміти сукупність дій власника  підприємства по регулюванню  правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів з метою заьезпечення здорових і безпечних умов праці, попередження можливих пошкоджень здоров’я працівника і зведення цим до мінімуму причин небезпек, властивих виробничому середовищу.

  Об’єкт  упрвління – діяльність посадових  осіб щодо забезпечення безпеки  праці і попередження виробничого  травматизму і профзахворювань.  Зміст управління охороною праці  визначається функціями управління.

  Під  функціями управління охороною  прці слід розуміти сукупність об’єктивно необхідних та раціональних дій,спрямованих на забезпечення безпеки праці.

  Управління  охороною праці на підприємстві  здійснює власник, котрий зобов’язаний  створити і забезпечити встановлені  чинним законодавством умови праці, гігієни праці та виробничого середовища і нести особисту відповідальність за їх дотримання.

  Охорона  праці як наукова дисципліна  оперує специфічними термінами.  Нижче наводиться тлумачення  декотрих з них.

  Травма  – порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок дії небезпечних виробничих факторів.

  Нещасний  випадок – випадок з людиною  внаслідок непередбаченого збігу  обставин та умов, за котрих  завдається шкода здоров’ю або  настає смерть потерпілого. Нещасний  випадок на виробництві пов’язується з дією працівника небезпечного виробничого фактору.

  Виробничий  травматизм характеризується сукупністю  травм і нещасних випадків  на виробництві.

  Професійне  захворювання – паталогічний  стан, зумовлений тривалою роботою  за шкідливих умов праці і пов’язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою джією виробничих факторів.

  Робоче  місце – місце постійного або  тимчасового перебування працівника  в процесі трудової діяльності.

  Шкідливі  речовини – речовини, які при  контакті з організмом людини можуть викликати захворювання або зміни стану здоров’я.

  Джерело  небезпеки – фактор, який супроводжує  виробничий процес і являє  собою небезпеку для персоналу  та для населення регіону і  навколишнього середовища.

  Причини  виробничого травматизму поділяються на:

• організаційні – відсутність або неякісне проведення інструктажів і навчання, відсутнисть контролю, порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів, законодавства, невиконання заходів щодо охорони праці, несвоєчасний ремонт або заміна неспрвного і застарілого обладнання, невідповідність нормам санітарно-гігієнічних факторів (освітлення, мікроклімату, стан повітряного середовища тощо);
• технічні – невідповідність вимогам безпеки праці або несправність виробничого обладнання, інструменту і засобів захисту, конструктивні недоліки обладнання;
• психофізіологічні – помилкові дії внаслідок втоми людини через надмірну важкість і напруженість роботи, монотонність праці, хворобливий стан людини, необережність.

  Для  аналізу виробничого травматизму застосовують такі методи як статистичний, топографічний, монографічний, економічний, метод анкетування, метод експертних оцінок.

  На  філії «Вінницький райавиодор»  за результатами експертизи умов  праці на робочих місцях і  перевірки дотримання чинного законодавства про соціальний захист працівників зайнятих у шкідливих і важких умовах праці було вивчено умови праці на підставі таких наданих документів, як: штатний розклад, положення про філію «Вінницький райавиодор», колективний договір на 2006 рік. В результаті встановлено, що на філії «Вінницький райавиодор» середньоспискова чисельність працівників становить 62 чоловіка, з них 10 – жінки. Жінки, що працюють на підприємстві, не залучаються до виконання робіт, які їм заборонені чинним законодавствоми.

  Форма  власності підприємства – колективна, господарювання – госпрозрахункове.

  Предметом  діяльності філії «Вінницький  райавиодор» є ремонт дорожнього  покриття автомобільних доріг  в межах Вінницького району.

  Із  наявних робочих місць, де на  працюючих можливий вплив небезпечних факторів відносяться такі робочі місця (3 робочих місця):

• електрозварювальник зайнятий на різання і ручному зварюванні – 1 робоче місце, 1 чоловік;
• Акумуляторник - 1 робоче місце, 1 чоловік;
• Машиніст автогудронатора - 1 робоче місце, 1 чоловік;

  Всього  працюючих на зазначених робочих  місцях 3 чоловіка.

  Працюючі  в несприятливих умовах праці  на філії «Вінницький райавтодор»  пільг і компенсацій не отримують.

  Розглянувши  карту умов праці газоелектрозварювальника  в ремонтній майстерні, можна зробити висновки, що умови і характер праці відносяться до 2 класу і 3 ступені. Робоче місце укомплектоване устаткуванням, спецодягом, спецвзуттям, відповідно технічним вимогам.

  На  робочому місці газоелектрозварювальника  знаходяться такі хімічні речовини 1-го класу небезпеки як озон та 2-го класу небезпеки як SO2, CO. Температура повітря повинна складати 4⁰ С, відносна вологість повітря – 75%. Робоче місце газоелектрозварювальника із шкідливими умовами праці, але  у зв’язку з впливом  шкідливих умов праці менше 80% робочого часу у процесі праці пільговою пенсією не забезпечується. Рекомендовано обладнати пересувний пристрій по відсосу зварочного аерозолю із зони дихання газоелектрозварювальника.

  На  робочому місці акумуляторника  присутні такі шкідливі речовини 1 класу небезпеки як свинецьта 3-4 класу небезпеки – HCL, також присутній пил більш фіброгенного діяння.

  Умови  праці акумуляторника слід визначити  відповідним гігієнічним вимогам.  На робочому місці акумуляторника відсутня ефективна вентиляція, через непристосування даної споруди під цех акумуляторної. Спецодягом і спец взуттям акумуляторник забезпечується згідно технічним вимогам і правилам умов праці.

  Так  як робоче місце акумуляторника  відповідає санітарним і гігієнічним  нормам умов праці, на ньому не має шкідливих факторів, які діють на працівника в процесі праці, то робітник не забезпечується пільговою пенсією і на цю роботу витрачає 80% часу. Рекомендовано обладнати вентиляцію в акумуляторній, а також механіку ремонтної майстерні забезпечити контроль за застосуванням акумуляторником індивідуальних засобів захисту.

  На  робочому місці машиніста автогудронатора присутні такі шкідливі речовини 2 класу небезпеки як бензол та 3-4 класу – толуол.

  Умови  праці машиніста автогудронатора відповідають гігієнічним потребам. Робоче місце відповідає технічним вимогам.  Так як машиніст автогудронатора витрачає на роботу менше 80% робочого часу, то пільговою пенсією не забезпечується. Рекомендовано під час розливу в’яжучих речовин використовувати індивідуальні засоби захисту.

  Після  проведення атестації робочих  місць, а саме – комплексної  оцінки всіх факторів виробничого  середовища і трудового процесу,  супутніх соціально-економічних  факторів, які впливають на здоров’я  і працездатність працівників у процесі трудової діяльності, виявлені відхилення від чинного законодавства та нормативних актів:

1. Не виконуються вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами прці». Атестація не проведена.
2. Найменування професій не відповідає характеру праці на робочих місцях згідно класифікатора професій ДК 003-95.

  

Таблиця 4.1

Перелік робочих місць, які підлягають атестації  на філії «Вінницький райавтодор»

 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ  ТА ПРОПОЗИЦІЇ 

  З  даної роботи можна зробити   висновки, що інвентаризація це  перевірка і оцінка фактичної наявності основних засобів, нематеріальних активів та розрахунків, яка здійснюється шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації з подальшим порівнянням отриманих даних з обліковими показниками.

  В першому розділі розглядаються теоретичні питання з обліку, аудиту операцій, пов’язаних з інвентаризаційним процесом. Інвентаризація на підприємствах являє собою складну і відповідальну ділянку роботи. Під дією різноманітних факторів в бухгалтерському обліку можуть виникнути невідповідності і розходження. Такими можуть бути різного роду помилки, природні зміни, зловживання матеріально-відповідальних осіб. Щоб виявити вплив даних факторів і проводиться інвентаризація. Значення і роль інвентаризації дуже значна.  

  Екскурс по становленні інвентаризації як економічного поняття описаний в історичному аспекті інвентарного обліку. Розгляд історичного аспекту обліку інвентаризації можна розпочати зі Стародавнього Єгипту (XV ст. до н.е.), на згортках папірусу знаходили відображення елементи матеріального обліку. Так, уповноваженою особою відображались цінності, відпущені з комори і прийняті на зберігання, а також їх залишки.

  Другий  розділ розповідає про сучасний  стан ведення обліку та аудиту на філії «Вінницький райавтодор».  Повне найменування філії – Філія „Вінницький райавтодор” дочірнього підприємства „Вінницький облавтодор” відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”. Вона здійснює будівництво, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування, виконанує відповідні державні програми.

  Філія  здійснює свою діяльність на  принципах внутрішнього господарського  розрахунку, підпорядкованості та  підзвітності органам управління Підприємства, а її керівник несе матеріальну відповідальність за стан фінансово-господарської діяльності і внутрішнього обліку цього підрозділу.На Філії «Вінницький Райавтодор» існує лінійна структура управління, яка    передбачає наявність лише одного керівника та його прямий зв’язок з виконавцем. Це забезпечує чіткість управлінських команд, їх одночасність та легший контроль за виконанням.

  Також  2-ий розділ характеризує динаміку  економічних показників філії  «Вінницький райавтодор» за 2004- 2006 рр.  Аналізуючи дані подані в таблиці 2.1 можна зробити висновок, що філія „Вінницький райавтодор" дещо покращила своє становище у 2006 році, а саме: на 14,8% зросли виручка від реалізації та чистий дохід від реалізації продукції; фонд оплати праці та середньомісячна зарплата працівників зросли на 20,3% та 24,8% відповідно. Підводячи загальний підсумок по основним економічним показникам та коефіцієнтам фінансової діяльності підприємства, можна сказати, що у 2005 році на підприємстві були негативними такі економічні показники як коефіцієнти загальної, швидкої та абсолютної ліквідності, тобто воно було не досить ліквідним. Щодо показників фінансової діяльності, то можна сказати, що підприємство є не досить платоспроможним.