Сутність прибутку як економічної категорії

• загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрата на проведення річних зборів, представницькі витрата тощо);
• витрата на службові відрядження і утримання апарату управління підприємства та іншого загальногосподарського персоналу;
• витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення (операційна оренда активів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, охорона);
• винагорода за професійні послуги;
• витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);
• амортизація необоротних активів загальногосподарського призначення;
• витрати на врегулювання суперечок в судових органах;
• податки, збори та інші обов'язкові платежі (крім податків і обов'язкових платежів, які включаються до виробничої собівартості продукції);
• плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банку;

Витрати на збут - витрати, пов'язаних з процесом реалізації продукції. Склад витрат на збут продукції:

• витрати пакувальних матеріалів для готової продукції на складах готової продукції;витрати на ремонт тари;оплата праці і комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, які забезпечують збут продукції;витрати на рекламу і дослідження ринку;
• витрати на перед реалізаційну підготовку продукції;
• витрати на службові відрядження працівників, зайнятих реалізацією продукції;
• витрати на утримання основних засобів, інших матеріалі необоротних активів, пов'язаних з реалізацією продукції (операційна оренда, страхування, амортизація засобів, ремонт, опалення, освітлення водопостачання, охорона);
• витрати на транспортування і страхування готової продую транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані транспортуванням продукції у відповідності з договором поставки;
• витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;
• інші витрати, пов'язані з реалізацією продукції.

Склад інших операційних витрат:

• витрати на дослідження і розробки;
• собівартість реалізованої іноземної валюти;
• собівартість реалізованих виробничих запасів;
• сума безнадійної дебіторської заборгованості і відрахування резерву сумнівних боргів; втрати від операційних курсових різниць;
• втрати від знецінення запасів; трати від псування цінностей;
• визнані штрафи, пені;витрати на виплату матеріальної допомоги;

Суму витрат, які увійшли до складу собівартості продукції та інших поточних витрат періоду, слід вираховувати з доходу підприємства з метою визначення фінансового результату діяльності підприємства.

Кожне підприємство під час своєї діяльності шукає найбільш ефективні шляхи для того, щоб отримати якнайвищий прибуток і при цьому зазнати чим менше витрат. Одним із показників, який дозволяє зробити висновок про ефективність виробництва, є прибуток. Отримання його означає досягнення беззбитковості виробництва, тому аналізу беззбитковості в процесі управління витратами економістами приділяється значна увага. Аналіз беззбитковості ґрунтується на комплексному дослідженні впливу зміни обсягу виробництва, структури продаж, постійних, змінних витрат, ціни продажу товару на кінцевий результат діяльності виробника — прибуток. Визначення точки беззбитковості допомагає прийняти оптимальне рішення в області планування [17,10].

Ведучи мову про беззбитковість виробництва, слід розрізняти абсолютну і відносну беззбитковість. Відносна беззбитковість характеризується таким станом виробництва, при якому отриманий підприємством прибуток буде не меншим обсягів його базової величини.

Абсолютна беззбитковість представляє собою таке виробництво, при якому прибуток більший за нуль. Границею ж переходу із збиткового в беззбиткове виробництво є прибуток, рівний нулю. Розрахунок абсолютної беззбитковості полягає у визначенні точки беззбитковості (рівноваги) — того фінансового порогу, на якому виручка від реалізації точно співпадає з величиною витрат. Вона показує рівень доходу від реалізації, що дорівнює сумі змінних та постійних витрат для певного обсягу виробництва при даному коефіцієнті використання виробничих потужностей.

За допомогою аналізу беззбитковості можна визначити: обсяг продаж, який забезпечить беззбитковість виробництва; обсяг продаж, який дозволить досягнути запланований рівень прибутку; вплив на рівень прибутку зміни в ціні продажу, структурі витрат, в обсягу виробництва; вплив на рівень беззбитковості та бажаної величини прибутку зміни структури продаж тощо.

Точка беззбитковості - це такий обсяг реалізації, коли доходи підприємства дорівнюють його затратам, а підприємство не має ні прибутку, ні збитків.

Аналіз беззбитковості використовують при:

1. започаткуванні нового виду діяльності, наприклад, при організації нового виду виробництва;
2. при розвитку і розширенні того, що вже існує;
3. виготовленні нового виду продукції, наданні нового виду послуг.

Цілі, для яких використовують аналіз беззбитковості, наступні:

1. оцінка початкової) періоду функціонування повою підприємства;
2. оцінка прибутковості нового виду послуг або нового виду продукції;
3. оцінка прибутковості інвестицій при нарощуванні основного капіталу.

Точка беззбитковості може бути визначена трьома методами

1. методом рівняння;
2. методом маржинального доходу:
3. графічним методом.

Аналіз беззбитковості легко продовжити для визначення планової величини прибутку. Обсяг реалізації, необхідний дня отримання планової величини прибутку, визначають згідно з методикою знаходження точки беззбитковості з урахуванням планової величини прибутку [38] (рис.1.4)

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1.4. Графік беззбитковості виробництва

Запас фінансової міцності - це величина, на яку фактичний (або запланований) обсяг реалізації перевищує точку беззбитковості. Він відображає величину можливого зниження обсягу виробництва і реалізації беї ризику покриши затрати. Запас міцності може виражатись у грошовій формі або у процентах (1.1, 1.2).

 

ЗФМ= виторг – точка беззбитковості                 (1.1)

 

ЗФМ= ЗМ в грошовій формі/ Виторг ∙ 100%     (1.2)

 

Дія операційного (виробничого, господарського) важеля проявляється у тому, що будь-яка зміна виторгу від реалізації завжди приводить до більшої зміни величини прибутку. Ідея операційного  важеля ґрунтується на поділі затрат на постійні і змінні (рис.1. 5).

Рис.1. 5. Високий рівень операційного важеля

 

Отже, операційний важіль залежить від співвідношення постійних і змінних затрат. Чим більший рівень постійних затрат, тим більша сила впливу операційного важеля. Вказуючи на темпи падіння прибутку з кожним процентом зниження виторгу, сила операційного важеля свідчить про рівень підприємницького ризику даного підприємства.

Тому ідеальними умовами для підприємства є поєднання низьких постійних затрат з високим маржинальним доходом. Сила впливу операційного важеля розраховується відношенням валової маржі до прибутку і показує, скільки відсотків зміни прибутку приносить кожний відсоток зміни виручки. Операційний аналіз також часто називають аналізом беззбитковості, оскільки він дозволяє розраховувати таку суму або кількість продаж, при яких надходження дорівнює витрачанню. Для підприємства краща ситуація, коли рівень операційного важеля високий, ніж низький. Тоді підприємству легше перейти межу рентабельності і увійти и в зону прибутків.

Окрім того відносним показником, який характеризує міру прибутковості, витрат при їх управлінні чи активів та прирівнюється у відсотках,є рентабельність. Аналіз рівня рентабельності та причин її зміни має важливе значення для виявлення резервів підвищення ефективності діяльності підприємства.

Таким чином, максимізація операційного прибутку шляхом зміни частки змінних і постійних витрат, визначення точки беззбитковості і запасу фінансової міцності відкриває можливості підприємствам планувати на перспективу розміри, зростання прибутку і заздалегідь приймати відповідні заходи щодо зміни в той чи інший бік величини змінних і постійних витрат [47].

Прогнозні розрахунки операційного прибутку важливі не лише для самих підприємств та організацій, які виробляють і реалізують продукцію (послуги), але й для акціонерів, інвесторів, банків, пов'язаних з діяльністю даного підприємства. Тому планування оптимальної величини операційного прибутку є важливим фактором успішної підприємницької діяльності підприємств і організація в період становлення ринкової економіки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ  ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДП ПАТ «КИЇВХЛІБ»

«БУЛОЧНО-КОНДИТЕРСЬКИЙ  КОМБІНАТ» ТА ЙОГО ОПЕРАЦІЙНОГО ПРИБУТКУ

 

2.1. Характеристика  діяльності ДП ПАТ «Київхліб»  «Булочно-кондитерський комбінат»

"Булочно-кондитерський  комбінат" - дочірнє підприємство ПАТ "Київхліб". Введений в експлуатацію з 30 квітня 1930 році.

Дочірнє  підприємство  ПАТ  "Київхліб"  "Булочно-кондитерський  комбінат" було утворене 27 серпня 1996 року та зареєстроване Радянською районною державною адміністрацією м. Києва.

Підприємство є правонаступником структурної одиниці (філії) державного підприємства "Київхлібпром" - Булочно-кондитерського комбінату.

Остання перереєстрація підприємства була здійснена Шевченківською районною у м. Києві державною  адміністрацією 16 червня 2006 року.

Сьогодні підприємство виготовляє понад 150 видів хліба, булочних, дієтичних та діабетичних виробів  і 200 найменувань кондитерських виробів, серед яких торти, тістечка, рулети, зефір, печиво, кекси, східні солодощі.

Ретельний контроль сировини, дотримання технологічних параметрів виробництва продукції, бактеріологічний контроль, високий рівень менеджменту управління на підприємстві дало змогу підприємству пройти сертифікацію по Системі Менеджменту Якості ISO 9001:2008, що свідчить про відповідність якості продукції підприємства міжнародним стандартам.

За високу якість продукції, оригінальність розробок, втілення цікавих ідей, тільки за 2009 рік, вироби підприємства здобули 8 золотих медалей, 5 нагород Гран-прі, 12 дипломів, 5 срібних  та 3 бронзові медалі на всеукраїнських і міжнародних конкурсах. Виробам підприємства присвоєно звання "Золота зірка якості" та почесний знак "Київська якість".

 Фахівці  підприємства не зупиняються  на досягнутому, знаходяться у  постійному пошуку та експериментують,  розробляючи нові види виробів.

 Частка продукції  хлібокомбінату по АТ "Київхліб" становить:

торти та тістечка - понад 50%, 25% кексів, понад 11% печива, 4% хлібобулочних виробів, 50 % сушок, баранок  та хлібних паличок.

На даний  час структуру виробництва формують 2 основних цехи - булочний та кондитерський, а також допоміжний цех – картонажний. На комбінаті працює близько 1000 робітників.

Організаційно-правова  форма підприємства - дочірнє підприємство.

Форма власності - приватна.

Засновником підприємства є ПАТ "Київхліб".

Статутний фонд підприємства становить  1466835,12 грн.

За юридичним  статусом підприємство є юридичною  особою з самостійним балансом, печаткою зі своїм повним найменуванням, штампами, знаком для товарів та послуг та іншою символікою, поточними  рахунками  в установах банків.

Управління  підприємством здійснюється виконавчим органом підприємства - дирекцією, штат якої затверджується Головою Правління (Генеральним директором) ПАТ "Київхліб". Дирекцію підприємства очолює Директор.

Директор підприємства:

- організує оперативне управління та керівництво економічною, господарською та соціальною діяльністю підприємства і несе персональну відповідальність за виконання покладених на підприємство завдань;

- втілює у  життя рішення керівних органів  ПАТ "Київхліб";

- без довіреності представляє інтереси підприємства і здійснює дії від імені підприємства;